- •Стандарти з аудиту державних фінансів
- •Глава II
- •2.1. Загальні стандарти аудиту державних фінансів
- •2.2. Правила професійної етики
- •Глава III. Стандарти проведення аудиту державних фінансів
- •3.1. Планування
- •3.2. Нагляд за проведенням аудиту
- •3.3. Аналіз і оцінка системи внутрішнього управління і контролю, яка застосовується на об’єкті, що перевіряється
- •3.4. Дотримання законів і нормативних актів
- •3.5. Доказова інформація
- •3.6. Аналіз фінансових звітів
- •Глава IV. Правила складання звітів
3.1. Планування
3.1.1. Стандарти проведення аудиту передбачають, що аудитор повинен планувати перевірку у спосіб, який забезпечує економічність, результативність та ефективність якісного контролю, а також його здійснення у встановлені строки (див. пункт 3.0.3(а)).
Чому планування є одним зі стандартів аудиту, пояснюється у наступних пунктах.
3.1.2. ВОФК повинен віддавати пріоритет тим завданням у галузі контролю державних фінансів, які передбачаються законом. Крім того, він повинен визначити пріоритети стосовно інших питань, які має право перевіряти.
3.1.3.Для організації перевірки аудитор повинен:
(а) визначити головні елементи інституційного контексту об'єкта аудиту;
(б) чітко визначити керівників на різних рівнях організаційної структури;
(в) врахувати формат, зміст і користувачів рекомендацій, висновків і звітів;
(г) визначити цілі аудиту та шляхи, якими вони можуть бути досягнуті;
(д) визначити ключові точки управлінських механізмів і зробити попередню оцінку їхніх сильних і слабких сторін;
(є) визначити відносну важливість кожного із підрозділів, що розглядаються як об’єкт перевірки;
(е) проаналізувати систему внутрішнього управління об'єкту перевірки, а також програму роботи цієї системи;
(ж) визначити, якою мірою можна довіряти іншим аудиторам, які, наприклад, відповідають за внутрішнє управління;
(з) вибрати найбільш результативний та ефективний метод аудиту;
(і) передбачити перевірку щодо того, чи були вжиті належні заходи стосовно раніше виявлених фактів, звітів і рекомендацій;
(к) зібрати документацію, яка стосується плану проведення аудиту та питань, які аудитор планує перевірити.
3.1.4. Як правило, план аудиту передбачає такі етапи:
(а) зібрати інформацію про об'єкт аудиту та його організаційну структуру з метою визначення підрозділів, що містять ризик і відносну важливість щодо перевірки всіх інших підрозділів;
(б) визначити цілі аудиту та питання, які підлягають перевірці;
(в) провести попередній аналіз з метою визначення підходу, який необхідно прийняти, характеру та масштабів майбутнього обстеження;
(г) приділити увагу особливим проблемам, які були виділені на стадії планування аудиту;
(д) підготувати кошторис і графік проведення аудиту; (є) визначити потреби в кадрах і сформувати аудиторську групу;
(е) поінформувати об'єкт аудиту про масштаби, цілі та критерії аудиту; у разі необхідності обговорити ці питання із заінтересованими сторонами.
У разі потреби в ході контрольного заходу ВОФК може змінювати складений план.
3.2. Нагляд за проведенням аудиту
3.2.1. Стандарти проведення аудиту передбачають, що нагляд за роботою аудиторського персоналу має постійно здійснюватися на всіх рівнях і на кожному етапі аудиту; керівник повинен перевіряти виконання завдань та використання документів (див. пункт 3.0.3 (б)).
Чому здійснення нагляду та перевірки виконуваної роботи є одним зі стандартів аудиту, пояснюється у наступних пунктах.
3.2.2. Нагляд має дуже важливе значення для досягнення цілей аудиту та відмінного виконання роботи. Звідси випливає, що належні нагляд та контроль виконуваної роботи з аудиту є необхідними незалежно від професійного рівня аудиторів.
3.2.3. Нагляд повинен здійснюватися як стосовно змісту, так і стосовно методів аудиту. Тому необхідно пересвідчитись, що:
(а) члени аудиторської групи добре зрозуміли внутрішню логіку плану контрольного заходу;
(б) аудит здійснюється із дотриманням стандартів аудиту та методів, що застосовує ВОФК;
(в) усі пункти плану аудиту та передбачених етапів ретельно дотримуються, крім випадків, коли дозволяється від них відступати;
(г) робочі документи містять докази, що достатньою мірою підкріпляють надані висновки, точки зору та рекомендації;
(д) аудитор досягнув цілей аудиту;
(є) звіти за результатами перевірки містять належні висновки, рекомендації та думки.
3.2.4. Керівник повинен перевірити всю аудиторську роботу до підготовки остаточного варіанту висновків і звітів. Така перевірка має робитися на кожному етапі контрольного заходу (аудиту). Вона, крім того, дозволяє використовувати досвід і висновки осіб, які не брала участі в аудиті, та надає можливість упевнитися, що:
(а) всі оцінки та висновки спираються на достатні докази, є відповідними і аудит проведений в межах передбачених асигнувань. Крім того оцінки й висновки є основою для розробки остаточного варіанту висновку чи звіту;
(б) всі помилки, недоліки та незвичайні елементи були належним чином виявлені і підтверджуються документально; та що вони були або виправлені, або доведені до відома одного чи декількох більш високих керівників ВОФК;
(в) зміни та доповнення, необхідні для належного здійснення контрольних заходів у майбутньому, були виявлені, зареєстровані та включені до процесу планування наступних аудитів і в програму підвищення кваліфікації персоналу.
3.2.5. У ВОФК, які функціонують за принципом колегіальності, цей стандарт має дещо інше значення. В таких структурах всі рішення, за винятком поточних робочих рішень, завжди ухвалюються на основі колегіальності на рівні, що відповідає ступеню важливості справи. Тут питання необхідності здійснення перевірок, обсягу розслідувань та застосовування тих чи інших методів вирішуються всією установою в цілому.