
- •4. Звичаї
- •5. Закони
- •7. Консультації правознавців
- •9. Поняття та види джерел права
- •10. Кодифікація Юстиніана
- •11. Глосатори
- •12. Значення римського приватного права на сучасному етапі
- •13. Рецепсія римського права в Україні
- •14. Громадяни риму.
- •15 Юридична особа у публічному праві
- •16. Державець, як виразник
- •17. Система врядування в Римі
- •18Елементи публічного порядку
- •19. Армія як елемент публічного порядку.
- •20. Народні збори в республіканському Римі
- •21. Сенат
- •22 Магістратура
- •23 Принципат
- •25. Карне право,як засіб охорони публічних інтересів.
- •26) Карна юстиція риму
- •27)Фізична особа, як суб’єкт права
- •28) Опіка та піклування
- •29)Представництво
- •30)Сім’я Спорідненість
- •31)Шлюб та його види
- •32)Правові відносини подружжя
- •33)Правові відносини батьків і дітей
- •34)Захист цивільних прав
- •35)Володіння майном
- •36)Право власності у Римі
- •37)Сервітути
- •38)Емфітевзис та суперфіцій
- •39)Право застави
- •40. Поняття, підстави виникнення, сторони зобов'язання
- •41 Виконання зобов’язань. Наслідки невиконання. Забезпечення
- •42Поняття і види догворів. Умови дійсності
- •43 Зміст договорів. Укладення договорів
- •44Вербальні контракти
- •45 Літеральні контракти
- •46 Реальні контракти
- •47. Консесуальны контракти
- •48. Інкомінальні контракти
- •49 Пакти та їх види
- •50. Зобов’язання ніби з договорів.
- •51. Деліктні зобов’язання. Квазіделікти.
- •52.Основніпоняття спадкового римського права. Основні етапи розвитку.
- •53. Спадкування за заповітом
- •54. Спадкування за законом
- •55. Прийняття спадщини
- •56. Сингулярне наступництво
44Вербальні контракти
Вербальним контрактом є договір, який набирає обов'язкової сили з моменту проголошення певної словесної формули1) Найважливішим з них була stipulatio, яка у всій системі римських зобов'язань посідала перше місце і була записана вже в Законах XII таблиць.2) Stipulatio — стипуляція — за своєю формою складалася з усного питання і усної відповіді боржника3) Dolis dictio — усна обіцянка дати придане, яка здійснюється у формі стипуляції
45 Літеральні контракти
Літтеральний контракт - договір, зобов'язання з якого виникає за допомогою запису, листа . Цей письмовий контракт виник в практиці римського права в III-II вв. до н.е. і полягав посредствам запису в прибутково-видаткові книги. Записи в книзі кредитора відомої суми як сплаченою боржникові відповідав запис в книзі боржника тієї ж суми як отриманою від кредитора - в цьому виражалася їх угода. Це все робилося на підставі відповідної угоди сторін, інакше не могло бути і мови про договір.
46 Реальні контракти
Договори, в яких при угоді сторін необхідна передача речі, в римському праві відносилися до реальних контрактів. Однією з поширених форм реального контракту була позика. Це одностороннє зобов'язання, відповідно до якого одна сторона передавала іншій стороні яку-небудь річ або грошову суму, а після закінчення терміну зобов'язання боржник повинен повернути цю ж річ або таку ж грошову суму кредиторові. Позика набувала юридичної сили лише з моменту передачі речі після досягнутої угоди, але це не означало, що угода сторін не мала істотного значення. Угода була необхідним моментом в ув'язненні договори (немає угода, немає і договору) . Кредитор передавав боржникові річ у власність, що давало право боржникові бути власником цієї речі і право розпоряджатися їй на свій розсуд. Об'єктом позики були не ці речі, але такі ж за своєю родовою ознакою, тому випадкова загибель речей не, отриманих в позику, не припиняло зобов'язання.
47. Консесуальны контракти
Консенсуальні контракти сформувались пізніше інших договорів,і формалізм при укладанні їх був істотно пом‘якшений.Укладання договору досягалося тут простою угодою сторін.До цієї групи належали договори купівлі-продажу,найму(речей,послуг,рабів),доручення,товариства.Консенсуальні контракти представляли собою також замкнуту групу.Ніякі інші угоди,які навіть за ознаками відповідали консенсуальним контрактам,не могли бути віднесені сюди.
Основна ознака,що об‘єднувала консенсуальні договори,полягаля в набутті чинності на момент досягнення угоди про предмет договору без виконання яких-небудь додаткових формальностей.Отже,на відміну від реальних договорів,досягнення угоди набувало тут юридичного значення ,ставало юридичним фактом,який встановлював обов‘язки сторін виконувати певні дії.Практичне значення цього моменту полягало в тому,що після цього кредитор мав право вимагати від боржника виконання договору.