Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
-НСТР 2010-2011.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
232.45 Кб
Скачать

9

ІНСТРУКЦІЯ

З ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ

КУРСАНТІВ (СТУДЕНТІВ)

ЗА ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КРЕДИТНОТРАНСФЕРНОЮ СИСТЕМОЮ У 2010/2011 н.р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом по АМСУ

Від 02.07.2010 р.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ

КУРСАНТІВ (СТУДЕНТІВ)

ЗА ЄВРОПЕЙСЬКОЮ КРЕДИТНОТРАНСФЕРНОЮ СИСТЕМОЮ У 2010/2011 н.р.

1. Основні принципи системи оцінювання з дисципліни

1.1. Система оцінювання в Академії митної служби України побудована на основі Методичних рекомендацій МОН України від 26.02.10 р. № 1/9–119 щодо впровадження Європейської кредитно-трансферної системи (далі – ЄКТС), має на меті оцінку систематичності та успішності навчальної роботи курсантів (студентів) і передбачає поопераційний контроль та накопичення балів за різну навчально-пізнавальну діяльність.

1.2. Оцінювання окремих змістових модулів і навчальних дисциплін у цілому, а також захистів звітів з практик і курсових здійснюється за 100- бальною накопичувальною шкалою. Крок накопичувальної шкали складає 1 бал, мінімальний бал – 0, мінімальний бал для отримання позитивної оцінки – 50, максимальний бал – 100.

1.3. Критерії оцінювання і види контролю з конкретної дисципліни є складовою відповідної робочої навчальної програми, яка ухвалюється на засіданні кафедри, доводиться на початку навчального року до відома курсантів (студентів) та протягом навчального року залишається незмінною.

1.4. Курсові роботи (проекти) є окремими кредитними модулями, оцінка яких включає три складові: своєчасність виконання графіку написання роботи – до 20 балів; відповідність роботи вимогам щодо змісту і оформлення – до 40 балів; захист роботи – до 40 балів.

1.5. Модульна оцінка визначається за 100-бальною шкалою за результатами модульної контрольної роботи (кількість модульних контрольних робіт в межах навчальної дисципліни не повинна перевищувати кількості кредитів, передбачених навчальним планом) та за результатами захисту лабораторних робіт, поточного контролю на практичних чи семінарських заняттях тощо.

1.6. У разі рівнозначності модулів за своєю значущістю семестрова оцінка визначається за 100-бальною шкалою як середньоарифметична модульних оцінок, отриманих за засвоєння всіх змістових модулів навчальної дисципліни. У разі нерівнозначності модулів за своєю значущістю семестрова оцінка визначається як середньозважена за формулою:

де: середньозважена семестрова оцінка;

n – кількість модулів;

i – номер i-го модуля;

– оцінка i-го модуля;

– коефіцієнт вагомості окремого i-го модуля. (Сума коефіцієнтів вагомості усіх модулів повинна дорівнювати 1).

Наприклад:

Дисципліна має три різні за своєю вагою модулі. Курсант здав окремі модулі з оцінками 90, 60 і 65 балів. При цьому коефіцієнти вагомості модулів визначені викладачем як 0,2; 0,5 і 0,3 відповідно. Середньозважена семестрова оцінка у цьому випадку буде наступною:

Для порівняння середньоарифметична семестрова оцінка ( ) для даного прикладу складає:

1.7. Екзаменаційна оцінка визначається за 100-бальною шкалою за результатами виконання екзаменаційних завдань. Якщо за дисципліною передбачено комплексний іспит або декілька звітностей екзаменаційна оцінка визначається як середньоарифметична (або середньозважена). Коефіцієнт вагомості при цьому встановлюється з урахуванням розподілу загального навчального часу між семестрами або навчальними дисциплінами, включеними до комплексного іспиту.

Наприклад:

Навчальна дисципліна загальним обсягом 144 години протягом першого семестру вивчалася 108 годин і була оцінена в 90 балів, а протягом другого – 36 годин і була оцінена в 60 балів. У цьому випадку, при отриманих коефіцієнтах вагомості 0,75 і 0,25, середньозважена підсумкова оцінка буде наступною:

1.8. Підсумкова оцінка з дисципліни, семестрова атестація з якої передбачена у формі заліку (усі заліки диференційовані), визначається за 100-бальною шкалою як середньоарифметична (або середньозважена) модульних оцінок і переводиться в оцінку за розширеною шкалою підсумкового контролю і оцінку за шкалою ЄКТС (дивись далі).

1.9. Підсумкова оцінка з дисципліни, семестрова атестація з якої передбачена у формі екзамену, визначається за 100-бальною шкалою як середньоарифметична семестрової та екзаменаційної оцінок і округлюється до цілого числа.

1.10. Підсумкова оцінка, виражена за 100-бальною шкалою, переводиться в оцінку за розширеною шкалою підсумкового контролю, рекомендованою МОН України, та шкалою ЄКТС:

Оцінка за бальною шкалою

Оцінка за розширеною шкалою

Оцінка за шкалою ЄКТС

90-100

відмінно – видатна робота з мінімальними помилками

A

80-89

дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками

B

65-79

добре – в цілому хороша робота, але з помітними помилками

C

55-64

задовільно – пристойно, але зі значними помилками

D

50-54

достатньо – задовольняє мінімальним вимогам

E

35-49

незадовільно – з можливістю повторного складання

FX

0-34

неприйнятно – потребує повторного вивчення

F

2. Порядок проведення контролю

2.1. Курсант (студент) має право підвищити незадовільні оцінки модульного контролю до початку сесії (екзамену) шляхом повторного складання модульної контрольної роботи не більше одного разу. Оцінка при цьому визначається не більше 50 балів.

2.2. Екзамен, передбачений навчальним планом, є обов'язковим.

2.3. Перескладання позитивної екзаменаційної оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

2.4. Екзаменаційні та підсумкові оцінки доводяться до відома курсантів (студентів) не пізніше наступного дня після проведення контролю.

2.5. Якщо курсант має за підсумками сесії не більше двох оцінок «незадовільно», то він допускається до складання академічної заборгованості і повинен ліквідувати її до початку наступного семестру. Повторне складання академічної заборгованості допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачеві, а другий – комісії, яка створюється деканом факультету у складі не менше трьох осіб. При перескладанні екзаменів, заліків, повторному захисті звітів з практики та курсових робіт використовується оцінка «достатньо*», яка засвідчує виконання студентом мінімальних вимог без урахування накопичення балів.

2.6. У разі отримання оцінки «неприйнятно» курсант зобов’язаний повторно вивчити дисципліну, пройти практику чи виконати курсову роботу.

3. Порядок заповнення відомостей обліку успішності, індивідуальних навчальних планів, іншої академічної документації

3.1. Результати складання окремих змістових модулів вносяться викладачем до відомості модульного контролю успішності (додаток 1), яка видається деканатом на початку семестру, подається до деканату двічі на семестр у вказаний термін (у непарних семестрах – на третьому тижні жовтня та першому тижні грудня, у парних – на четвертому тижні березня і на третьому тижні травня) і напередодні проведення заліку або іспиту з проставленою викладачем семестровою оцінкою у балах.

3.2. Відомість підсумкового контролю успішності (додаток 2) з дисципліни, за якою передбачено іспит, видається в день проведення іспиту, з інших дисциплін – в день проведення останнього заняття.

3.3. Семестрова оцінка у балах для дисциплін, які завершуються екзаменом, заліком заноситься до графи 6. (Графи 4,5 заповнюються у разі викладання дисципліни протягом 2 семестрів).

3.4. Екзаменаційна оцінка у балах заноситься до графи 7. Курсантам, які з тих чи інших причин були не допущені до екзамену, в графі 7 проставляється нуль балів.

3.5. Підсумкова оцінка у балах заноситься до графи 8, а також з переведенням їх у бали за розширеною шкалою до графи 9 та за шкалою ЄКТС до графи 10 відповідно до вищенаведеної таблиці оцінювання.

3.6. Підсумкова оцінка з дисципліни, з якої передбачено залік, у балах заноситься до граф 6 та 8. До графи 9 заноситься оцінка за розширеною шкалою оцінювання. У графі 10 бали графи 8 переводяться в оцінку за шкалою ЄКТС (A, B, C, D, E, FX, F).

3.7. У разі відсутності курсанта на семестровому екзамені з будь-яких причин (через хворобу тощо), проти його прізвища у графі 7 робиться запис “не з’явився”.

3.8. Позитивна підсумкова оцінка в балах, оцінка за розширеною шкалою та оцінка за шкалою ЄКТС з відомості підсумкового контролю успішності заносяться до індивідуального навчального плану курсанта (залікової книжки), навчальної картки та іншої академічної документації. У документах про освіту та академічних документах для мобільності курсантів (студентів) оцінка «достатньо*» замінюється на оцінку «достатньо».

3.9. Середній бал для розрахунку стипендій та зведених академічних показників визначається з використанням еквівалента оцінки за п’ятибальною шкалою:

Оцінка за розширеною шкалою

Еквівалент оцінки за п'ятибальною шкалою

відмінно

5

дуже добре

4,5

добре

4

задовільно

3,5

достатньо

3

незадовільно

2

неприйнятно

1

3.10. Відповідно до Рекомендацій МОН слід дотримуватися наступного співвідношення між різними позитивними оцінками (без урахування оцінок «достатньо*»):

Оцінка розширеною шкалою

Відсоток студентів, які успішно склали сесію (без перескладання)

відмінно

10%

дуже добре

25%

добре

30%

задовільно

25%

достатньо

10%

Додаток 1

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]