13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості

1.Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості

-Свідомість – це продукт суспільно-історичного розвитку.

-Одне із можливих пояснень цього представлено в працях О.М.Лентьєва (зокрма, в книзі «Проблеми розвитку психіки)

Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості (розкриті автором):

- основою якісної зміни в розвитку психіки – переходу до свідомості - є специфічно людська діяльність, праця, що являє собою спільну перетворювальну діяльність, спрямовану на загальну ціль.

-Трудова діяльність являє собою, насамперед, виготовлення знарядь праці, саме виготовлення знарядь праці є показником появи людини.

-Трудова діяльність та виготовлення знарядь праці привело до виникнення таких характеристик в розвитку людини:

1. складається цілеспрямованість діяльності людини, тобто діяльність є спрямованою на досягнення певної мети;

2. спілкування між людьми стали визначатися їх ставленням до знарядь праці;

3. поява знарядь праці обумовило виникнення нового ставлення людини до природи (людина стала здатною змінювати природу);

4. змінюючи навколишню дійсність, людина змінила і свою природу (змінились руки людини та ін);

5. в процесі трудової діяльності розвинулась мова людини;

6. важливим насідком трудової діяльності виступило виникнення людського суспільства;

Отже, виникнення свідомості стає можливим, коли ставлення людини до природи опосередковане його трудовими зв»язками з іншими людьми, тобто активним включенням людини в трудову діяльність.

Свідомість – суспільно-історичною категорією, що змінюється в процесі соціально-економічних умов життя під впливом трудової діяльності і практики наукового пізнання.

2.Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості

- Свідомість не дана людині від народження. Вона формується не природою, а суспільством. З»явившись на світ, дитина ще не здатна суб’єктивно відкремити себе від зовнішнього світу, вона ніби «розчинена» в ньому.

- Свідомість дитини складається поступово через оволодіння в процесі життєдіяльності багатствами суспільної свідомості завдяки.

-Свідомість дитина починає формуватися на ранніх етапах онтогенезу в результаті засвоєння дитиною соціального досвіду людства через спілкування з дорослими.

- структура спільної діяльності з дорослими породжує структуру свідомості та її основні властивості.

Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості:

-оволодіння системою знань;

-розвиток самосвідомості людини та здатності до саморегуляції;

- включені в провідні види діяльності (гра, навчання, праця) на певних вікових періодах (відповідно – дошкільний період, шкільний період та дорослий період);

Основні умови онтогенетичного розвитку свідомості:

-спілкування (особливо, у дітей, спілкування з дорослими);

-оволодіння мовою;

-здійсненя навчання та виховання;

-активне включенню в активну пізнавальну та практину діяльність;

-постійне самовдосконалення.

14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах

Філософських підхід до вивчення свідомості стверджує, що свідомось породжується буттям людини.

Свідомість – суспільно-історичною категорією, що змінюється в процесі соціально-економічних умов життя під впливом трудової діяльності і практики наукового пізнання.

Відповідно, формується коло глобальних проблем дослідження свідомості:

1Актуальна проблема формування екологічної, гуманітарної свідомості.

2Еволюція та зміни свідомості, пов’язані з виживанням людства, з попередженням і недопущенням зростаючої антропологічної катастрофи.

3Проблема формування корпоративної свідомості, взаємостосунків людей у системах, організаціях (в контексті формування відданості організації, прийняття та розвиток її цінностей, норм поведінки наприклад, професіоналізму, клієнт-орієнтованого підходу, постійного вдосконалення членів організації, взаємо підтримки один одного тощо).

4Прикладні галузі психології теж вимагають подальшої розробки проблеми свідомості (наприклад, у психотерапії – корекція змінених станів свідомості та зв’язаних з ними форм поведінки та діяльності).

Свідомість є інерційною, вона формується дуже повільно.

Добавити: сутність екологічної свідомості (як приклад)

Проблема свідомості: коло глобальних проблем сучасності   Актуальна проблема формування екологічної, гуманітарної свідомості.

1. Еволюція та зміни свідомості, пов’язані з виживанням людства, з попередженням і недопущенням зростаючої антропологічної катастрофи.

2. Проблема формування корпоративної свідомості, взаємостосунків людей у системах, організаціях…

Прикладні галузі психології теж вимагають подальшої розробки проблеми свідомості (наприклад, у психотерапії – корекція змінених станів свідомості та зв’язаних з ними форм поведінки та діяльності). Свідомість є інерційною, вона формується дуже повільно. Робота по розширенню і очищенню свідомості.

15 Форми та рівні свідомості У методологічному плані виділяють дві форми свідомості:  - суспільна свідомість; - індивідуальна свідомість.  Суспільна свідомість, її прояви (ідеї, погляди, настрої) не є тим, що існує понад людьми, поза людьми, між людьми. Ці ідеї формуються в процесі розвитку суспільства і є ідеями, поглядами та настроями конкретних людей, що живуть та діють в конкретних історичних умовах. Не існує нічиїх ідей, їх носіями є конкретні люди, які живуть у конкретних історичних умовах.  Індивідуальна свідомість формується і розвивається у нерозривному звязку із суспільною свідомістю. Абульханова-Славська: "Свідомість народжується та формується як психічний механізм включення індивідуального буття до життя суспільства і, разом з тим, суспільного буття до життя індивіда". Свідомість формується, розвивається та виявляється у соціальній за своєю сутністю діяльності. !!принцип єдності свідомості та діяльності  рівні свідомості: -буттєвий; -рефлексивний.   значення та смисл на рефлексивному щаблі. значення - зміст, який вкладається у слово носіями мови. включає в себе різноманітні відтінки у вживанні слів. система значень складає щабель суспільної свідомості, яка в знакових системах певної мовної спільноти існує незалежно від свідомості окремо взятої людини. поняття "смисл" вказує, що індивідуальна свідомість не зводиться до безособового знання. індивідуальна свідомість включена в діяльність людини, належить живому субєкту - є пристрасною. смислом слова в психології позначають те специфічне значення, якого слово набуває в мовленні окремої людини. зі смислом повязана велика кількість думок, почуттів, асоціацій та образів, які дане слово викликає в людини.

№ 16. Функції свідомості.

Свідомість – вища, характерна тільки для людини форма психічного відображення дійсності в системі мовних значень.

Функції свідомості:

1. Пізнавальна функція. Пізнання навколишнього та внутрішнього світу людини. Результати пізнання постають у формі знання. Поза знанням немає свідомості. Усвідомити який-небудь предмет – значить включити його в систему знань і віднести віднести до певного класу предметів та явищ.

2. Оцінювальна функція. Формування ставлення до навколишнього світу. Тому ще однією складовою структури свідомості є переживання людиною того, що є для неї в навколишній дійсності значущим.

3. Регулятивна функція.-Регуляція своєї поведінки та діяльності.

4. Творча функція - створення нового.

5. Прогнозуюча - передбачування результатів своєї діяльності.

6. Рефлексивна функція - оцінка та самоаналіз своєї активності.