46.Світовий ринок позичкового капіталу

Світовий ринок позичкових капіталів (СРПК) – це сукупність попиту та пропозиції на позичковий капітал позичальників і кредиторів різних країн.  Його основна мета — акумуляція і перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників.  У СРПК виділяється чотири структури: 1)функціональна; 2)інституціональна; 3)географічна; 4)валютна. Функціональна структура СРПК.

СРПК:

І.Світовий кредитний ринок

1)Світовий грошовий ринок

- Ринок євровалют

2)Світовий ринок капіталів

- Ринок єврокредитів

ІІ.Світовий фінансовий ринок

1)Первинний фінансовий ринок

-Єврофінансовий ринок

2)Вторинний фінансовий ринок

- Єврофінансовий ринок

Ринок євровалют+ ринок єврокредитів+Єврофінансовий ринок=Євроринок

Основні тенденції розвитку інституціональної структури МРСК: 1.      Зниження ролі банків у МРСК. 2.       Підвищення ролі держави в експорті капіталу. 3.       Підвищення ролі міжнародних економічних і валют-але-фінансових організацій у МРСК. Географічна структура МРСК відбиває рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри.. Валютна структура МРСК складається з трьох елементів: 1. Національного ринку валюти використання позичальниками і кредиторами національної валюти даної країни; 2. Міжнародного ринку валюти сукупність національних ринків валюти. Він характеризується використанням національної валюти і міжнародної колективної валюти; 3. Євроринку валюти відносини між позичальниками і кредиторами з приводу використання коштів у валютах, що функціонують як позичковий капітал поза країною їхнього походження.

47.Економічна роль передачі технологій у міжнародній укономіці

Технологія – це наукові знання, які використовуються у виробництві. Це комплекс наукових та технічних знань щодо прийомів і методів виробництва, його організації та управління. Це наукові методи досягнення практичних цілей. Поняття «технологія» об’єднує три групи технологій:технологія продуктів;технологія процесів;технологія управління. Поняття «передача технологій» (трансфер технологій) може розглядатися в широкому та вузькому розумінні. У вузькому розумінні міжнародний трансфер технологій – це міждержавне переміщення на комерційних засадах або безповоротній основі конструкторських рішень, систематизованих знань та виробничого досвіду для виробництва товарів, використання процесу чи надання послуг, які включають управлінську діяльність і маркетинг, тобто передача технології в «чистому» вигляді. У широкому розумінні – це передача поряд з технологією в «чистому вигляді», технологій матеріалізованих. У міжнародній економіці матеріальними носіями технології можуть виступати: а) товари – у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними товарами; б) капітал – у випадках міжнародної торгівлі високотехнологічними капіталоємними товарами; в)праця – у випадку міграції висококваліфікованих науково-технічних кадрів.

До міжнародного технологічного обміну залучені: а) наука – теоретичні закономірності пізнання природи; б) техніка – досвід перетворення природи; в) виробництво – створення матеріальних благ; г) управління – дії щодо вирішення виробничих та інших завдань.