6. Обладнання для фарбування виливків

Після обрубання і зачищення виливка піддають ґрунтовці і сушінню.

Ґрунтовка (фарбування) виливків здійснюється одним з наступних способів: зануренням виливків у фарбу; нанесенням шаруючи фарби розпиленням і фарбуванням в електростатичному полі.

Найбільш простий спосіб нанесення фарби зануренням. Виливка, поміщені в кошики з отворами, опускаються на підвісках у резервуар з фарбою. Після витягу з резервуара з фарбою виливка подаються в сушильну камеру і далі на склад.

Д ля фарбування повітряним розпиленням використовують пістолети-розпилювачі (мал. 5.31). Фарба зі склянки 1 попадає в канал 2, підхоплюється повітрям, подаваним через кільцеве сопло 4, і викидається на виливки. Для розширення струменя, тобто збільшення поверхні, що офарблюється, струмінь піддається впливу повітря через спеціальне сопло 6.

При фарбуванні безповітряним розпиленням фарба нагрівається і нагнітається насосом у спеціальний пістолет, відкіля викидається через сопло на поверхню, що офарблюється.

Найбільш зроблений спосіб — нанесення фарби в електростатичному полі. При застосуванні цього способу істотно поліпшуються умови праці, виходить рівномірний шар покриття при значній економії матеріалів. Процес фарбування в електростатичному полі легко піддається автоматизації.

Сутність способу полягає в наступному. Заземлені виливки послідовно подаються в електростатичне поле, у цей же простір подається розпилена фарба. Частки фарби, іонізуючи, рухаються до виливка й осідають на ній. Процес є саморегулюючим, тому що чим тонше в якому-небудь місці шар фарби, тим активніше випливають до нього іонізовані частки.

Пофарбовані виливки піддають сушінню в прохідних камерах при температурі близько 120°С потоком гарячого чи повітря інфрачервоними променями. При сушінні інфрачервоними променями теплота до фарби надходить від металу і сушіння йде від внутрішніх шарів, причому фарба застигає не розриваючи — це істотну перевагу перед сушінням у потоці гарячого повітря.

7. Техніка безпеки при обрубку і зачищенні виливків

Стаціонарні обдирково-шліфувальні верстати обладнаються захисними кожухами-укриттями, що задовольняють вимогам діючих Дст на абразивні верстати й інструмент Кожуха-укриття повинні мати відстійники для уловлювання великого пилу і патрубки для приєднання до витяжної вентиляційної мережі. Обсяг повітря, що відсмоктується, варто приймати з розрахунку створення в зазорі між кожухами й абразивним колом швидкості повітря, рівної 30 % окружної швидкості кола, але не менш 2 м/год на 1 мм діаметра кола.

Для відсоса пилу підвісні обдирково-шліфувальні верстати повинні бути обладнані кожухами з гнучким металевим рукавом Обсяг відсоса варто приймати не менш 3 м³/год на 1 мм діаметра кола. Всі абразивні кола перед установкою на верстати необхідно перевіряти на міцність відповідно до діючого ДСТ.

Установлювати неперевірені кола категорично забороняється.

Столи, призначені для обрубання, оснащують колосниками (чи роликами) з відсосом повітря з-під столу в обсязі 4000 м³/год на 1 м² поверхні столу. Місце обрубання варто огороджувати спеціальними шторами зі сталевої сітки висотою не менш 2,5 м від підлоги.

Спеціальні верстати для абразивного зачищення бічних поверхонь виливків необхідно розміщати в укритті з тамбуром з боку подачі і виходу виливків довжиною не менш 0,5 м. Обсяг повітря, що видаляється з-під укриття, не менш 10 000 м³/год.

Верстати для електроконтактний зачищення виливків повинні мати захисні кожухи. Обсяг повітря, що видаляється з кожуха, необхідно розраховувати, виходячи зі швидкості в робочому прорізі 5 м/с, але не менш 2500 м³/год. Верстати для зачищення виливків сталевими дисками тертя варто обладнати вентиляційними укриттями, як при електроконтактний зачищенню.