4. Туристські центри, райони та зони Криму

Кримський рекреаційний район — головний рекреаційний район міжнародного значення в Україні. Він має унікальні, компактно розміщені рекреаційні ресурси, що забезпечують розвиток як природничо орієнтованих (лікувально-оздоровчий, спортивний, екологічний тощо), так і соціокультурних (пізнавальний, етнографічний, науковий та ін.) видів туризму. Район займає площу, яка становить 4,5% території України , але при цьому є дуже неоднорідним за специфікою рекреації та освоєністю рекреаційних ресурсів.

Регіон характеризується наявністю: найбільших в Україні експлуатаційних запасів мінеральних вод (20,8 тис. доба, сульфідні, без специфічних компонентів, термальні, що використовуються лише на 5%); 26,4% розвіданих запасів мулових органо-мінеральних сульфідних грязей (використовуються лише три родовища, в яких зосереджено близько третини запасів), єдиного в Україні Булганацького родовища сопкових грязей; унікальних (навіть у межах Чорноморського басейну) кліматичних умов ПБК, а також природних можливостей для організації гірськолижного відпочинку; поєднання в межах компактної території унікальних ландшафтів, об'єктів природно-заповідного фонду і багатовікової культурно-історичної спадщини.

Санаторно-курортна мережа розосереджена по території регіону надзвичайно нерівномірно, в залежності від розміщення природних лікувальних ресурсів. Малорозвиненою вона залишається на північному сході, у степовій частині півострова, при наявності сформованих курортних зон у районі Судака, Євпаторії, Феодосії, Алушти, Ялти, розташованих на південному і західному узбережжі з піщаними та гальковими пляжами. На Крим припадає 27,1% місць в установах організованої рекреації, хоча величина і якість фонду розміщення досі є серйозною проблемою для рекреаційного господарствареспубліки.

Надзвичайно важливим рекреаційним районом України є Причорноморський (14,3% площі і 10,1% населення країни). Його основними рекреаційними ресурсами є:

• тепле море, численні пляжі, насичене ароматом степових трав і морськими солями повітря;

• 72,1% розвіданих запасів сульфідних лікувальних грязей (переважна більшість цих родовищ не

• використовується), у т. ч. найбільше з родовищ — лиман Алібей (13,6% усіх запасів);

• близько 7,5% запасів мінеральних вод різних типів (бромні, йодо-бромні, радонові, без

• специфічних компонентів і властивостей);

• надзвичайно різноманітна історико-культурна спад

окремих територій;

• значний (третій за кількістю лікувальних закладів та їх місткістю) санаторно-курортний фонд.

Природно-географічними особливостями обумовлена концентрація санаторно-курортного господарства у вузькій прибережній смузі, тоді як решта території забезпечує потреби району в сільськогосподарській продукції. В регіоні сформувався потужний Одеський рекреаційний район і поки що мало освоєні курортні зони Коблевого, Очакова, Миколаєва, Голої Пристані, Скадовська, Арабатської Стрілки.