3.1. Планування

3.1.1. Стандарти проведення аудиту передбачають, що аудитор пови­нен планувати перевірку у спосіб, який забезпечує економічність, результативність та ефективність якісного контролю, а також його здійснення у встановлені строки (див. пункт 3.0.3(а)).

Чому планування є одним зі стандартів аудиту, пояснюється у нас­тупних пунктах.

3.1.2. ВОФК повинен віддавати пріоритет тим завданням у галузі контролю державних фінансів, які передбачаються законом. Крім того, він повинен визначити пріоритети стосовно інших питань, які має право пере­віряти.

3.1.3.Для організації перевірки аудитор повинен:

(а) визначити головні елементи інституційного контексту об'єкта аудиту;

(б) чітко визначити керівників на різних рівнях організаційної струк­тури;

(в) врахувати формат, зміст і користувачів рекомендацій, висновків і звітів;

(г) визначити цілі аудиту та шляхи, якими вони можуть бути до­сягнуті;

(д) визначити ключові точки управлінських механізмів і зробити по­передню оцінку їхніх сильних і слабких сторін;

(є) визначити відносну важливість кожного із підрозділів, що розглядаються як об’єкт перевірки;

(е) проаналізувати систему внутрішнього управління об'єкту перевірки, а також програму роботи цієї системи;

(ж) визначити, якою мірою можна довіряти іншим аудиторам, які, наприклад, відповідають за внутрішнє управління;

(з) вибрати найбільш результативний та ефективний метод аудиту;

(і) передбачити перевірку щодо того, чи були вжиті належні заходи стосовно раніше виявлених фактів, звітів і рекомендацій;

(к) зібрати документацію, яка стосується плану проведення аудиту та питань, які аудитор планує перевірити.

3.1.4. Як правило, план аудиту передбачає такі етапи:

(а) зібрати інформацію про об'єкт аудиту та його організаційну струк­туру з метою визначення підрозділів, що містять ризик і відносну важливість щодо перевірки всіх інших підрозділів;

(б) визначити цілі аудиту та питання, які підлягають пе­ревірці;

(в) провести попередній аналіз з метою визначення підходу, який необхідно прийняти, характеру та масштабів майбутнього обсте­ження;

(г) приділити увагу особливим проблемам, які були виділені на ста­дії планування аудиту;

(д) підготувати кошторис і графік проведення аудиту; (є) визначити потреби в кадрах і сформувати аудиторську групу;

(е) поінформувати об'єкт аудиту про масштаби, цілі та критерії аудиту; у разі необхідності обговорити ці питання із заінте­ресованими сторонами.

У разі потреби в ході контрольного заходу ВОФК може змінювати складений план.

3.2. Нагляд за проведенням аудиту

3.2.1. Стандарти проведення аудиту передбачають, що нагляд за роботою аудиторського персоналу має постійно здійснюватися на всіх рівнях і на кожному етапі аудиту; керівник повинен перевіряти виконання завдань та використання документів (див. пункт 3.0.3 (б)).

Чому здійснення нагляду та перевірки виконуваної роботи є одним зі стандартів аудиту, пояснюється у наступних пунктах.

3.2.2. Нагляд має дуже важливе значення для досягнення цілей аудиту та відмінного виконання роботи. Звідси випливає, що належні нагляд та контроль виконуваної роботи з аудиту є необхідними незалежно від професійного рівня аудиторів.

3.2.3. Нагляд повинен здійснюватися як стосовно змісту, так і стосовно методів аудиту. Тому необхідно пересвідчитись, що:

(а) члени аудиторської групи добре зрозуміли внутрішню логіку пла­ну контрольного заходу;

(б) аудит здійснюється із дотриманням стандартів аудиту та методів, що застосовує ВОФК;

(в) усі пункти плану аудиту та передбачених етапів ретельно дотриму­ються, крім випадків, коли дозволяється від них відступати;

(г) робочі документи містять докази, що достатньою мірою підкріп­ляють надані висновки, точки зору та рекомендації;

(д) аудитор досягнув цілей аудиту;

(є) звіти за результатами перевірки містять належні висновки, реко­мендації та думки.

3.2.4. Керівник повинен перевірити всю аудиторську роботу до під­готовки остаточного варіанту висновків і звітів. Така перевірка має ро­битися на кожному етапі контрольного заходу (аудиту). Вона, крім того, дозволяє використовувати досвід і висновки осіб, які не брала участі в аудиті, та надає можливість упевнитися, що:

(а) всі оцінки та висновки спираються на достатні докази, є відпо­відними і аудит проведений в межах передбачених асигнувань. Крім того оцінки й висновки є основою для розробки остаточного варіанту висновку чи звіту;

(б) всі помилки, недоліки та незвичайні елементи були належним чином виявлені і підтверджуються документально; та що вони були або виправлені, або доведені до відома одного чи декількох більш високих керівників ВОФК;

(в) зміни та доповнення, необхідні для належного здійснення контрольних заходів у майбутньому, були виявлені, зареєстровані та включені до процесу планування наступних аудитів і в про­граму підвищення кваліфікації персоналу.

3.2.5. У ВОФК, які функціонують за принципом колегіальності, цей стандарт має дещо інше значення. В таких структурах всі рішення, за ви­нятком поточних робочих рішень, завжди ухвалюються на основі коле­гіальності на рівні, що відповідає ступеню важливості справи. Тут питання необ­хідності здійснення перевірок, обсягу розслідувань та застосовування тих чи інших методів вирішуються всією установою в цілому.