Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ланд.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
76.03 Кб
Скачать

16. Третій етап становлення ланд.

Час від появи в 1965 р. першого підручника з ландшафтознавства, коли відбувся поворот інтересів ландшафтознавців до питань вивчення функціонування і динаміки ландшафтів, і до аваріїна Чорнобильській АЕС в 1986 p., коли відбулося різке збільшенняландшафтознавчих досліджень екологічного спрямування, можнавважати третім етапом в історії розвитку ландшафтознавства - етапом дослідження функціонування і динаміки ландшафтів. 1958 р. був створений перший ландшафтно-географічнийстаціонар, де за допомогою сучасних технічних приладів спостерігались, фіксувались і навіть моделювались процеси функціонування ірозвитку елементарних природних територіальних комплексів - ландшафтних фацій. Але зародження і становлення геохімії ландшафтів як науки припадає на кінець40-х і початок 50-х років XX століття. Ідея вивчення ландшафтів методами хімії належить Б.Б.Полинову. В 1947 році він прочитав на геолого-грунтознавчому факультеті Московського університету курс лекційпро грунти і ландшафти як арену міграції і концентрації хімічних елементів. Проте назву "Геохімія ландшафтів" цей курс отримав лише в1951 році, коли на географічному факультеті Московського університету його вперше прочитав А.І.Перельман [109]. Ідеї і зміст курсу буливикладені їм в книжці "Нариси геохімії ландшафту" від 1955 p., яка була першим навчальним посібником і одночасно монографічним узагальненням з цієї наукової дисципліни. Дуже важливе значення в розробці геохімічної концепції ландшафту мали роботи М.А.ГлазовськоїЯк особливий напрям ландшафтознавчих досліджень склались дослідження гірських ландшафтів. Основи гірського ландшафтознавства були закладені на початку 60-х років зусиллями росіянина М.А.Гвоздецького та українців К.І.Геренчук іГ.П.Міллера

17.Розвуиток ланд. У зарубіжних країнах.

У Німеччині ландшафтознавство набуло певного розвитку у 20-30-ті роки XXстоліття. Одним із перших теоретиків цього науково­го напрямку був німецький географ і мандрівник З.Пасарге. Він дав характеристику ландшафтних зон Землі, які є великими ландшафтними одиницями, що складаються з ландшафтних областей і окремих ландшафтів, а також частин ландшафту – урочищ, фацій. Пасарге вважав, що твер­до встановленими можуть бути лише дрібні внутрішньоландшафтні оди­ниці, а їх групування в більші ландшафтні комплекси – справа суб’єктивна. (Це твердження викликало тоді критику з боку Л.С. Берга). І на сучасному етапі деякі німецькі вчені розу­міють окреслення ландшафту як суб’єктивний процес.

У Польщі ландшафтознавство набуло певного розвитку під кері­вництвом професора Є. Кондрацького. Тут проводилися й прово­дяться експедиційні дослідження, зроблена класифікація ландшаф­тів країни і складена відповідна карта в масштабі 1:1000000. Розви­валися ландшафтні дослідження також у Чехословаччині, Болгарії, Румунії (вчення про пейзаж) та ін.

Останнім часом американські та канадські вчені виявляють певний інтерес до ландшафтознавства, вивчають і перекладають наукові пра­ці наших вчених, ландшафтні карти, особливо оціночні. Отже, ланд­шафтознавство поступово займає належне місце в інших країнах.