31. Тактичні особливості участі прокурора в судовому дослідженні доказів у справах про замовні вбивства.

32. Особливості участі державного обвинувача в судових дебатах у справа про вбивства на замовлення.

33. Криміналістична характеристика інформації у справах про крадіжки.

34. Обставини, що підлягають встановленню й доказуванню у справах про крадіжки.

35. Підготовка прокурора до судового розгляду справи про крадіжку.

31. Тактичні особливості участі державного обвинувача в судовому розгляді справ про вбивства, вчинені на замовлення

а) Особливості підготовки прокурора до судового розгляду

Під час вивчення матеріалів кримінальної справи, враховуючи складність справ досліджуваної категорії, державному обвинувачу корисно скласти конспект матеріалів справи, а також план роботи, в якому чітко виділити наступні моменти:

• кримінально-правова кваліфікація скоєного кожним суб'єктом (замовником, посередником, виконавцем);

• предмет доказування з урахуванням особливостей криміналістичної характеристики вбивств, вчинених на замовлення;

• обставини, що підлягають доказуванню в суді;

- обставини, що підлягають дослідженню судовим розглядом;

- можливі способи отримання необхідної додаткової інформації.

Вивчення матеріалів кримінальної справи може супроводжуватися не лише конспектуванням, але і складанням таблиць, планів, схем.

Після вивчення матеріалів кримінальної справи, нормативного матеріалу, судової практики і спеціальної літератури, необхідно провести аналіз отриманої інформації стосовно конкретного факту злочину. Потім змоделювати, які ситуації можуть виникнути в ході попереднього розгляду справи суддею.

Для всебічного вивчення інформації про подію злочину необхідно також вивчити характеристики учасників кримінального судочинства.

Виявивши вивченням матеріалів кримінальної справи прогалини досудового слідства, державний обвинувач зобов'язаний їх розділити на дві групи:

1) істотні для вирішення справи;

9 ) несуттєві для вирішення справи.

б) Тактичні особливості участі прокурора в судовому дослідженні доказів

Визначаючи для себе порядок дослідження доказів, державному обвинувачеві необхідно враховувати ставлення підсудного до обвинувачення і стабільність його позиції впродовж усього досудового слідства, а також те, яким воно є на момент початку судового слідства, тобто після викладу державним обвинувачем пред'явленого підсудному обвинувачення. У разі потреби скорегувати вибраний заздалегідь порядок дослідження доказів. Висловлюючи думку про цей порядок державний обвинувач повинен враховувати доцільність проведення передусім певних судово - слідчих дій.

Досліджуючи показання підсудних, державний обвинувач зобов'язаний порівнювати їх з раніше наданими ними показаннями. За наявності істотних протиріч між досудовими показаннями підсудного (визнаними допустимими) і судовими, доцільно заявити клопотання про оголошення перших, а також про демонстрацію приєднаних до протоколу допиту матеріалів: фотографій, аудіо - і

чи) відеозаписів, кінозйомки тощо. Після цього з'ясовувати причину зміни показань

В судових ситуаціях, коли виникає питання про невідповідність показань відповідних суб'єктів судового розгляду висновку експертів, необхідно:

1) враховувати ставлення особи, яка дає показання, що суперечать висновку експерта, до підсудного;

2) враховувати взаємне розташування таких осіб та предметів, що стали об'єктами експертного дослідження;

3) з'ясовувати стан здоров'я особи, що свідчить; за необхідності перевірити Й м 9 її осудність;

4) встановити, чи була яка-небудь взаємодія між цим об'єктом і іншими чинниками, що впливають на зміну зовнішньої обстановки, після того, як цей об'єкт спостерігався допитуваним.

Усунувши виявлені протиріччя, державному обвинувачеві необхідно дати оцінку отриманих результатів.

Якщо пред'явлене в суді обвинувачення не знаходить свого підтвердження частково або повністю, то прокурор зобов'язаний змінити обсяг або зміст обвинувачення чи відмовитися від обвинувачення.