42. Методика нарахув, облік амортиз (виснаж) та списання вичерп прир рес.

До природних ресурсів належить ділянки землі, які мають корисні копалини, призначені для видобутку. Це ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. В зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі – продажу. В балансі природні ресурси відображаються як довгострокові (позаоборотні) активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти й газу”, “Ліс”). Хар-ними особливостями природних ресурсів є : 1)при видобутку вони стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів не відновлюються. Тому природні ресурси ще називають “виснажувані активи ”.В результаті видобутку природних ресурсів родовища виснажуються , зменшується їх первинна вартість. Цей процес називається виснаженням і відображається в обліку. Для обліку виснаження (амортизації) застосовується метод нарахування амортизації – залежно від кількості видобутої продукції. Величина виснаження визначається за формулою : Фактична собівартість родовища /Оціночна кількість корисних копалин родовища = Ставка виснаження на одиницю копалин; Ставка виснаження на одиницю копалин * Кількість добутої продукції = Витрати на виснаження звітного періоду. Приклад: Компанія інвестувала на придбання родовища кам’яного вугілля 4 млн. дол. За оцінкою родовище має 8 млн. тон вугілля. Ліквідаційної вартості немає. У перший рік було видобуто й реалізовано 800000 тон вугілля. Визначити і відобразити суму виснаження : 1)визначимо ставку виснаження на 1 тону вугілля : 4 млн. /8 млн. тон = 0,5 дол.; 2) Визначимо суму виснаження за перший рік експлуатації родовища: 0,5 * 800000 = 400000 дол. Проводка : Дт “ Витрати на виснаження” – 400000; Кт “Виснаження ( амортизація ) родовища” – 400000. Деякі компанії не використовують рахунку “Виснаження” і проводять пряме списання з рахунку “Природні ресурси”. Слід визначити , що природні ресурси, розроблені (видобуті) , але не реалізовані в поточному році , відображаються як товарно – матеріальні запаси. Витрати на виснаження відображаються тільки в тому році , коли видобута продукція реалізовується.

43.Сутність фінансових інвестицій, їх класифікація та оцінка

Фінансові інвестиції - це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших економічних вигід для інвестора.Дійсні та можливі витрати, їх сутність та застосування в упр-кому обліку. Залежно від терміну утримання у складі активів фінансові інвестиції поділяють на поточні і довгострокові. Поточні фінансові інвестиції - це інвестиції на термін, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Вони здійснюються на короткий строк з метою отримання доходу від тимчасово вільних грошових коштів. У бухгалтерському обліку та звітності поточні фінансові інвестиції відображають як оборотні активи. Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на період більше одного року, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У бухгалтерському обліку та звітності довгострокові фінансові інвестиції відображають як необоротні активи. Фінансові інвестиції в боргові зобов'язання - це вкладення тимчасово вільних коштів в облігації інших підприємств - імітентів облігацій. Метою таких інвестицій є отримання доходу у формі відсотків. При цьому слід зазначити, що інвестиції в облігації не надають інвестору можливості впливати на господарську й фінансову політику інших підприємств. Фінансові інвестиції в капітал інших підприємств - це інвестиції у акції чи паї юридично самостійних підприємств заради отримання доходу у вигляді дивідендів, а також здійснення впливу чи контролю за їх діяльністю. Фінансові інвестиції первісно оцінюють та відображають у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни придбання та витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням, а саме: комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язковий платежів та інших пов'язаних витрат. Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу залежить від багатьох чинників: виду інвестицій, мети їх придбання, рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство, строку, на який вони були придбані, тощо. Амортизована собівартість фінансової інвестиції - це собівартість інвестиції, збільшена на суму накопиченої амортизації дисконту або зменшена на суму накопиченої амортизації премії. Фінансові інвестиції, що придбані та утримуються з метою їх продажу, оцінюють на дату балансу за справедливою вартістю або за собівартістю (якщо справедливу вартість визначити неможливо).