40. Поняття, підстави виникнення, сторони зобов'язання

відповісти так: зобов'язання виникають з певних юридичних фактів. Самі ж юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства зв'язують певні правові наслідки і передусім виникнення, зміну або припинення правовідно­син. Отже, юридичні факти - це безпосередня ланка між нормою цивільного законодавства і правовідносинами.

класифікація зобов'язань, зокрема: 1) з договору; 2) ніби з договору; 3) з делікту; 4) ніби з делікту

Припинення зобов’язання – це припинення правового зв’язку між його учасниками (сторонами).

1)Новація2)натуральні3) Залік4) Поєднання5)Неможливість виконання6)Звільнення від боргу7) мирова угода8) за згодою кредитора тощо

41 Виконання зобов’язань. Наслідки невиконання. Забезпечення

Виконання зобов’язання передбачало здійснення боржником певних передбачених дій на користь кредитора.1) Зобов’язання повинно бути виконаним в строк, що передбачений договором або випливає із суті зобов’язання та обставин його укладення2) Виконання повинне було здійснено особі, здатній його прийняти. До таких осіб відносилися: кредитор3) Виконання повинно бути повним. Кредитор мав право не приймати часткове виконання4) Виконання зобов’язання або платіж по зобов’язанню повинні були здійснюватися особою, здатною розпоряджатися своїм майном.

Невиконанням та неналежним виконанням зобов'язання вважався відхід від умов договору, порушення будь-якої з вимог його точного виконання. Невиконанням та неналежним виконанням зобов'язання вважався відхід від умов договору, порушення будь-якої з вимог його точного виконання.

За навмисну вину і грубу необережність відповідальність поставала завж­ди. За легку необережність - не завжди. Все залежало від того, на чию користь У римському праві відшкодуванню підлягали тільки прямі збитки, тобто ті, що знаходилися у безпосередній близькості до невиконання зобов’язання.

42Поняття і види догворів. Умови дійсності

Договір — одне з найбільш поширених у Римі джерел виникнення зобов'язань. Римські юристи зазначали, що в основі договору лежить взаємна угода кількох осіб. (Суворі і вільні контракти, абстрактні і каузальні, формальні і неформальні,) 1) договір має бути укладений у відповідній формі2) наявність волі, вираження якої має бути дозволеним3) сторони в договорі повинні мати правильну уяву про результат,якого вони бажають досягти4)вираження волі має виходити від особи, дієздатної

43 Зміст договорів. Укладення договорів

Зміст договору має бути визначеним, і предметом його не можуть бути дії протизаконні і неможливі.1)істотний (необхідний) зміст, який визначає характер угодиі без якого договір не може існувати: наприклад, в договорі купівлі-продажу істотний зміст становлять угода про предмет, ціну і мета;звичайний зміст договору, що не становить його суті.2) випадковий зміст договору, під яким розуміють такий його склад, який не тільки не визначає його суті, а навіть не припуска­ється; тому випадковий зміст договору завжди повинен бути засте­режений сторонами; в цьому разі мають значення випадкові: умова(conditio), строк (dies), наказ (modus). 3) за договором оренди орендна плата зазвичай вноситься в кінці сільськогосподарського року, якщо сторони не погодились на інше;

Процес такого поєднання волі сторін або, іншимисловами, укладення договору являє собою складний набір юридичних дій. Він починається з оголошення стороною, що бажає вступити в договірні відносини, про свій намір укласти відповідну угоду для досягнення відповідної мети. Таке оголошення пропозиції укласти договір називається офертою (propositus).