3. Перевірка належності вимірювань до розподілу Гауса.

3.1. Для встановлення належності вимірювань до розподілу Гауса проводимо N=50 вимірювань радіоактивного фону за час =30 с. Для кожного значення n_і, проводимо підрахунок частоти його появи аналогічно п.2, а результат записуємо до Таблиці 2.

Таблиця 2

Розподіл Гауса для = ,

число імпульсів nі

частота іх появи і

Розрахуємо за даними Таблиці 2 експериментальне значення імовірності для кожного n_і за формулою

і занесемо результат до Таблиці 2.

Середнє значення експериментально зареєстрованого числа частинок визначимо як

, (10)

а дисперсію як

. (11)

Якщо порівняння виявить близькість значень та ², то можна стверджувати що радіоактивний фон має статистичний розподіл Гауса.

За значеннями середнього та дисперсії ² розрахуємо теоретичне значення імовірності появи n_і частинок за формулою

і занесемо його до Таблиці 2.

3.2. Побудова гістограм. З метою визначення близькості теоретичного та експериментального значень імовірності появи у досліді n_і частинок фону, побудуємо гістограми. Для кожного n_і нормуємо експериментальне та теоретичне значення імовірності на максимальне значення

Р_ех,і /Р_max,ех,і = _і/_max, Р_теор,і/P_{mах,теор,і}

і відповідні величини заносимо до Таблиці 2.

Будуємо координатну сітку і малюємо гістограму подібно до тої, що представлена на Рис.1. Проведіть порівняльний аналіз гістограм на їх збіжність чи близькість відповідних теоретичних та експериментальних значень ймовірностей і висновки запишіть до протоколу.