Метод єдиної схожості

Цей метод полягає ось у чому. Припустімо, ми відшукує­мо причину якогось явища а. Із спостереження нам відомо, що явище а має місце за обставин АВС. Обставина АВС є склад­ною, вона є сукупністю різних частин (елементів): А, В, С. Яка частина (елемент) цієї складної обставини (А, або В, або С) є причиною явища а, зі спостереження тільки одного випадку зв'язку а з обставиною АВС сказати не можна. Тоді ми ста­вимо перед собою завдання відшукати кілька випадків, коли існує явище а. Спостерігаючи, ми встановлюємо, що явище а має місце також за обставин АО і за обставин АРВ.

Порівнюючи ці три випадки, ми виявляємо, що явище а має місце за обставин (АВС, АЗЕ, АРО), котрі в усьому відмінні і лише в одному схожі — всі вони мають одну й ту ж обста­вину А. Оскільки обставини В, С, В, Е, Р, О не можуть бути причиною а, тому що явище а настає і за відсутності будь-якої з цих обставин» то робиться висновок, що причиною яви­ща о є єдина схожа в усіх випадках обставина А.

Умовивід за методом єдиної схожості можна записати у вигляді такої схеми:

Випадки Обставини, що Явище, причину якого

спостерігаються ми шукаємо

1 АВС а

2 АDЕ а

3 АFG а

Отже, обставина А є причина явища а

Приклад. В одній районній конторі зв'язку було три випадки вчинення крадіжки однаковим способом (цінності виймалися із страхових мішків без їхнього пошкодження); 4 серпня, 20 і 25 груд­ня. Слідство встановило, що в усіх трьох випадках пошту перевозив з однієї контори зв'язку до другої візник Сашков. Відправляли і отримували пошту в усіх трьох випадках різні особи: 4 серпня — Петренко й Іваненко, 20 грудня — Миколаєнко і Яковенко, 26 груд­ня — Ворона і Савченко. На цій підставі слідчий висунув версію про те, що крадіжка скоєна візником Сашковим.

Застосування методу єдиної схожості складається з трьох послідовних етапів.

1. Перш за все встановлюються всі ті випадки, де наявне явище а, причину котрого ми з'ясовуємо.

2. Потім аналізується кожен випадок і виділяються об­ставини, за яких виникає явище а.

3. Після цього відшукуються спільні для всіх цих ви­падків обставини, котрі і є причиною явища а, що нас ціка­вить.

Висновок за методом єдиної схожості ґрунтується на та­кому правилі: якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають спільну лише одну обставину, а всі інші об­ставини різні, то ця єдина схожа обставина і є причиною цього явища.

Метод єдиної схожості дає висновки не достовірні, а ймовірні. Ступінь імовірності висновку залежить від різних умов: а) від кількості розглядуваних випадків. Чим більше досліджено випадків, тим висновок буде більш імовірним; б) від глибини і ретельності дослідження усіх обставин, від точності встановлення того, що в усіх випадках схожою є тільки одна обставина; в) ступінь імовірності висновку за методом єдиної схожості залежить тільки від того, наскільки значні відмінності усіх інших обставин, крім того єдино схожого, котре ми визначаємо як причину.