3. Об'єкти природно-заповідного фонду на території південних областей України та Криму

Чорноморський біосферний заповідник розташований на територіях Голопристанського району Херсонської області та Очаківського району Миколаївської області, на північно-західному узбережжі Чорного моря. Заповідник заснований у 1927 р., а з 1933 р. став самостійною природоохоронною та науково - дослідною установою, з 1975 р.— віднесений до водно-болотних угідь міжнародного значення. У 1984 р. його включено у міжнародну мережу біосферних заповідників. До складу Чорноморського біосферного заповідника входять ділянки на Кінбурнському півострові (Івано-Рибальчанська, Солоно-озерна, Волижин ліс), ділянки приморського степу (Ягорлицький Кут і Потіївська), східна частина Тендрівської затоки з островами Тендрівська Коса, Бабин, Смалений, Орлів тощо, а також острови Довгий, Круглий і Кінські в Ягорлицькій затоці. Загальна площа заповідника становить 87 348 га. Рослинність різноманітна.

На лісостепових ділянках збереглися невеликі гаї з дуба звичайного, берези дніпровської, осики, вільхи клейкої. У підліску та на узліссях гаїв ростуть бузина, терен, жостір тощо. У трав'яному ярусі — конвалія звичайна, проліска дволиста, чина лісова, купина пахуча, валеріана лікарська. Гаї поєднуються з піщаними степами, для яких характерні костриця, кипець пісковий, ковила дніпровська, житняк, а також ендемічні види(волошка короткоголова, цибуля савранська, кермек, юринея пухка, козельці дніпровські). Степові ділянки Потіївська та Ягорлицький Кут розташовані на другій терасі Дніпра, мають рівнинний, місцями слабохвилястий рельєф з блюдцеподібними зниженнями, іноді заповненими водою. Велику площу займає солончакова рослинність, представлена солонцем європейським, сарсазаном, меншу — засолені луки та опустелені типчаково-полинові степи. Всього у флорі Чорноморського біосферного заповідника налічується близько 600 видів вищих рослин, з них 13 занесено до Червоної книги України (зозуленцеві, ковили, тюльпан Шренка, білоцвіт літній та ін.). Багатий і різноманітний тваринний світ заповідника, особливо численні птахи. Тут їх налічується близько 300 видів. Понад 145 видів гніздяться, решта — зимують або залітають на відпочинок під час міграцій; 22 види — рідкісні, зникаючі. У чагарникових насадженнях заповідника водяться горобині, кулик, чапля, фазан; з хижаків — шуліка чорний, боривітер, кібчик, чеглок, лунь болотяний, сова вухата. З рідкісних видів зимує орлан-білохвіст, занесений до Червоної книги України. На відкритих просторах водяться жайворонок, перепел, куріпка сіра, лежень, дерихвіст степовий, трапляються (на прольоті) дрофа, стрепет, журавель степовий, а також журавель сірий, занесені до Червоної книги України. Найбільш численні і різноманітні водно-берегові птахи: понад 60 видів гніздиться та близько 190 — на прольоті. На островах Тендрівської і Ягорлицької заток переважають мартини і крячки. Гніздяться качки, багато куликів. На островах Довгий та Крутий гніздиться гага звичайна. На прольоті трапляється чорноголовий реготун. Затоки Чорноморського біосферного заповідника — місця зимівлі та линяння водоплавних птахів, зокрема лебедя-шипуна, лебедя-кликуна, крижня, гагари, норця, крохаля, черні. Ссавці представлені 44 видами, серед яких — козуля європейська, свиня дика, лисиця, куниця кам'яна, заєць-русак, їжак, єнотовидний собака; трапляється тхір степовий, занесений до Червоної книги України.

На Херсонщині в посушливому типчаково-ковиловому степу розміщений знаний у світі і найстаріший у державі біосферний заповідник Асканія-Нова, який у 1921 р. отримав статус державного. У 1985 р. його трансформовано в біосферний заповідник. Фактично цей заповідник як зоопарк був заснований у 80-х роках XIX ст. на землях і за кошти великого природолюба Ф.Е.Фальц-Фейна. Уся площа заповідника становить 33,3 тис. га, з них третина — степова цілина. Надзвичайно багата флора Асканії-Нової. За кількістю видів рослин (1860) вона посідає перше місце в Україні. Тут росте 33 види рідкісних рослин. Багата фауна. У заповіднику триває робота з акліматизації близько 50 видів звірів, завезених сюди з різних частин світу. Тварини здебільшого утримуються на волі — на території плоского, краще зволоженого заглиблення, оточеного невисокимисхилами Великого Чапельського поду. Тут є бізони, зебри, зебу, антилопи гну, коні Пржевальського, лами, муфлони, страуси, фламінго, лебеді, фазани та ін. Проводяться комплексні дослідження з природоохоронної проблематики, зокрема зі збереження біоценозів сухого степу, акліматизації корисних тварин, поліпшення їх порід шляхом схрещування, одомашнення диких тварин тощо.

На південному заході Одеської області у пониззі Кілійського гирла Дунаю у 1998 р. Створений Дунайський біосферний заповідник (46,4 тис. га). Основна площа заповідника припадає на водно-болотні угіддя плавнів і дельти Дунаю. Невелика територія вкрита лісом. Тут налічується багато видів птахів. Для частини з них заповідник є місцем гніздування; особливо чисельність птахів зростає тут під час осінніх і весняних перельотів. Важливого значення набувають дослідження впливу забруднених вод Дунаю на функціонування біоценозів нижньої течії Дунаю, прибережних акваторій Чорного моря і прилеглих лучно-болотних рослинних угруповань. На крайньому південному сході Херсонської області у 1993 р. створено Азово-Сиваський національний природний парк, що має площу 3 тис. га. Більша частина поверхні парку - водойми.

Територія розташована в прибережній частині і охоплює острови і півострови північної частини затоки Сиваш. Охорона і дослідження прибережних природних біоценозів південного присиваського степу - основне завдання цього національного парку.

На півдні Керченського півострова у 1998 р. створено Опукський природний заповідник площею 1,6 тис. га. Його поверхня високо (на 183 м) і стрімко здіймається над Чорним морем. Головна гірська порода — вапняки. Заповідник — місце гніздування рідкісних птахів (баклана, сокола-сапсана та ін.). Тут ростуть посухостійкі рослини. Головне призначення заповідника — охорона і вивчення природи довкілля. На півночі Керченського півострова в районі мису Ка-зантип у 1998 р. організовано невеликий (450 га) Казантипський природний заповідник. Його підвищена скеляста поверхня вкрита петрофітною (що пристосувалась до життя на камінні) рослинністю; у зниженнях ростуть посухостійкі чагарники. Досліджується рослинність і тваринний світ заповідника, охороняється його природа.