32. Особливості участі державного обвинувача в судових дебатах у справа про вбивства на замовлення

Промова державного обвинувача, як і промова будь - якого іншого суб'єкта, уповноваженого на неї, повинна містити, як вже було зазначено раніше, вступ, мотивувальну (головну) частину і висновок. Судова промова покликана зробити цілеспрямовану, ефективну дію на суд, сприяти формуванню переконання суддів і присутніх в залі суду громадян. У зв'язку з цим мова має бути конкретною, послідовною і побудованою на доказах.

Промову необхідно розпочинати із звернення.

У вступі державному обвинувачеві необхідно звернути увагу на предмет промови, виклавши його суть, звертаючи при цьому увагу на правовий статус присутніх у судовій залі.

У головній частині промови прокурора повинні знайти своє відображення:

опис події, починаючи з короткої історії життя підсудного і потерпілого; зміст обвинувачення в тій частині, в якій воно знайшло своє підтвердження в суді; взаємопов'язані з обвинуваченням обставини, як їх бачить державний обвинувач тощо.

У мотивувальній частині аргументи державного обвинувача результатах аналізу та оцінки доказів. Необхідно звертати увагу присутніх на момент і причину виникнення того або іншого доказу. Доцільно також розкривати суть протиріччя одних відомостей іншим доказам, а також мотивувати, чому віддається перевага одним відомостям, і ставляться під сумнів інші. Свої мотиви необхідно підтверджувати безперечними доказами, тобто доказами, зміст яких не викликає сумнівів.

У завершальній частині промови підводяться підсумки судового слідства, як їх бачить державний обвинувач. Висновок має бути пов'язаний з початком промови. У цій частині повинні міститись остаточні висновки. В той же час, у висновку необхідно екстраполювати думку про те, що незалежно від того, яке покарання призначить суд підсудному, йому потрібно зробити для себе відповідні висновки: що родичі, рідні та близькі, які вірять в нього, хочуть побачити його поряд з собою, і можливо, з часом будуть потребувати його # Й V/ допомоги, як єдиного, хто здатнии дати їм надію і віру на спокійну старість.

Існує певна низка специфічних стосовно замовних вбивств питань, аналіз яких повинен міститися в промові державного обвинувача: суспільна небезпечність злочину; фактичні обставини його вчинення, наслідки (моральна, фізична або майнова шкода); аналіз і оцінка досліджених в суді доказів та їх джерел; юридична оцінка злочину (застосування норм Загальної і Особливої частин КК); обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання; аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину і пропозиції стосовно IX • м усунення; пропозиції щодо долі речових доказів.

У викладі своєї позиції прокурор зобов'язаний стежити, щоб його вирази, жести і міміка відповідали нормам моралі і етики, були зрозумілі тим, до кого вони звернені

33. Криміналістична характеристика інформації у справах про крадіжки

а) Інформація про спосіб крадіжки

Важливим аспектом інформації про спосіб крадіжки є питання про типові помилки досудового розслідування стосовно його встановлення.

Практика засвідчує, що такими помилками є недооцінка слідчим важливості ретельного дослідження кожного окремо взятого з названих етапів крадіжки.

Найчастіше слідчий зосереджує увагу на дослідженні способу проникнення до майна, рідше — на способи заволодіння ним. Як правило, не досліджуються або досліджуються вочевидь недостатньо такі етапи, як підготовка до крадіжки і зберігання і використання викраденого. Як наслідок у матеріалах справи практично відсутня необхідна інформація про спосіб злочину в цілому.

Якщо під час вивчення матеріалів кримінальної справи державний обвинувач дійде висновку про недостатність інформації про складові частини способу крадіжки, він з урахуванням особливостей ситуації в стані відшукати і дослідити необхідні недостаючі дані. Це він може зробити за рахунок додаткового * о * « * дослідження матеріальних слідів, виявлених на місці події, а також в інших

місцях, що так чи інакше пов'язаних із вчиненням крадіжки (місце підготовки до її вчинення, місця зберігання використання викраденого тощо). Ці дослідження можуть бути головним завданням оглядів вказаних місць, а також виявлених раніше слідів і предметів.

б) Інформація про характеристику особи злочинця

Особливості особи злочинця передусім проявляються в способі вчинення крадіжки. У механізмі дій злочинця, в діях, що виконуються ним під час проникнення в приміщення, заволодіння майном тощо, знаходять відображення професійні, побутові, спортивні та інші навички винного, його вік і соціальний стан. Як правило, крадіжки вчиняють молоді люди, часто неповнолітні. На вік злочинця може вказувати характер викраденого, спосіб крадіжки (наприклад, проникнення в приміщення через кватирку), наявність на місці злочину безладу, слідів безглуздих, необгрунтованих дій і т.п. Чим старший за віком злочинець, тим у нього більший злочинний досвід. Це може проявлятися у виборі знарядь злочину, місця і часу крадіжки тощо.

Грамотний аналіз первинної інформації у справі дозволяє державному обвинувачеві оцінити правильність висновків досудового слідства; відповісти собі, чи відповідає інформаційний портрет винного, створений на базі криміналістично значущих даних у справі, особі обвинуваченого. Для більшої переконаності державному обвинувачу доцільно висувати контрверсію стосовно того, що крадіжку вчинено іншою особою .

в) Інформація про знаряддя злочину

Знаряддями зламу та проникнення в приміщення для вчинення крадіжки можна поділяти на: а) спеціально виготовлені або пристосовані для вчинення злочинів: "уістіті", "фомка", "балерина", "гусина ніжка", відмичка тощо; б) звичайні інструменти, предмети, пристрої, що мають загал ьнотехнічне призначення, використовуються у повсякденному житті (дрель, сокира, стамеска,

пила, викрутка, зубило, ломик - цвяховиймач, пристрої для різання металу, зварювальні апарати, гайкові ключі); в) предмети, що випадково опинились на місці злочину (смуги заліза, арматури та інші металічні прути, відрізки металічних труб, камінь тощо).

Якщо ці предмети виявляються в ході досудового розслідування, тоді, як правило, результати їх дослідження відображені в матеріалах справи.

У разі вилучення і залучення цих предметів до матеріалів справи державний обвинувач може запропонувати суду провести додаткове їх дослідження в ході судового слідства. Якщо ж вони не були вилучені або втрачені з яких-небудь причин, доцільно продумати можливість дослідження події злочину в реальних умовах браку уречевленої інформації.