- •2. Основні принципи філософії Миколи Кузанського.
- •4. Основні засади філософії ф.Прокоповича
- •5. “Філософія серця” г.Сковороди.
- •6. Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва
- •8. Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі
- •9. Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії
- •10. Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії
- •11. Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії
- •12. Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.
- •13. Теорія пізнання і.Канта
- •14. Антропологічна проблематика філософії л.Фейєрбаха
- •15. Сутність суб’єктивного ідеалізму та діалектики у філософії й.Фіхте
- •16. Охарактеризуйте “філософію тотожності” ф.Шеллінга.
- •17. В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора
- •18. Поняття “екзистенція” в філософії с.К’єркегора
- •19. Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму
- •20. Вчення про “вроджені ідеї” р.Декарта.
- •21. Пантеїстичні погляди б.Спінози
- •22. Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі
- •23. Охарактеризуйте провідні ідеї епохи Просвітництва
- •24. Сенсуалістична теорія пізнання Дж.Локка
- •25. Вчення про систему ідолів та шляхи пізнання ф.Бекона.
- •26. Специфіка вчення про пізнання д.Юма
- •27. Охарактеризуйте основні напрями в теорії пізнання філософії Нового часу.
- •30. Розкрийте значення герменевтичної філософії
- •31. Розкрийте значення боротьби номіналізму і реалізму
- •32. Розкрийте значення філософії Конфуція в системі світоглядних ідей Китаю.
- •33. Розкрийте значення “філософії життя”, як культурно-історичного типу
- •34. Розкрийте значеня “антиномія” у вченні і.Канта
- •35. Розкрийте значення психоаналітичної філософії
- •36.Розкрийте значення і сутність християнського екзистенціалізму с.К’єркегора.
- •37. Розкрийте значення філософських поглядів ф.Ніцше та їх вплив на світову філософію.
- •38.Розкрийте значення поняття “екзистенція” для філософії екзистенціалізму.
- •39.Розкрийте сутність “чотирьох святих істин” у вченні буддизму.
- •40.Основні засади філософії даосизму
- •41.Охарактеризуйте основні філософські принципи вчення чарваки-локаяти.
- •42.Охарактеризуйте основні риси натурфілософії Стародавньої Греції.
- •43.Розкрийте сутність філософських поглядів Геракліта.
- •44.Вчення Емпедокла про “чотири корені” світу.
- •46.Сутність та значення сократівського методу пізнання істини.
- •47.Етична проблематика у філософському вченні Сократа.
- •49. В чому полягає специфіка пізнання за вченням Платона?
- •50. Розкрийте значення та взаємозв’язок таких понять як “матерія” і “форма” у філософії Арістотеля
- •51. Антропологічна проблематика у філософії Арістотеля
- •53 . Розкрийте сутність та значення філософії епікуреїзму
- •54. Основні ідеї філософії неоплатонізму
- •55. Провідні ідеї філософських поглядів Піфагора.
- •56. Специфіка філософських поглядів софістів.
- •58. Розкрийте сутність та значення тотемізму.
- •59. Розкрийте сутність та значення фетишизму.
- •60. Розкрийте сутність та значення анімізму
- •61. Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.
- •62. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій.
- •63. Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси пізніх національних релігій
- •64. Розкрийте сутність, значення філософської антропології.
- •65. Специфіка поглядів на сутність людини ф.М.Достоєвського
- •66. Значення російської релігійної філософії у переосмисленні становища людини у Всесвіті
- •67. Сучасні тенденції у філософській антропології.
- •68. “Проект” всезагального спасіння людства у філософських поглядах Федорова.
- •69. М.Бердяєв про “Епоху Духа в християнстві”.
- •71. Розкрийте сутність і значення ірраціоналістично-песимістичної філософії а.Шопенгауера.
- •72. Специфіка аналітичної психології к.Г.Юнга.
- •73.Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.
- •74. Охарактеризуйте філософію структуралізму.
- •75. Специфіка розуміння людини в біологічному напрямі філософської антропології.
- •78. Охарактеризуйте філософію епохи Середньовіччя.
- •79. Основні думки твору Августина Блаженного “Про град Божий”.
- •80. Розкрийте сутність філософії Августина Блаженного.
- •81. Охарактеризуйте погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
- •82. Розкрийте сутність та значення вчення ф.Аквінського про синтез віри і знання.
- •83.Предмет і значення логіки як науки у вивченні мислення, його законів і форм.
- •84. Етика і.Канта.
- •85.Діалектичний метод г.Гегеля.
- •86. Конкретизуйте поняття “істина” через взаємозв’язок таких понять як: “об’єктивна істина”, “абсолютна істина”, “відносна істина”, “конкретна істина”.
- •87. Охарактеризуйте чуттєве та раціональне відображення. Визначте їх форми.
- •88.Чим є розвиток і які його властивості? в чому полягає відмінність розвитку від руху?
- •89. Специфіка атеїстичного екзистенціалізму ж.П.Сартра.
- •90. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку
51. Антропологічна проблематика у філософії Арістотеля
Проблема людини є однією з найактуальніших у філософії. Однак лише в сучасній філософії виник окремий напрям — філософська антропологія. Філософська антропологія — напрям, завданням якого є системне вивчення й обгрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.Нерідко термін «філософська антропологія» тлумачать у ширшому значенні — як філософське вчення про людину, або філософію людини. Щоб збагнути сучасний стан філософії людини, необхідний історичний екскурс розв'язання проблем людини. Кристалізація філософського розуміння людини, особливо на початкових етапах розвитку філософії, відбувалася на основі міфів, легенд, переказів і закладених у них ідей, образів, понять, а також своєрідного діалогу між міфологією та філософією, що тільки «спиналася на ноги» у своєму розвитку.
У концепції Арістотеля людина розглядається як істота соціальна, державна, політична. На його думку, той, хто не здатний до спілкування, оскільки вважає себе істотою самодостатньою і не відчуває потреб в чомусь, уже не є елементом держави. Він стає або твариною, або божеством. Арістотель звертає увагу ще на дві відмітні ознаки людини — її розум і мову. «Лише людина з усіх живих істот володіє мовою», — зазначав він. Тому соціальність, розумність, і мова є тими основними характеристиками, що виокремлюють людину з-поміж живих істот.
52. Охарактеризуйте основні риси філософії стоїцизму Стоїци́зм — вчення однієї з найбільш впливових філософських шкіл античності, заснованої близько 300 р. до н.е. Своє ім'я школа отримала від назви портика Стоя Пойкиле (грец. στοά ποικίλη, букв. «розписний портик»), де засновник стоїцизму, Зенон із Кітіона, вперше виступив в якості самостійного вчителя. Стоїки вважали логіку, фізику і етику частинами філософії. Відоме їх порівняння філософії з фруктовим садом, де логіка – садова огорожа, фізика – фруктове (фруктові) дерево(а), а етика – плоди дерева, тобто результат, що базується на певних (зумовлено-визначених) принципах і обмежений певними рамками.Стоїцизм був впливовим філософським напрямком від епохи раннього еллінізму аж до кінця античного світу. Свій вплив ця школа залишала і на подальші філософські епохи.
Періодизація стоїцизму:Стародавня Стоя: III—II століття до н.е. Засновником школи вважають Зенона з Кітіона (бл. 336 - 264 рр. до н. е.). Найвідомішими його учнями були Клеанф (пом. бл. 232 р. до н. е.) таХрісіпп (бл. 281 - 208 рр. до н. е.).Середня Стоя: II—I століття до н.е. Основні представники цього періоду - Панетій (бл. 180 - 110 рр. до н. е.) і Посідоній (бл. 135 - 51 рр. до н. е.). Завдяки їм стоїчні ідеї було перенесено до Риму, первинний етичний ригоризм суттєво пом'якшено.Пізня Стоя: I—II століття н.е. Основні представники періоду - Сенека (4 р. н. е. - 65 р. н. е.), Епіктет (50 - 138), Марк Аврелій (121 - 180). Це період римського розвитку філософії стоїцизму. Головними питаннями, які розглядали філософи Пізньої Стої, є проблеми етики, зокрема питання незалежності від умов життя. На цей час до стоїцизму починають ставитися як до свого роду популярної філософії. Стоїки дотримувалися поглядів епікурейців . Вони уявляли Космос як першооснову усього живого на світі. Вони вважали, що якщо їхня увага не буде спрямована на богів, то вони самі зможуть наблизитися до них і в певному значенні самі ними стати.
