
- •29. Склад життєвих форм, які утворюють біоценози. Домінанти та едифікатори.
- •30. Фауністичне районування суші землі. Підобласті: новозеландська, полінезійська (полінезійська, гавайська)
- •31.Фітоценоз та зооценоз. Структура: ярусність, мозаїчність.
- •32. Причини відмінностей в структурі і межах флористичних та фауністичних царств. Можливість загальнобіотичного районування.
- •33. Особливості біоти островів, у звязку з їх походженням
- •34. Фауністичне районування суші Землі: області Неотропічна
- •35. Відносини трофічні, форичні, топічні, фабричні. Мікроценози, консорції.
- •37. Поняття про ареал.
- •40. Фауністичне районування суші Землі. Області: голарктична (Сонорська, Європейсько – Сибірська)
- •41. Способи подолання рослинами і тваринами океанічних просторів. (Відмінності острівних біномів від материкових. - немає)
- •42. Фауністичне районування суші Землі. Області: Голарктична обл. (манджуро-китайська, канадська)
- •43. Космополіти, ендеміки, палеоендеміки, неоендеміки, молоді і древні релікти.
- •44. Умови існування організмів та найбільш характерні біоценози пелагіалі, літоралі, бенталі, абісалі.
- •45. Різноманітність організмів в біосфері. Система органічного світу. Поняття про основні систематичні категорії.
- •46. Флористичне районування суші Землі: Палеотропічне царство. Індо-Малезійське підцарство.
- •47. Флористичне районування суші Землі. Макаронезійська та Середземноморська обл.
- •48. Особливості біномів. Тайга.
- •49. Вчення про Біоценоз. Характерні особливості біоценозу.
- •50.Флористичне районування суші Землі Капське царство.
- •51. Фауністичне районування суші Землі. Області: Австралійська.
- •52. Кліматична зумовленість верхніх меж життя в горах. Інверсії та випадання висотних поясів.
- •53. Фауністичне районування суші Землі. Області: Голарктична (підобл. Європейсько – Сибірська, Середземноморська, Центральноазіатська)
- •55. Флористичне районування суші Землі. Голарктичне царство. Циркумбореальна обл.
- •56. Умови зберігання реліктів та винекння неоендеміків. Охорона видів. Червона книга.
- •57.Походження ареалів домашніх тварин. Вавілов про центри походження культурних рослин і про гомологічні ряди.
- •58. Підрозділи органічного світу водного середовища на екологічні групи.
- •Кліматичні
- •[Ред.]Едафічні фактори
- •[Ред.]Орографічні фактори
- •[Ред.]Гомотипові взаємодії (коакції)
- •[Ред.]Гетеротипові взаємодії (коакції)
[Ред.]Едафічні фактори
Ґрунт є одним із компонентів наземних екосистем і природною основою їх функціонування, а рослинність — важливим фактором ґрунтоутворення, проте ґрунт визначає досить часто тип рослинності. Всі рослини залежно від наявності в ґрунтах поживних речовин ділять на три групи: еутрофи, мезотрофи і оліготрофи.
[Ред.]Орографічні фактори
Рельєф не здійснює прямого впливу на життя рослин, проте впливає на ґрунтотворення, а характер рельєфу, місцеположення в ньому рослин або рослинного угруповання значно впливає на життя рослин, регулює їх співвідношення і дію прямих екологічних факторів. Із зміною рельєфу змінюються кліматичні і ґрунтові умови. Таким чином, за рахунок рельєфу збільшується різноманітність умов зростання і відповідно урізноманітнюється флористичний склад. Залежно від величини форм рельєфу виділяють три категорії: макрорельєф (гори, низовини, міжгірські западини), мезорельєф (пагорби, яри, гряди, степові блюдця тощо), і мікрорельєф (мілкі западини, нерівності, пристовбурові підвищення та ін.). Цей поділ умовний. Макрорельєф створює на обмеженій площі широку амплітуду висот, що, в свою чергу, викликає зміну кліматичних комплексів і відповідно до висоти змінюється і характер рослинного покриву. Характер висотної поясності залежить насамперед від положення гір у системі широтних зон, висоти гір і експозиції схилів. Мезорельєф також впливає на розподіл рослинності. Прикладом може бути заплава. Велике значення для життя рослин має експозиція схилів та їх крутизна. Відомо, що на схилах південної експозиції освітлення більш інтенсивне і температура вища, режим зволоження інший, ніж на північних. У зв'язку з неоднаковими умовами на схилах різної експозиції помітно розрізняються склад рослинності, зовнішній вигляд і стан рослин. На південних схилах вище розміщується пояс деревної рослинності. Вплив експозиції виявляється не лише в горах, а й на невеликих горбах, підвищеннях і навіть на рівнинах.
Біотичні фактори, включають в себе весь комплекс впливу на даний живий організм, який виникає в результаті співіснування цього організму з іншими тваринами і рослинами. — фітогенні — мікробогенні — зоогенні — антропогенні
[Ред.]Гомотипові взаємодії (коакції)
Розмноження (шлюбна поведінка, спарювання, народження тощо)
Груповий ефект
Масовий ефект
Внутрішньовидова конкуренція
[Ред.]Гетеротипові взаємодії (коакції)
Протокооперація (++) — це взаємодія між популяціями двох видів, при якій обидва одержують взаємовигідну користь, але їх співіснування є факультативним.
Мутуалізм або симбіоз (++) — це взаємодія популяцій двох видів, при якій розвивається залежність одне від іншого — облігатний симбіоз.
Синойкія чи метохія (біол.) (+0) — тісне співжиття организмів різних видів, При якій один із организмів може отримувати для себя користь, не причиняючи шкоди іншому організму.
Коменсалізм (+0) — це взаємодія між популяціями двох видів, при якому один з видів отримує користь, незавдаючи шкоди іншому.
Хижацтво (±) — це поїдання одним організмом (хижаком) іншого організму (жертви), причому останній до нападу повинен бути живим, а не мертвим, що відрізняє хижацтво від детритофагії. Існує чотири основні категорії хижаків: справжні хижаки, пасовищні хижаки, паразитоїди та паразити (деякі автори). Справжні хижаки — це істоти, що у процесі живлення ловлять і вбивають свою жертву, після чого її поїдають цілком або частково. Впродовж життя вони вбивають велику кількість жертв, що можуть належати до різних видів. Пасовищні хижаки — це істоти, які живлячись не вбивають своєї жертви, але поїдають її частину, чинячи їй шкоду. За своє життя вони харчуються різноманітними жертвами з різних видів. Паразитице істоти, що тісно пов'язані з однією або кількома особинами одного чи кількох видів впродовж усього свого життя, вони поїдають частину жертви, завдаючи їй шкоди. Паразитоїди — це істоти, які нападають на свою жертву, відкладаючи у неї яйця, личинка що вивелась вбиває свого хазяїна. Модель Лотки-Вольтера — це тип взаємодії популяцій хижака і жертви, коли ріст популяції хижака залежить від росту популяції жертви.
Паразитизм (±)
Нейтралізм (00)
Аменсалізм (0-)
Міжвидова конкуренція (--) — це будь-яка взаємодія між двома чи більше популяціями різних видів, що негативно впливає на їх ріст і виживання особин. Міжвидова конкуренція проявляється у двох варіантах: алелопатії, або безпосередньої взаємодії, та конкуренції за ресурс, або опосередкованої взаємодії. Алелопатія — це конкурентна взаємодія між двома популяціями різних видів за посередництва хімічних речовин, що спричинює цілковите витіснення одного організму іншим.
Середовище впливає на організм через абіотичні фактори температури, вологості, світла, тиску, хімічних характеристик субстрату тощо, а організм на середовище впливає, головним чином, зміною хімізму субстрату, виснаженням трофічних і енергетичних ресурсів і зміни мікрокліматичних оточуючих умов. Вплив середовища на окремий організм, за посередництва біотичних факторів, проявляється в доступності трофічного ресурсу (наприклад, їжу може з'їсти інша тварина), можливості розмноження (наприклад, зустріч з особиною протилежної статі, наявності вільної території для розмноження і виведення потомства тощо), загроза хижака (наприклад, особину може з'їсти хижак) тощо.
Екологічні фактори впливають на поведінку тварини, її активність, обмінні процеси в її організмі, розвиток і морфогенез. Будь-який фактор має або безпосередній вплив, або сигнальний (опосередкований) вплив на організм. У першому випадку чинник впливає механічно (наприклад,гравітація, електричне і магнітне поля, вітер тощо) або фізіологічно — зміною обмінних процесів (наприклад, зміна температури середовища приводить до прискорення або уповільнення метаболізму) та зміною внутрішнього середовища (наприклад, зневоднення). У другому випадку зміна будь-якого фактору може бути дуже незначною і не чинить якогось відчутного впливу на організм, проте, ця незначна зміна слугує сигналом організму для початку внутрішніх перебудов до можливих змін у середовищі (наприклад, зміна довжини світлового дня є сигналом до початку міґрацій у перелітних птахів).