- •4. Основні ознаки свідомості.
- •5. Свідомість як предмет психологічного дослідження.
- •1.Аналіз сутність свідомості як форми відображення та визначення її суттєвих ознак
- •2.Вивчення загальної структури свідомості
- •3.Визначення особливостей розвитку свідомості в філогенезі та онтогенезі
- •4.Визначення основних напрямків дослідження свідомості в сучасних умовах:
- •6. Загальна характеристика структури свідомості
- •1. Основні структурні елементи свідомості:
- •2.Рівні свідомості.
- •1 Класифікація:
- •2 Класифікація:
- •7. Значення та смисл як складові свідомості людини.
- •2. Смисл (особистісний).-
- •9 Біодинамічна тканина свідомості
- •11. Загальні властивості структури свідомості:
- •2.Багаторівневість структури:
- •3. Множинність форм:
- •12. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •2. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості
- •1.Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості
- •2.Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості
- •14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах
- •17 Свідоміст та несвідоме
- •18. Роль несвідомого у регуляції поведінки людини.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •19. Види несвідомих психічних явищ.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •Самопізнання людиною себе;
- •23 Проблема самосвідомості в вітчизняній психології.
- •24.Форми та рівні самосвідомості
- •25 Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.
- •26 Поняття про «я - образ» та «я - концепцію», їх психологічна структура
- •27 Самоставлення як складова самосвідомості
- •28 Психологічні механізми саморегуляції як феномену самосвідомості.
- •30) Співвідношення понять Активність, поведінка, діяльність
- •31. Психологічна структура діяльності
- •34. Дія як основний елемнт діяльності. Класифікація дій.
- •35 Операційний склад предметної дії
- •36 Діяльнісний підхід в психології та його сутність
- •38. Види діяльності
- •1. Основні види діяльності
- •2. Провідна діяльність
- •39. Психологічний аналіз трудової діяльності.
- •40 Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.
- •41. Психологічний аналіз ігрової діяльності.
- •42 Діяльність та розвиток людини
- •45 Способи оводоління діяльністі
- •47. Потреби як джерела активності людини
- •48. Потреби та мотиви
- •49. Мотиви у структурі діяльності.
- •1. Сутність мотиву.
- •2. Роль мотиву у структурі діяльності.(основне у відповіді!)
- •50. Проблема класифікації потреб
- •51 Мотиви і цілі діяльності
- •52. Функції мотивів
- •1.Сутність мотивів.
- •2. Співвідношення мотиву і цілі у свідомості людини:
- •54. Психологічна структура мотиву
- •55.Структура мотиваційної сфефи людини.
- •1. Проблемою спрямованості особистості та ієрархія мотивів.
- •2. Проблема полімотивованості людської діяльності.
- •56. Класифікація індикаторів мотивації
- •61. Мотивація пізнавальної активності людини
- •62 Самопізнання як форма пізнавальної активності суб*єкта
- •63Структура самопізнання
- •64. Форми та рівні самопізнання
- •65. Самопізнання та спілкування
- •68Спілкування та діяльність.
- •71 Самооцінка
- •73 Психологічна сутність теоретичного пізнання
2.Рівні свідомості.
1 Класифікація:
Низький рівень свідомості – характеризується тим, що людина недостатньо усвідомлює обставини, за яких вона діє, і своє ставлення до них, (Пр.: відомо, що зв правилами вихованості потрібно поступатися місцем у транспорті літнім жінкам, дітям. Але не всі так діють.
Високий рівень свідомості – характеризується тим, що людина розкриває суттєво необхідні зв»язки, керуючись віддаленою і суспільно значущою метою та певними мотивами, і відповідно, планує, організує і регулює свої дії. Свідома людина діє певним чином тому, що інакше не може. Чим складніше і відповідальніше завдання, тим вище рівень свідомості.
Несвідомий рівень свідомості (наявність несвідомого). Свідома діяльність не виключає наявності несвідомого. Усвідомлюється мета діяльності, частково мотиви, а ось способи виконання часто автоматизуються, ходіння мовлення, письмо, читання, рахування – це максимально автоматизована психічна діяльність. Спочатку ці акти здійснюються в результаті діяльності свідомості, а в подальшому автоматизуються, звільняючи свідомість для подальшого, більш досконалого пристосування до навколишнього світу. Але ця автоматизація відносна, свідомість у будь-який момент може взяти під контроль будь-яку автоматизовану дію.
2 Класифікація:
В.П. Зінченко виділяє 2 щаблі (рівні) структури свідомості: 1-ий рівень структури свідомості - буттєвий рівень.
Включає:
А.Біодинамічна картина свідомості.
Б. Чуттєва картина свідомості.
2-ий рівень- рефлексивний рівень (пов»язаний із значенням та смислом) а) Значення – це узагальнене відображення об»єктивної дійсності, яке людство виробило в процесі суспільно-історичної практики і зафіксувало в поняттях. (В поняттях представлені події і явища, цінності і норми).
б) Смисл (особистісний).-усвідомлення людиною важливості певних об»єктів і явищ дійсності, що визначається їх роллю і місцем у житті і діяльності.
7. Значення та смисл як складові свідомості людини.
Людина розвивається в деякому культурному середовищі, в якому кристалізується досвід людини, який потрібно зрозуміти.
Значення (з точки зору психології) – розглядається як форма свідомості, тобто усвідомлення людиною свого буття.
Значення – це узагальнене відображення об»єктивної дійсності, яке людство виробило в процесі суспільно-історичної практики і зафіксувало в поняттях. (В поняттях предтавлені події і явища, цінності і норми).
Носіями значення виступають різні знакові системи:
-формули
-креслення
-схеми
-карти та ін.,
Які набули стійкого нормованого смислу у представників певної соціокультури.
Значення – це зміст, який вкладається в слово носіями мови. Значення виражені в різних тлумачних словниках.
Система значень (словесних) виражає шабель суспільної свідомості, яка в знакових системах певної мови існує незалежно від свідомості окремо взятої людини.
З розвитком спілкування таке відображення перетворюється на факт індивідуальної свідомості.
Роль значення:
1.За допомогою систем значень у свідомості суб»єкта формується:
-образ світу;
-інших людей;
-себе
2. Засвоєна система понять, якою є індивідуальна система значень, обумовлює особливості; --перебігу пізнавальних процесів;
- актів соціальної поведінки;
-здійснює управління діяльністю суб»єкта.
Значення бувають (???):
-предметні- пов»язані з чуттєвою тканиною образу.;;
-операційні- пов»язані з біодинамічною тканиною руху.;
-вербальні-смил.