37. Польсько-литовські державні унії та створення Речі Посполитої двох націй.

Віленсько-радомська унія 1401 року

Ця унія являє собою договір про державний і політичний союз між Великим князівством Литовським і Польщею. Підписаний литовськими феодалами 18 січня 1401 у Вільні і польськими 11березня 1401 — в Радомі. Цей договір вплинув на зміну державно-правового статусу Великого князівства Литовського, у тому числі українських земель, що входили до його складу.

Основою цього процесу стала Кревська унія 1385. Основою унії Литви з Польщею стала необхідність об’єд¬нання зусиль для боротьби з німецьким Тевтонським орде¬ном, який просуваючись на схід, відрізав Польщу від Бал¬тійського моря і загрожував безпосередньо Литві. Але невдовзі поразка в битві з татарами на річці Ворсклі (1399) спонукала Литву до нових переговорів з Польщею, їх результатом ста¬ла Віленсько-Радомська унія 1401. За постановами унії Вітовт мав управляти Литвою самостійно, залиша¬ючись з Ягайлом у відносинах, наближених до ленних. Пізніше Вітовт здобув титул ве¬ликого князя, а Ягайло — найвищого князя Литви, що підкреслювало його вищість. У разі смерті Ягайла поляки обіцяли вибрати королем Вітовта. Крім того, було укладено обопіль¬ний союз для взаємної оборони.Завдяки Віленсько-Радомській унії 1401 об'єднані сили Поль¬щі й Литви дістали рішучу перевагу у відо¬мій битві під Грюнвальдом 1410, де литовські, польські, українські та білоруські полки завдали Тев¬тонському ордену нищівної поразки.

1.2.Городельська унія

Городельська унія була - польсько-литовською угодою про союз двох держав. У Вона була кладена на сеймі феодалів Польщі і Великого князівства Ли¬товського 2 жовтня 1413 у замку Городлі (на Західному Бузі). Приводом для укладання Городельської унії 1413 ста¬ло те, що після перемоги литовсько-українсько-білорусько-польського війська у Грюнвальдській битві 1410 Литва зайняла супроти Польщі більш неза¬лежне становище. Король Ягайло і польські фе¬одали були змушені піти на компроміс з великим князем литовським Вітовтом та феодалами Литви. І хоча Городельська унія 1413 підтвердила об'єднан¬ня Литовської держави з Польським королівством на «вічні часи», однак цим документом було визнано самостійність Великого князівства Литовського. Великий князь Литви обирався литовськими феодалами за згоди польського короля та магнатів. Поляки, в свою чергу, зобов'язалися обирати короля за згодою литовських феодалів. Унія запровадила спільні польсько-литовські сейми та з'їзди для вирі¬шення загальнодержавних справ.

1.3.Люблінська унія та її значення

Польські феодали прагнули створити єдину Польсько-Литовську державу і посісти в ній на керівних місцях. Польським феодалам вдалося заручитися підтримкою багатьох впливових литовських, українських, білоруських феодалів, які хотіли унії, щоб одержати такі ж права, що і польська шляхта.На початку 1569р. Польський король і великий Литовський князь Сигізмунд ІІ Август зібрав у Люблині загальний польсько-литовський сейм для підписання унії. Посли Литви не прийняли проект унії і покинули сейм , тоді король видав ряд універсалів про приєднання до Польщі Підляшшя, Волині, Київщини, Брацлавщини на правах провінцій. 1 липня 1569р. У Люблині на сеймі була підписана унія , по якій Литва і Польща об’єднувалися в одну федеративну державу – Річ Посполиту(“справа загальна”). У державі - єдиний глава – король польський і великий князь литовський , спільний сейм і спільний сенат, єдині гроші. Феодали одержали право володіти землею перехресно( польські - у Литві, литовські – у Польщі). Разом з тим Литва зберегла певну автономію: своє право і суд , адміністрацію. Скарб. Офіційну руську мову.

1.4.Берестейська унія

Для закріплення своєї влади на українських землях польська шляхта і магнати використали католицьку церкву, яка завдяки підтримці короля перетворювала церкви в костьоли , засновувала католицькі монастирі, відкривала єзуїтські школи, захоплювала землі.Остаточне оформлення умов – Артикулів Унії було зроблено 2.12.1594 р. Їх підписали всі українські владикиКороль Жигмон і папський нунцій схвалили проект Артикулів Унії, у 1595 р. Єпископи зібрались ще раз у Бресті, 12.6.1595.р., оформили остаточно Артикули, і вибрали делегатів на завершення переговорів в Римі : єпископів Кирила Терлецького і Іпатія Потія . делегати прибули до Риму 15.11.1595 р. І були прийняті Папою Климентом VIII . того самого дня папа видав булу і письмо, в якому підтверджує Київського митрополита в усіх його правах, і те, що він може затверджувати своїх єпископів і т.п. Собор під проводом митрополита Михайла Рогози відбувся в Бресті Литовськім, 8-10 жовтня 1596 р. Крім представників папи і короля були всі єпископи і представники народу-шляхти.Було проголошено унію православної і католицької церкви на Україні і Білорусії. Уніатська церква підлягала тепер не православному патріархові, а римському папі. Уніати прийняли догми католицизму, але зберегли богослужіння на церковнослов’янській мові і православну обрядність.Унію вдалося провести завдяки позиції , яку зайняло вище православне духовенство, зокрема володимирський єпископ Іпатій Потій і луцький - Кирило Терлецький, а також православна українська і польська шляхта.

38. еволюція держ. Влади і правових відносин… Кримське ханство -1443 створили. Поділялося на племена на чолі роду - знать беї. 1447 -встановлення Османського сюзернітету. КАРАЧ-БЕЇ - татарська аристократія; КАЛГА - СУЛТАН - перша особа після хана; Мусульманське духовенство - очолював МУФТІЙ (судив за мусульм.право -шаріат). Зних виходили судді -каді. Нураддин -султан - друга особа; ВЕЛИКИЙ БЕЙ - третя особа - "око і вухо хана". Ор-бек - відповідав за зовнішню безпеку держави. Диван хана - вищий державний орган.