6 .Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих.

Реконвалесцентів виписують через 4-6 тиж. після нормалізації температури тіла і отримання від'ємних результатів бактеріологічного дослідження мазків із носоглотки, харкотиння, пунктату бубона.

Реконвалесценти підлягають диспансерному спостережен­ню 3 міс. з обов'язковим бактеріологічним дослідженням мазків зі слизової оболонки ротоглотки і харкотиння.

7 .Профілактичні заходи.

Необхідно попередити захворюван­ня людей у природних осередках чуми і завезення хвороби з-за кордону. Ця робота здійснюється працівниками санепідемстанції, амбулаторно-поліклінічної мережі і протичумних закладів. У зв'язку. з тим, що чума належить до карантинних захворювань, на неї роз­повсюджуються міжнародні медико-санітарні правила (ВООЗ, 1969).

Кожний медичний працівник на території природного осередка повинен добре знати основні ознаки захворювання, прави­ла особистої профілактики, уміти провести первинні протиепі­демічні заходи згідно з прийнятою інструкцією. При наявності епізоотії серед гризунів і захворювань верблюдів проводиться вакцинація населення дільничними службами під контролем про­тичумного закладу. Для активної імунізації застосовують живу чумну вакцину. Щеплення роблять нашкірно або підшкірно, ре­вакцинацію - через рік.

При виникненні чуми серед населення здійснюють протиепі­демічні заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію епідеміч­ного осередку. Вони включають:

► виявлення хворих і госпіталізацію їх у спеціальні лікарні в палати-бокси зі суворим протиепідемічним режимом;

► виявлення та ізоляцію всіх осіб, які спілкувались із хвори­ми (їх ізолюють на 6 діб і проводять екстрену профілактику антибіотиками - стрептоміцином по 0,5 г 2 рази на добу внутрі-шньом'язово або тетрацикліном по 0,5 г 3 рази на день всереди­ну протягом 6 днів);

► проведення подвірних обходів для виявлення хворих із гарячкою та їх госпіталізація в провізорні відділення;

► встановлення територіального карантину;

► заключну дезінфекцію в осередку 5 % розчинами фенолу, хлорного вапна та з допомогою парових і пароформалінових ка­мер, а також дезінсекцію і дератизацію на території населеного пункту та навколо нього. Персонал працює в протичумних кос­тюмах.

У природних осередках чуми велике значення має санітар­но-освітня робота.