- •2. Основні принципи філософії Миколи Кузанського.
- •4. Основні засади філософії ф.Прокоповича
- •5. “Філософія серця” г.Сковороди.
- •6. Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва
- •8. Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі
- •9. Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії
- •10. Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії
- •11. Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії
- •12. Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.
- •13. Теорія пізнання і.Канта
- •14. Антропологічна проблематика філософії л.Фейєрбаха
- •15. Сутність суб’єктивного ідеалізму та діалектики у філософії й.Фіхте
- •16. Охарактеризуйте “філософію тотожності” ф.Шеллінга.
- •17. В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора
- •18. Поняття “екзистенція” в філософії с.К’єркегора
- •19. Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму
- •20. Вчення про “вроджені ідеї” р.Декарта.
- •21. Пантеїстичні погляди б.Спінози
- •22. Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі
- •23. Охарактеризуйте провідні ідеї епохи Просвітництва
- •24. Сенсуалістична теорія пізнання Дж.Локка
- •25. Вчення про систему ідолів та шляхи пізнання ф.Бекона.
- •26. Специфіка вчення про пізнання д.Юма
- •27. Охарактеризуйте основні напрями в теорії пізнання філософії Нового часу.
- •30. Розкрийте значення герменевтичної філософії
- •31. Розкрийте значення боротьби номіналізму і реалізму
- •32. Розкрийте значення філософії Конфуція в системі світоглядних ідей Китаю.
- •33. Розкрийте значення “філософії життя”, як культурно-історичного типу
- •34. Розкрийте значеня “антиномія” у вченні і.Канта
- •35. Розкрийте значення психоаналітичної філософії
- •36.Розкрийте значення і сутність християнського екзистенціалізму с.К’єркегора.
- •37. Розкрийте значення філософських поглядів ф.Ніцше та їх вплив на світову філософію.
- •38.Розкрийте значення поняття “екзистенція” для філософії екзистенціалізму.
- •39.Розкрийте сутність “чотирьох святих істин” у вченні буддизму.
- •40.Основні засади філософії даосизму
- •41.Охарактеризуйте основні філософські принципи вчення чарваки-локаяти.
- •42.Охарактеризуйте основні риси натурфілософії Стародавньої Греції.
- •43.Розкрийте сутність філософських поглядів Геракліта.
- •44.Вчення Емпедокла про “чотири корені” світу.
- •46.Сутність та значення сократівського методу пізнання істини.
- •47.Етична проблематика у філософському вченні Сократа.
- •49. В чому полягає специфіка пізнання за вченням Платона?
- •50. Розкрийте значення та взаємозв’язок таких понять як “матерія” і “форма” у філософії Арістотеля
- •51. Антропологічна проблематика у філософії Арістотеля
- •53 . Розкрийте сутність та значення філософії епікуреїзму
- •54. Основні ідеї філософії неоплатонізму
- •55. Провідні ідеї філософських поглядів Піфагора.
- •56. Специфіка філософських поглядів софістів.
- •58. Розкрийте сутність та значення тотемізму.
- •59. Розкрийте сутність та значення фетишизму.
- •60. Розкрийте сутність та значення анімізму
- •61. Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.
- •62. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій.
- •63. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси пізніх національних релігій
- •64. Розкрийте сутність, значення філософської антропології.
- •65. Специфіка поглядів на сутність людини ф.М.Достоєвського
- •66. Значення російської релігійної філософії у переосмисленні становища людини у Всесвіті
- •67. Сучасні тенденції у філософській антропології.
- •68. “Проект” всезагального спасіння людства у філософських поглядах Федорова.
- •69. М.Бердяєв про “Епоху Духа в християнстві”.
- •71. Розкрийте сутність і значення ірраціоналістично-песимістичної філософії а.Шопенгауера.
- •72. Специфіка аналітичної психології к.Г.Юнга.
- •73.Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.
- •74. Охарактеризуйте філософію структуралізму.
- •75. Специфіка розуміння людини в біологічному напрямі філософської антропології.
- •78. Охарактеризуйте філософію епохи Середньовіччя.
- •79. Основні думки твору Августина Блаженного “Про град Божий”.
- •80. Розкрийте сутність філософії Августина Блаженного.
- •81. Охарактеризуйте погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
- •82. Розкрийте сутність та значення вчення ф.Аквінського про синтез віри і знання.
- •83.Предмет і значення логіки як науки у вивченні мислення, його законів і форм.
- •84. Етика і.Канта.
- •85.Діалектичний метод г.Гегеля.
- •86. Конкретизуйте поняття “істина” через взаємозв’язок таких понять як: “об’єктивна істина”, “абсолютна істина”, “відносна істина”, “конкретна істина”.
- •87. Охарактеризуйте чуттєве та раціональне відображення. Визначте їх форми.
- •88.Чим є розвиток і які його властивості? в чому полягає відмінність розвитку від руху?
- •89. Специфіка атеїстичного екзистенціалізму ж.П.Сартра.
- •90. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку
8. Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі
Культура Київської Русі формувалася в тісному зв'язку з культурами Візантії, південних і західних слов'ян, скандинавських і тюркських народів. Усвідомлення цього зв'язку й у теж час власної неповторності, своєрідності, визначало, і характер втілення думки в духовній культурі середньовічної Русі - це були послання, моління, сказання, політична публіцистика, повчання - жанри нетрадиційні, вільні від сліпого наслідування книжковим канонам, тому пов'язані з народною свідомістю, самосвідомістю, з язичеськими віруваннями, з фольклором.Відповідно й моралі, і мистецтво, і знання про природу, і філософія наділялася тією чи іншою мірою в релігійну форму.Основну роль у залученні Київської Русі до філософських ідеалів до античної цивілізації зіграла візантійська література. Твори батьків східно-християнської церкви, так названа святоотечеська література, незважаючи на свою прихильність догмам і недовірі до розуму, все-таки зберегли й донесли не тільки до самої Візантії, але ідо всіх народів, що приняли православ'я, багато ідей, категорії, підходи, вираження давньогрецькою філософією.Після прийняття християнства - хрещення Русі в 988 році - у Київській Русі почали поширюватися грецькі твори з Візантії, копіюватися переклади візантійських авторів, здійснені в сусідніх болгарських землях, і з'явилися перші самобутні переклади із грецького. Таким чином, Київська Русь познайомилася із творами візантійських богословів - батьків церкви - Іоанна Златоуста, Іоанна Дамаскіна, Панаса Олександрійського, Григорія Богослова, Василя Великого.Нова офіційна релігія затверджувалася, на Русі, із працею, і немає ніяких підстав, представляти цей процес християнізації Київської Русі безконфліктним і суперечливим. «Опираючись на складний симбіоз візантійських ідей, що перепліталися із традиціями слов'янського язичества й болгарської книжності в домонгольскій період розвитку духовної культури Київської Русі, складалася оригінальна, самобутня філософська думка».
9. Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії
Теологічні теорії походження релігії .Перш за все розглянемо теорії походження релігії, які акцентують на природних причинах і обставинах цього складного процесу. В їх розробці беруть участь видатні філософи, які поділяють релігійну точку зору на світ, вони містять чимало глибоких міркувань, їх можна об'єднати загальною назвою — теологічні теорії. Це традиціоналістична, теїстична і специфічно-православна — академічна. а)Традиціоналістична теорія. Ця точка зору на походження релігії полягає в тому, що релігію відкрив першим людям сам Бог безпосередньо. В християнстві ця концепція виглядає як біблійна оповідь про спілкування перших людей, Адама і Єви, в раю з Богом, а також надприродні контакти з Богом Моісея та інших біблійских персонажів. Цей варіант традиціоналізму відкидає будь-які звернення до будь-якої аргументації, тим більше наукового характеру. Він грунтується лише на беззастережній вірі. Знаходимо ми традиціоналістичну концепцію і у стародавній філософії. Традиціоналістичне розуміння походження релігії розробляли мислителі, яких церковна історія зве святими отцями церкви. У православ'ї це Афанасій Олександрійський, Василій Великий, Григорій Назианзін, Іоан Златоуст та Іоан Дамасин, у католиків — Амвросій Медіоланський, Августин Блажений, Єроним. людина для свого врятування мусить знати щось таке, чого розум осягнути не може. По відношенню до інших релігій християнство вживає будь-які інші пояснення. Існує рад варіантів теїстичної концепції, але всі вони єдині в основному — релігія є наслідком божественного одкровення на певному етапі духовного розвитку людства. Монотеїстичні релігії — це такі, які будуються на визнанні одного, єдиного Бога; інші надприродні істоти (ангели, святі, пророки тощо) — це посередники між Богом і людьми. Плітеїстичні релігії в своїй ієрархії мають певну, навіть знач-ну кількість богів різних рангів і ваги, з своїм колом прав і обов'язків, сферою управління і діяльності. У другій половині 19 ст. в російському богослов'ї виникла школа академічної філософії, засновником якої був професор Московської духовної академії Ф.О.Голубинський (1796—1854), який розробляв онтологічні проблеми, а також проблеми богопізнання. Його учень В. Д. Кудрявцев-Платонов (1828—1891) досліджував проблему походження релігії. Виникнення релігії Платонов вважає можливим пояснити дією двох джерел: 1) об'єктивного, що полягає у впливові Бога на дух людини, і 2) суб'єктивного, чим є засвоєння людиною цього впливу. Для аргументації своєї точки зору Кудрявцев посилається на теорію вродженого знання: у свідомості людини є знання, яке існує перед досвідом, незалежно від практики. Воно виникає тоді, коли душа ще до народження тіла споглядає сутності, що існують за межами фізичного світу, або воно йде від якогось Абсолюта, який через це знання виявляє своє існування. Кудрявцев міркує, що оскільки вроджені ідеї є продуктом Боже-ственої волі, вони, перш за все, мусять містити ідею Бога.