Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ланд.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
76.03 Кб
Скачать

1. Особливостібудови ландшафтів гірської фізико-географічної країни.

Головною закономірністю просторової диференціації рівнинних ландшафтів є широтна або горизонтальна зональність – зміна співвідношення тепла і вологи, яка відбувається у відповідності до зміни географічної широти. Диференціація гірських ландшафтів відбувається за законом висотної поясності або вертикальної зональності. Тобто головним чинником просторової диференціації гірських ландшафтів є висота над рівнем моря. Згідно з ним клас гірських ландшафтів поділяють на типи, які відповідають типам висотних ландшафтних поясів.Кількість ландшафтних поясів для тієї чи Іншої гірської системи визначається її положенням у певній широтній ландшафтній зоні. Кожній широтній ландшафтній зоні властивий свій, особливий тип висотноїпоясності, що відрізняється кількістю поясів, послідовністю їх розташування, висотними границями.

Крім висотних поясів, які розглядаються як висотні ландшафтні зони, в гірських країнах виділяють ландшафтні яруси, які за рангом відповідають рівнинним ландшафтним підзонам. Ландшафтні пояси і яруси неоднорідні. В їх межах можуть змінюватися крутизна і експозиція схилів, а також характер гірських порід,що призводить до зміни грунтів і рослинності. Тому висотні пояси і яруси поділяють на роди і види. Роди гірських ландшафтів виділяють у відповідності з характером гірських порід, якими вони складені. Роди ландшафтів поділяють на види. Видові відмінно сті зумовлені характером рельєфу і грунтово-рослинного покриву. Так, одним із видів низькогірних ландшафтів з елювіально-делювіальними відкладами на палеогеново-крейдовому фліші є крутосхилові низькогір'я з бурими лісовими щебенюватими грунтами під грабовосмерековими дібровами. морфологічними частинами гірського ландшафту є (від меншої до більшої): фація, підурочище, урочище, стрия, місцевість і сектор.

2. Циклічні зміни птк.

Природні або спонтанні зміни характеризуються періодичністю імають ритмічний або циклічний характер. Кожний цикл має свою тривалість в часі. Виділяють добові, річні і багаторічні цикли. В добовихциклах виділяють нічні і денні фази, в річних - сезонні осінні, зимові,весняні і літні фази.

Добові цикли пов'язані із зміною термічних умов, викликаних обертанням Землі навколо своєї осі. Зміна кількості сонячної енергії відображується на температурі і вологості повітря, а через ці метеорологічні елементи - і на інших компонентах ПТК. Це, в свою чергу, викликаєпульсацію вертикальних (конвективних) і горизонтальних потоків повітря, почасти також атмосферних опадів (наприклад, після полуденні дощі в екваторіальних широтах), процесів замерзання та танення, фізичного вивітрювання, фотосинтезу і т. ін.

Річні цикли в динаміці природних явищ пов'язані з положеннямЗемлі відносно Сонця та нахилом земної осі і обумовлені різною кількістю сонячної енергії по сезонах року. Влітку, внаслідок максимальноїкількості сонячної енергії, процеси в ПТК протікають інтенсивно. Взимку, навпаки, відбувається затухання функцій ПТК. Навесні інтенсивність процесів функціонування зростає, восени - зменшується.

Багаторічні цикли в динаміці ПТК пов'язані з циклами активностіСонця і відбуваються з інтервалами в 5-6, 11, 22, ЗО, 60, 90, 180, 900 інавіть 1850 років і більше.