24. Адміністративно-процедурне провадження.

Адміністративна процедура (провадження в справах про адміністративні правопорушення) – визначений законодавством про адміністративні правопорушення порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення проводиться з метою своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точні відповідності і законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Правове регулювання

Кодекс України про адміністративні правопорушення, що характеризує конкретні правопорушення та визначає вид та розмір адміністративних стягнень, що можуть бути накладенні на правопорушника, також має характер процесуального документу, тому що саме ним передбачна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначенні стороки проведення такої процедури та органи (посадові особи) уповноваженні проводити розгляд справи.

Уповноваженні органи та посадові особи

Більшість справ про адміністративні правопорушення розглядається судом, точніше суддею уповноваженим на розгляд таких справ.

Первинне оформлення матеріалів справи проводиться співробітниками ДАІ. Під час фіксації події складається протокол про особу, що вважається винною у вчиненні правопорушення, схема ДТП, відбираються пояснення порушника, потерпілого, свідків за необхідності можуть бути зроблена фото та відео фіксація. У випадку якщо на місці події не вдалось встановити хто з учасників ДТП є винуватцем справа передається інспектору з дізнання для встановлення осіб винних у вчиненні правопорушення.

Після оформлення правопорушення працівниками ДАІ матеріали справи відправляються до суду, де у визначений суддею день та час проходить розгляд справи про адміністративне правопорушення. Неявка порушника не розгляд справи не є перешкодою для проведення розгляду.

Заключний етап

Адміністративна процедура закінчується прийняттям рішення суддею по суті розглянутої справи. Суддя може визнати особою винною у вчиненні правопорушення та накласти адміністративне стягнення, може закрити справу у зв’язку з відсутністю складу правопорушення або направити справу на додаткове розслідування.

68. Правом щвернутися д суду мають усі особи не наділені владними повноваженнями – громадяни, без гром. Інозем. , підприй, установи юо. А також суб’єкти влад повнов – проте у сфері публічно правових відносин. Тобто першим етапном є подача адм. Позову за наявності підстав. Позови бувають : установчі, зобов’язуючі, застосовні. Позов має бути поданий в належній формі і з належним змістом. Строк звернення до адм. Суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється 1 рікз дня коли особа дізналася, або могла дізнатися про поруш своїх прав.

Наступним етапом єприйняття постанови пор відкриття провадж і власне ВІДКР ПРОВАДЖЕННЯ : здійснюється не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адм. Суду, або після закінчення строку встановленого судом , для усунення недоліків позовної зави у разі залишення її без руху.

Настунийп – підготовче провадження – підготовка справи до судового розгляду є важливим і сам ост етапом, його здійснює суддя яий відкрив провадження. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:       1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача; 

     2) прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи;       3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів; 

     4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання

НАСТ – попереднє суд засідання – змістом якого є продовження підготовка справи до судового розгляду. В становл з метою визначення можливості досудового врегулювання спору і всебічного і повного вивченя справи з метою розв’язання в розумнтй строк.

НАСТ – можливий варіант коли відбувається «забезпечення адм. Позову»

НАСТ – судовий розгляд – ряд послідовно вчинених проц. Дій судом і іншими учасниками засідання з метою вирішення справи. В суд розгляді є суд дебати і кінець це винесення рішення.Можливе подання апел. Скарги . самий кінець це виконання. 97. ПРОВАДЖЕННЯ з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства

Стаття 183-5. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства

1. Позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх видворення, а також позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв'язку з таким видворенням подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України.

2. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, вирішуються судом у місячний строк з дня надходження позовної заяви, крім справ про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, які розглядаються невідкладно.

3. Адміністративні справи, передбачені частиною першою цієї статті, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін.

4. Судові рішення у визначених цією статтею адміністративних справах у частині затримання іноземців та осіб без громадянства підлягають негайному виконанню.

Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі.

5. Судові рішення у визначених адміністративних справах можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в п'ятиденний строк з дня їх проголошення.

6. Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

7. Судові рішення у визначених цією статтею адміністративних справах набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

8. Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, прийняті за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

9. Позовні заяви та апеляційні і касаційні скарги у справах, передбачених частиною першою цієї статті, подаються до адміністративного суду без сплати судового збору.

98. провадження про надання адміністративних послуг органами виконавчої влади(крім цього брєду,нічого путнього немає) Ведення в правовий обіг поняття "адміністративні послуги" („управлінські послуги") спрямоване не на запровадження окремого виду адміністративно-правових відносин між державою та людиною, а на перегляд взаємовідносин між державними органами та особами, оскільки за змістом цього поняття визнається принцип верховенства права.

Сенс змін полягає в тому, щоб місце домінуючої в минулому ідеології "панування" держави над людиною посіла протилежна - ідеологія "служіння" держави інтересам людини.

Вітчизняна правова наука єдиного підходу до розуміння понять "адміністративних (управлінських) послуг" ще не виробила. Більше того, вони не сприймаються українськими ученими. Деякі представники юридичної науки ставлять під сумнів саму можливість вживання категорії „послуги" щодо діяльності органів влади, які здійснюють владні повноваження.

Запровадження нової ідеології функціонування, насамперед, органів виконавчої влади є одним із основних завдань адміністративної реформи, в ході реалізації якої необхідно досягти такого стану, коли виконавча влада, реалізуючи призначення демократичної соціальної правової держави, створює умови для реалізації прав і свобод громадян, а також надання їм широкого кола адміністративних (управлінських) послуг.

Саме такий підхід до запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади закладений у Концепції адміністративної реформи в Україні, основні положення якої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810 покладені в основу здійснення реформування системи державного управління.

Наголос робиться на необхідності виробити нову управлінську ідеологію, спрямовану на оновлення адміністративної культури, формування орієнтації управлінського персоналу на служіння людині.

Зазначена Концепція вихідними концептуальними засадами реформування органів виконавчої влади визначає необхідність, зокрема, переорієнтації діяльності цих органів з суто адміністративно-розпорядчих функцій на надання адміністративних (управлінських) послуг усім особам. Демократична, гнучка та ефективна організація управління повинна базуватися на формуванні ефективного механізму надання населенню повноцінних адміністративних (управлінських) послуг.

Враховуючи наведене, Концепцією адміністративної реформи в Україні пропонується законодавчо унормувати порядок надання органами виконавчої влади адміністративних (управлінських) послуг.

Оскільки впровадження доктрини адміністративних (управлінських) послуг має здійснюватися на єдиних засадах, потребують законодавчого визначення такі складові, як поняття адміністративних (управлінських) послуг, встановлення принципів та процедури їх надання, а також з’ясування ознак поняття адміністративних (управлінських) послуг та співвідношення з іншими суміжними категоріями, що має бути предметом науки адміністративного права.

Зважаючи на те, що в адміністративному законодавстві України саме процедурна частина є найменш розвинутою, надзвичайно важливим є запровадження у сфері управління раціональних та демократичних адміністративних процедур, зокрема, у сфері надання управлінських (адміністративних) послуг.

За результатами аналізу стану правового регулювання відносин у сфері надання адміністративних (управлінських) послуг як в українському законодавстві, так і в законодавстві європейських держав, узагальнення думки провідних українських та іноземних фахівців, з метою врегулювання на законодавчому рівні багатоманітних процедурних відносин в управлінській діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та на виконання відповідних доручень Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції України розроблено проект Адміністративно-процедурного кодексу України, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України. Щодо процедури надання адміністративних (управлінських) послуг, то Кодекс установлюватиме загальну процедуру надання таких послуг, в той час як порядок надання конкретних видів таких послуг визначається окремими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини. Наприклад, Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" регулюється загальний порядок отримання ліцензій суб’єктами господарювання, а Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" детально регламентовано процедуру реєстрації суб’єктів господарювання.

Надання адміністративних (управлінських) послуг органами юстиції визначено Законами України "Про об’єднання громадян", „Про благодійництво та благодійні організації", „Про політичні партії в Україні", „Про професійних творчих працівників та творчі спілки", відповідно до яких Міністерство юстиції України здійснює легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян, реєстрацію всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, політичних партій та їх символіки, всеукраїнських творчих спілок.

Правове регулювання цих відносин щодо органів юстиції є достатньо повним і відповідає основним вимогам щодо порядку надання адміністративних (управлінських) послуг. Підтвердженням цього слугує результат функціонального обстеження центральних органів виконавчої влади у сфері надання адміністративних (управлінських) послуг, яке проведено робочою групою, що створена Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

За проектом Кодексу процедурі надання адміністративних (управлінських) послуг присвячено окремий розділ, що встановлює склад учасників провадження, до яких віднесено суб’єкт звернення (фізичну чи юридичну особу), уповноваженого суб’єкта (відповідний орган влади), заінтересовану особу, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, залучених в установленому порядку до розгляду та вирішення адміністративної справи; порядок подання, форму і зміст заяви, строк розгляду та порядок прийняття рішення у справі.