9. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація. Закон зростання потреб.

Потреба – це нужда в чому небуть в об’єктивному необхідному для підтримки життєдіяльності та розвитку людини, колективу нації суспільства в цілому.

Економічні потреби – це потреби економічних благ.

Класифікація потреб:

1)За суб’єктами:

- особисті;

- колективні;

- суспільні;

2)За мірою реалізації:

-абсолютні – це перспективні потреби які є орієнтиром розвитку;

- дійсні – це потреби які є нормою для даного періоду часу;

-платоспроможні – ті які ми можемо оплатити;

- фактичні – це ті які задовольняються наявними товарами та послугами.

3)За нагальністю задоволення:

- першочергові;

- другорядні ;

4)За засобами задоволення:

- матеріальні;

- нематеріальні;

5)За можливістю задоволення:

- насичені ;

- ненасичені;

6)За участю у відтворювальному прцесі:

- виробничі ;

- невиробничі.

5. Самовираження.

4. Потреба у повазі.

3.Потреба у любові , спілкуванні.

2. Потреба у безпеці , захисті.

1. Фізіологічні потреби. ;

Ієрархія потреб за А. Маслоу.

Закон зростання потреб – закон, що виражає внутрішньонеобхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення. Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш і більш різнобічного, багатого життя.

10. Корисність продукту, її види. Закон спадної граничної корисності.

Корисність – це здатність речі чи послуги задовільнити будь яку потребу

людини.

Види корисності:

1)Об’єктивна – це корисність речі без якої життя людини неможливе.

2)Суб’єктивна – це те що може бути корисно одній особі.

3)Сукупна – це корисність від споживання всього обсягу продукту.

4)Гранична – додаткова корисність отримана людиною від споживання кожної

наступної додаткової одиниці конкретної продукції.

Закон спадної граничної корисності полягає в тому , що із споживанням кожної додаткової одиниці блага гранична корисність спадає, коли гранична корисність дорівнює

нулю, сукупна корисність буде максимальною.

11.Економічні інтереси їх сутність та класифікація

Економічні інтереси – це зумовлений економічними відносинами та принципами економічної вигоди мотив та стимул людей з метою задоволення потреб.

Суб’єкти економічних інтересів – це окремі індивіди домогосподарства колективи людей суспільства в цілому.

Об’єкти економічних інтересів – це економічні блага.

Класифікація економічних інтересів:

За суб’єктами

• Особисті

• Класові

• Трудових колективів інтереси країни

За об’єктами

• Майнові

• Фінансові

• Інтелектуальні

За часовою ознакою

• Поточні

• Перспективні

За можливістю реалізації

• Реальні

• утопічні

Способи впливу на інтереси людини

1. Позаекономічний примус

2. Економічний вплив

3. Моральне та матеріальне заохочення діяльності

Шляхи поєднання економічних інтересів

1. Субордоноване підпорядкування одних економічних інтересів в інакше.

2. Координоване узгодження різнобічних інтересів всіх економічних суб’єктів.

12.Економічні суперечності ,як джерело соціально – економічного процесу.

Основна проблема політ економія, як наука полягає в знаходжені способів чи шляхів розв’язання суперечності між бажанням людей задовольнити свої безмежні потреби і обмеженими можливостями виробництва в їх реальному задоволені.

Старе – це те, що гальмує даний розвиток, обмежує послуги.

В основі соціально – економічного процесу лежить:

1. підвищення рівня організації. Яке виражається в здатності суспільної формації до самоорганізації , самоуправління

2. неухильне зростання масштабів виробництва

3.поступальний розвиток технічного способу виробництва

4.все більш повне задоволення матеріальних і культурних потреб кожної окремої людини.

13.Економічна система її сутність та структурні елементи.

Економічна система – це сукупність взаємопов’язаних та відповідним чином впорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства.

Найважливіші ознаки економічної системи

Що виробляти , як виробляти для кого і хто буле власником

І як виробляти

В яких обсягах

Критерії економічних систем можна поділити на :

1. структуроутворюючі

2. соціально – економічні

3. об’ємні і динамічні

Економічні відносини – це відносини між людьми з проводу виробництва розподілу, обміну та споживання матеріальних та нематеріальних благ.

Техніко економічні відносини – це відносини між людьми з приводу використання ними засобу праці у процесі виробництва.

Організаційно – економічні – це відносини між людьми з приводу застосування способу та методів організацій та управління суспільним виробництвом.

Соціально економічні відносини – визначають спосіб поєднання працівника з засобами виробництва.

Господарський механізм – це сукупність форм та методів регулювання економічних процесів та суспільних дій господарюючих суб’єктів на основі використання економічних законів ,правових норм та інституційних утворень.

Класифікація:

За структурно утворюючим принципом

• виробничих

• функціональних зв’язків

• інституціональні

За соціально економічними

• за формами господарювання

• за формаційними ознаками

• за цивілізаційними ознаками

• за типом етнологічного розвитку

за динамічністю та об’ємністю

• чисті

• змішані

• статичні

• ті, що історично розвиваються

14. Формаційний та цивілізаційні підходи до періодизації суспільного розвитку.

Економічні формації за К.Марксом

• Первісно община (низький рівень економічного розвитку0

• Рабовласницька ( поширюється приватна власність основні класи раби та рабовласники)

• Феодальна ( основний об’єкт земля приватної власності основні класи селяни та феодали)

• Капіталістична ( основний об’єкт засоби виробництва промисловості основні класи робітники)

• Комуністична ( засоби виробництва знаходяться в суспільній власності)

Типи економічних систем

• Аграрна ( основна діяльність с/г)

• Індустріальна ( основна діяльність промисловість)

• Постіндустріальна ( сфера нематеріального виробництва або сфера знання)

16.Типи економічних систем

1. Традиційна – властива само розвинута країнам. Притаманність натурально – общинних форм господарювання, відстала техніка, широкі застосування ручної праці. Нерозвинута інфоструктура . На соціально – економічні процеси значний вплив мають звичаї, традиції, цінності.

2. Ринкова – панування приватної власності на засоби виробництва . Велика кількість покупців та продавців , свобода економічних суб’єктів, вільний доступ до ресурсів інформації. Всі процеси регулюються ринковим механізмом втручання держави обмеження.

3. Командно – адміністративна – державна власність на засоби виробництва, державне планування виробництва. Централізований розподіл ресурсів. Відсутність реальних товарно – грошових відносин конкуренції. Зрівняльний розподіл результатів виробництва.

4. Змішана – високий рівень розвитку продуктивності сил. Розвинута інфоструктура . Різноманітність форм власності. Поєднання ринкових та державних методів регулювання економіки. Орієнтація та посилення спрямованості розвитку економіки.

Методи змішаної економіки

1. Американська – незначна частка державної власності мінімальна роль держави, знаходження розвитку бізнесу, різка диференція доходів населення.

2. Японська – високий рівень державного впливу, складання планів розвитку економіки, соціальна спрямованість поширення різниця життєвого найму , незначна різниця заробітної плати.

3. Шведська – соціальна спрямованість скорочення майнової нерівності , низький рівень безробіття, активне втручання держави , висока частка державного секрету.

4. Німецька – високий рівень державного впливу на економіку, прогнозування основних макроекономічних показників, реалізація припинення соціального партнерства.

5. Перехідна – одночасне існування протягом певного часу старих на нових відносин. Нестійкість та нестабільність альтернативний характер розвитку історичності. На розвиток економіки значний вплив мають позаекономічні чинники партії рухів громадської організації.