- •4. Звичаї
- •5. Закони
- •7. Консультації правознавців
- •9. Поняття та види джерел права
- •10. Кодифікація Юстиніана
- •11. Глосатори
- •15 Юридична особа у публічному праві
- •12. Значення римського приватного права на сучасному етапі
- •13. Рецепсія римського права в Україні
- •14. Громадяни риму.
- •16. Державець, як виразник
- •17. Система врядування в Римі
- •18Елементи публічного порядку
- •19. Армія як елемент публічного порядку.
- •20. Народні збори в республіканському Римі
- •21. Сенат
- •22 Магістратура
- •23 Принципат
- •25. Карне право,як засіб охорони публічних інтересів.
- •26) Карна юстиція риму
- •27)Фізична особа, як суб’єкт права
- •28) Опіка та піклування
- •29)Представництво
- •30)Сім’я Спорідненість
- •31)Шлюб та його види
- •32)Правові відносини подружжя
- •33)Правові відносини батьків і дітей
- •34)Захист цивільних прав
- •35)Володіння майном
- •36)Право власності у Римі
- •37)Сервітути
- •38)Емфітевзис та суперфіцій
- •39)Право застави
- •40. Поняття, підстави виникнення, сторони зобов'язання
- •41 Виконання зобов’язань. Наслідки невиконання. Забезпечення
- •42Поняття і види догворів. Умови дійсності
- •43 Зміст договорів. Укладення договорів
- •44Вербальні контракти
- •45 Літеральні контракти
- •46 Реальні контракти
- •47. Консесуальны контракти
- •48. Інкомінальні контракти
- •49 Пакти та їх види
- •50. Зобов’язання ніби з договорів.
- •51. Деліктні зобов’язання. Квазіделікти.
- •52.Основніпоняття спадкового римського права. Основні етапи розвитку.
- •53. Спадкування за заповітом
- •54. Спадкування за законом
- •55. Прийняття спадщини
- •56. Сингулярне наступництво
55. Прийняття спадщини
У момент смерті спадкодавця спадкування для спадкоємців тільки відкривається.
Термінів для прийняття спадщини за цивільним правом не існувало. Однак спадкодавець, призначаючи спадкоємця, міг приписати здійснити цей акт у певний строк (здебільшого упродовж 100 днів).
Для набуття спадщини за преторським едиктом не було різниці між домашніми і зовнішніми спадкоємцями
Якщо ж спадкоємець за законом і заповітом після відкриття спадщини, не встигнувши прийняти її, помер, то спадщину приймає субститут. Коли у заповіті субститут не вказаний, то за законами стародавнього часу спадщина ставала безгосподарною.
Внаслідок прийняття спадщини припиняється перехідний стан як спадщини, так і спадкоємців. Особа, яка прийняла спадщину, стає спадкоємцем і ніби продовжує особу спадкодавця.
56. Сингулярне наступництво
Римське спадкове право знало сингулярне наступництво, за яким до окремих осіб переходили лише певні майнові вигоди без обтяження їх будь-якими обов'язками. Це були 1еgata (легати або заповідальні відкази) і fideicomiss (фідеїкоміси).
Legata (легат, або заповідальний відказ) — це розпорядження спадкодавця у заповіті про надання будь-якої майнової вигоди за рахунок спадкового майна третій особі — відказоодержувачу.
За легатом до легатарія (відказоодержувача) переходило окреме право, а не частина спадщини. Отже, легатарій не ніс ніякої відповідальності за борги спадкодавця.
фідеїкоміси. Вони з'явилися внаслідок послаблення формалізму і були можливі на основі усних або письмових прохань спадкодавця, з якими вони зверталися найчастіше в момент смерті до спадкоємців про виконання будь-якої позитивної дії на користь третіх осіб.