Глава III. Стандарти проведення аудиту державних фінансів

3.0.1. Мета стандартів проведення аудиту - це визначення кри­теріїв та загальної основи, які дозволяють аудитору виконува­ти свою роботу точно, системно та уважно. Встановлення порядку, якого необхідно дотримуватися, та визначення кроків, які мають бути зроб­лені, є орієнтиром для роботи аудитора, який для досягнення конкретної цілі має зібрати доказову інформацію (докази).

3.0.2. Стандарти проведення аудиту визначають рамки, в яких по­винен проводитися аудит. Вони мають відношення до загальних стандартів аудиту, які в свою чергу містять головні вимоги, яких необхідно дотримуватися під час здійс­нення кроків, передбачених стандартами. Вони також враховують правила складання звітів, які конкретніше зорієнтовані на завдання висвітлення результатів аудиту. Крім того, результати, отримані завдяки застосуванню прикладних стандартів контролю, складають головні елементи, на яких аудитор будує свій висновок та звіт.

3.0.3. Стандарти проведення всіх видів аудиту наводяться нижче:

(а) Аудитор повинен планувати перевірку у спосіб, який забезпечує економічність, результативність та ефективність якісного конт­ролю, а також його здійснення у встановлені строки (див. пункт 3.1.1).

(б) Керівництво роботою аудиторського персоналу має постійно здій­снюватися на всіх рівнях і на кожному етапі аудиту; керівник повинен перевіряти виконання завдань та використання докумен­тів (див. пункт 3.2.1).

(в) При визначенні, наскільки далеко має заглибитися перевірка та на якому (яких) питанні (питаннях) вона повинна зосередитися, аудитору слід оцінити ефективність внутрішнього контро­лю (див. пункт 3.3.1).

(г) У разі здійснення аудиту законності (фінансового аудиту) необхідно перевіряти стан дотримання чинних законів і нормативних актів. Аудитор має розробити заходи та процедури аудиту, які надають розумну гарантію виявлення помилок і випадків порушення закону, що можуть безпосередньо та великою мірою вплинути на суми, зазначені у фінансових звітах, чи на резуль­тати аудиту. Аудитор має пам'ятати про ймовірність наявності випадків порушення закону, що можуть опосередковано та великою мірою вплинути на суми, зазначені у фінансових документах, чи на результати аудиту законності. Коли перевіряються результати роботи, слід з'ясовувати стан дотри­мання чинних законів і нормативних актів, якщо такий захід ви­дається необхідним для досягнення цілей аудиту. Аудитор повинен організовувати перевірку у спосіб, який надає розумну гарантію виявлення випадків порушення закону, що мо­жуть суттєво вплинути на результати аудиту. Будь-яка ознака наявності порушення закону чи протизаконного акту, шахрайства чи помилки, які можуть мати суттєві наслідки для аудиту, повинна бути для аудитора підставою для поглиб­лення процедур з метою підтвердження чи усунення таких підозр. Аудитор має завжди пильнувати ситуації чи операції, що можуть виявити випадки порушення закону, які опосередковано впли­вають на результати перевірки. Один з головних аспектів аудиту - це фінансовий контроль законності витрат і правильності проведення опе­рацій з бюджетними призначеннями. Одне з важливих завдань, що постають перед ВОФК у випадках здійснення такого кон­тролю, є слідкувати усіма наявними засобами за тим, щоб бюджет відповідав усій фінансовій діяльності держави без жодних про­галин. У такому разі парламент чи орган, якому надаються за результатами перевірок, має змогу легко встановити загальну динаміку зобов'язань Державного казначейства та відстежити від­повідні витрати по фінансових операціях. Маючи це на увазі, ВОФК здійснює перевірку рахунків і фінансових документів органів дер­жавної влади для того, щоб упевнитися, що по всіх опе­раціях і тільки по них були виправдано взяті зобов'язання, отримані дозволи на витрату коштів, що вони були правильно календарно сплановані, оплачені та зареєстровані у відповідності із встановленими вимогами. У разі відсутності жодних порушень з боку керівників процедура аудиту, як правило, за­вершується наданням "quitus" (див. пункт 3.4.1).

(д) Для підготовки рішення та висновків стосовно об'єкту аудиту, служби, програми, виду діяльності чи функції аудитор повинен мати можливість отримувати в межах розумних витрат, визначених для проведення даного аудиту, достатні та доречні докази (див. пункт 3.5.1).

(є) У випадку фінансових аудитів - чи інших у разі необхідності - аудитори повинні аналізувати фінансові звіти з метою встановлення, чи дотримувався об'єкт аудиту стандартів бухгалтерського обліку, які є прийнятними для подання або пуб­лікації фінансової інформації. Аналіз фінансових звітів має бути достатньо глибокий і має надавати аудитору можливість виявлення об'єктивних елементів, на підставі яких він базуватиме свою точку зору (див. пункт 3.6.1).