3. Економічні закони і категорії політичної економії
Економічна категорія – це найбільш загальні логічні поняття теоретичне відображення тих еквищ та процесів, які існують.
Приклади: товар, гроші, власність, ринок, заробітна плата, вартість, капітал.
Економічний закон виявляє суттєві стійкі та необхідні причинно – наслідкові зв’язки та взаємозалежності економічного процесу.
Види економічних законів:
Всезагальні властивості будь-якого типу економічної системи (закон зростання)
Особливі економічні закони виражають ті особливості економічних відносин, які є спільними для декількох типів економічної системи (закон попиту та пропозиції)
Специфічні діють лише в умовах певного економічного ладу.
Стадійні діють на певній стадії суспільного способу в-ва
4. Метод і функції політичної економії
Є такі методи:
1) Діалектичний метод – пізнання виходить з того , що будь – яке економічне явище:
1 перебуває в русі : воно зароджується,занепадає і відмирає .
2 має тотожності ,відмінності ,протилежність і суперечність ,конфліктність.
3 розвивається ,що означає старого зародження нового ,боротьбу між ними .
Діалектика вбачає в єдності і боротьбі протилежностей джерело розвитку економії.
2)Структурно – функціональний метод – це метод який розглядає будь-яке економічне явище як системне з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів . одною із ознак системи є цілісність .Цей метод зосереджує свою увагу на функціональних зв’язках між структурними елементами системи .
3)Емпіричний метод пізнання – це метод за яким усі науки – емпіричні . Це означає що вони базуються на спостереженнях , що піддаються переробці через відомі фактори.
4)Формаційний метод пізнання – він дозволяє розкрити соціально – економічний характер капіталістичного , соціалістичного суспільств.
Спеціальні (конкретні)методи – ця наука розробила і застосовує різні конкретні способи і прийоми пізнання дійсності .Сюди належить: метод наукової абстракції , індукція і дедукція , принципи єдності логічного й історичного ,моделювання процесів :
Наукова абстракція – абстрегування означає очищення наших уявлень про процеси від випадкового минулого. Науці вдається виявити сутність явищ , від сутності одного рівня переходити до сутності вищого рівня.
Індукція – це форма ум овиду; де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Досягається результатом «викристалізування»
Дедукція означає перехід від загального до окремого. Дедуктичний метод є водночас і гіпотетичним.
5)Політична екологія виступає як теоретичний фундамент цілого комплексу економічних наук – галузевих і функціональних.
Історичний і логічний метод – досліджується економ-процесом в цілому.
Історичний метод вивчає їх у історичній послідовності, в якій вони виникли, а логічний в логічній послідовності від простого до складного.
Економічне моделювання – це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ структура якого відображає на ньому картину економічного життя. Вони дають можливість глибше дослідити риси і закономірності розвитку об’єкта:
макро і мікро економічні;
абстрактно теоретичні і конкретно економічні;
статистичні і динамічні;
графічні , математичні, комп’ютерні.
Економічні експерименти – штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження.
Економічний експорт – дає змогу перевірити обґрунтованість наукових теорій і рекомендацій, щоб попередити помилки та провали в економічній політиці держави.
Метод якісного аналізу та синтезу він передбачає чітке виявлення якісної визначеності економічного явища і підкреслення тих складових елементів які піддаються кількісному виміру, вивчення динаміки процесу ,виявленя факторів , що впливають на його зв’язки в системі.
Метод порівняння для визначення схожості та відмінності господарських явищ. Необхідність порівняння як загальнонаукового методу зумовлена тим , що в економічному житті ніщо не може бути оцінено саме по собі.
Розробка наукової гіпотези якщо зміст економічного явища , яке вивчається не відомий, а факторів для його зясування не достатньо, то дослідник змушений обмежитись науковою гіпотезою. Гіпотеза ставить проблеми , які сприяють ефективнішому виведенню наукових пошуків.
фактори суспільного в-ва та їхній взаємозв’язок.
Суспільне в-во – це цілеспрямована діяльність людей по створеню матеріального та нематеріального благ необхідних для їх існування та розвитку.
Форми суспільного в-ва:
праця представлена інтелектуальною або фізичною діяльністю спрямована на виготовлення благ та послуг.
Робоча сила – це сукупність фізичних та розумових здібностей людини її здатності до праці.
капітал сукупність технологічних матеріальних засобів, що використовуються для виробництва товарів та послуг.
Форми:
Натурально-речова грошова
(предметт праці – це
матеріали, що підлягають
обробці.)
засіб праці – це річ або
комплекс речей за допомогою
яких людина діє на предмет праці.
ПП+ЗП=ЗВ
земля – це дар природи для виробничих процесів, який включає ресурси: водні, лісові, корисні копалин, що використовуються у виробничому процесі.
підприємницька здібність – це особливий вид людського капіталу представлений діяльність, щодо координації та комбінування всіх інших факторів в-ва.
інформація – це система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань з людиною з метою використання їх у різних сферах діяльності насамперед в економічній сфері.
наукова – це специфічна форма людської діяльності спрямована на систематизацію нових знань про суспільство, природу та мислення.
екологія – це система специфічних видів трудової діяльності та витрат спрямованих на раціональне використання навколишнього середовища його
відтворення та збереження.