- •2. Основні принципи філософії Миколи Кузанського.
- •4. Основні засади філософії ф.Прокоповича
- •5. “Філософія серця” г.Сковороди.
- •6. Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва
- •8. Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі
- •9. Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії
- •10. Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії
- •11. Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії
- •12. Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.
- •13. Теорія пізнання і.Канта
- •14. Антропологічна проблематика філософії л.Фейєрбаха
- •15. Сутність суб’єктивного ідеалізму та діалектики у філософії й.Фіхте
- •16. Охарактеризуйте “філософію тотожності” ф.Шеллінга.
- •17. В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора
- •18. Поняття “екзистенція” в філософії с.К’єркегора
- •19. Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму
- •20. Вчення про “вроджені ідеї” р.Декарта.
- •21. Пантеїстичні погляди б.Спінози
- •22. Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі
- •23. Охарактеризуйте провідні ідеї епохи Просвітництва
- •24. Сенсуалістична теорія пізнання Дж.Локка
- •25. Вчення про систему ідолів та шляхи пізнання ф.Бекона.
- •26. Специфіка вчення про пізнання д.Юма
- •27. Охарактеризуйте основні напрями в теорії пізнання філософії Нового часу.
- •30. Розкрийте значення герменевтичної філософії
- •31. Розкрийте значення боротьби номіналізму і реалізму
- •32. Розкрийте значення філософії Конфуція в системі світоглядних ідей Китаю.
- •33. Розкрийте значення “філософії життя”, як культурно-історичного типу
- •34. Розкрийте значеня “антиномія” у вченні і.Канта
- •35. Розкрийте значення психоаналітичної філософії
- •36.Розкрийте значення і сутність християнського екзистенціалізму с.К’єркегора.
- •37. Розкрийте значення філософських поглядів ф.Ніцше та їх вплив на світову філософію.
- •38.Розкрийте значення поняття “екзистенція” для філософії екзистенціалізму.
- •39.Розкрийте сутність “чотирьох святих істин” у вченні буддизму.
- •40.Основні засади філософії даосизму
- •41.Охарактеризуйте основні філософські принципи вчення чарваки-локаяти.
- •42.Охарактеризуйте основні риси натурфілософії Стародавньої Греції.
- •43.Розкрийте сутність філософських поглядів Геракліта.
- •44.Вчення Емпедокла про “чотири корені” світу.
- •46.Сутність та значення сократівського методу пізнання істини.
- •47.Етична проблематика у філософському вченні Сократа.
- •49. В чому полягає специфіка пізнання за вченням Платона?
- •50. Розкрийте значення та взаємозв’язок таких понять як “матерія” і “форма” у філософії Арістотеля
- •51. Антропологічна проблематика у філософії Арістотеля
- •53 . Розкрийте сутність та значення філософії епікуреїзму
- •54. Основні ідеї філософії неоплатонізму
- •55. Провідні ідеї філософських поглядів Піфагора.
- •56. Специфіка філософських поглядів софістів.
- •58. Розкрийте сутність та значення тотемізму.
- •59. Розкрийте сутність та значення фетишизму.
- •60. Розкрийте сутність та значення анімізму
- •61. Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.
- •62. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій.
- •63. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси пізніх національних релігій
- •64. Розкрийте сутність, значення філософської антропології.
- •65. Специфіка поглядів на сутність людини ф.М.Достоєвського
- •66. Значення російської релігійної філософії у переосмисленні становища людини у Всесвіті
- •67. Сучасні тенденції у філософській антропології.
- •68. “Проект” всезагального спасіння людства у філософських поглядах Федорова.
- •69. М.Бердяєв про “Епоху Духа в християнстві”.
- •71. Розкрийте сутність і значення ірраціоналістично-песимістичної філософії а.Шопенгауера.
- •72. Специфіка аналітичної психології к.Г.Юнга.
- •73.Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.
- •74. Охарактеризуйте філософію структуралізму.
- •75. Специфіка розуміння людини в біологічному напрямі філософської антропології.
- •78. Охарактеризуйте філософію епохи Середньовіччя.
- •79. Основні думки твору Августина Блаженного “Про град Божий”.
- •80. Розкрийте сутність філософії Августина Блаженного.
- •81. Охарактеризуйте погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
- •82. Розкрийте сутність та значення вчення ф.Аквінського про синтез віри і знання.
- •83.Предмет і значення логіки як науки у вивченні мислення, його законів і форм.
- •84. Етика і.Канта.
- •85.Діалектичний метод г.Гегеля.
- •86. Конкретизуйте поняття “істина” через взаємозв’язок таких понять як: “об’єктивна істина”, “абсолютна істина”, “відносна істина”, “конкретна істина”.
- •87. Охарактеризуйте чуттєве та раціональне відображення. Визначте їх форми.
- •88.Чим є розвиток і які його властивості? в чому полягає відмінність розвитку від руху?
- •89. Специфіка атеїстичного екзистенціалізму ж.П.Сартра.
- •90. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку
30. Розкрийте значення герменевтичної філософії
З одного боку, герменевтика — це теорія розуміння, вчення про розуміння та інтерпретацію документів, що містять у собі смислові зв'язки, вчення про передумови і засоби такого розуміння. З іншого боку, герменевтика розглядається як течія сучасної філософії, основними представниками якої є Ханс-Георг Гадамер, Франц Апель, П'єр Рікьор та ін. Герменевтика основну увагу зосереджує на вивченні особливостей гуманітарного знання, засобах його досягнення і відмінностей від натурознавства, на виявленні подібності і відмінності пізнання і розуміння .Вихідним пунктом герменевтики як філософської течії є онтологічність герменевтичного кола, що виражає специфіку процесу розуміння, зв'язану з циклічністю. Ця ідея є фундаментальною у вченні Ханс-Георга Гадамера, який не зводить герменевтику до методології розуміння текстів, а визначає її як філософію розуміння. Предметом розуміння є не зміст, вкладений в текст, а той предметний зміст, з осмисленням якого зв'язаний текст. На думку Ханс-Георга Гадамера, герменевтика є філософією «тлумачення»: від тлумачення текстів до тлумачення людського буття, знання про світ і буття у світі. Якщо Гадамер розробляє в герменевтиці онтологічність, то французький філософ П'єр Рікьор — гносеологічність. Будь-яке розуміння опосередковане знаками і символами. Під символом П'єр Рікьор розуміє будь-яку структуру значень, де один зміст є прямим, первинним, а інший — непрямим, побічним, вторинним, який можна сприйняти лише опосередковано, через первинний зміст. Визнається трактування герменевтики як інтерпретації символів вузького, обмеженого і переходить до аналізу цілісних культурних текстів як об'єкта інтерпретації.
31. Розкрийте значення боротьби номіналізму і реалізму
Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним значенням цього терміна. Реалізм - це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність /буття/ існує у вигляді лише загальних понять, або універсалій. Згідно з їх вченням, універсалії існують раніше від речей і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму. І тільки завдяки цьому людський розум має змогу пізнати сутність речей, бо ця сутність є не що інше, як загальне поняття. Зрозуміло, що для реалістів /Ансельм Кентерберійський /1033-1109 рр. та ін. / пізнання можливе лише за допомогою розуму, який має божественну природу.Номіналізм. Термін "номіналізм" походить від латинського слова "nomen", що означає "ім'я". В протилежність середньовічному реалізмові, номіналісти вважали, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття /т.зв. універсалії/ - лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленнях. Основними представниками цього напряму були: Д.Скот, І.Расцлін, У.Оккам. Слід зазначити, що полеміка між реалізмом і номіналізмом почалася із суто теологічної проблеми про характер реальності "святої трійці". Справжня проблема, що стала предметом гострої полеміки, була цілком філософською проблемою статусу реальності категорій загального і одиночного.Реалісти, говорячи про єдність "божественної трійці", обгрунтовували по суті об'єктивно-ідеалістичну тезу про незалежне від матеріально-чуттєвого світу існування ідеального /загальних понять, універсалій/. Щодо номіналістів, то вони, обґрунтовуючи реальність трійці, відстоювали реальне існування одиничного,
