2.Рівні свідомості.

1 Класифікація:

Низький рівень свідомості – характеризується тим, що людина недостатньо усвідомлює обставини, за яких вона діє, і своє ставлення до них, (Пр.: відомо, що зв правилами вихованості потрібно поступатися місцем у транспорті літнім жінкам, дітям. Але не всі так діють.

Високий рівень свідомості – характеризується тим, що людина розкриває суттєво необхідні зв»язки, керуючись віддаленою і суспільно значущою метою та певними мотивами, і відповідно, планує, організує і регулює свої дії. Свідома людина діє певним чином тому, що інакше не може. Чим складніше і відповідальніше завдання, тим вище рівень свідомості.

Несвідомий рівень свідомості (наявність несвідомого). Свідома діяльність не виключає наявності несвідомого. Усвідомлюється мета діяльності, частково мотиви, а ось способи виконання часто автоматизуються, ходіння мовлення, письмо, читання, рахування – це максимально автоматизована психічна діяльність. Спочатку ці акти здійснюються в результаті діяльності свідомості, а в подальшому автоматизуються, звільняючи свідомість для подальшого, більш досконалого пристосування до навколишнього світу. Але ця автоматизація відносна, свідомість у будь-який момент може взяти під контроль будь-яку автоматизовану дію.

2 Класифікація:

В.П. Зінченко виділяє 2 щаблі (рівні) структури свідомості:   1-ий рівень структури свідомості - буттєвий рівень.

Включає:

А.Біодинамічна картина свідомості.

Б. Чуттєва картина свідомості.

2-ий рівень- рефлексивний рівень (пов»язаний із значенням та смислом)   а) Значення – це узагальнене відображення об»єктивної дійсності, яке людство виробило в процесі суспільно-історичної практики і зафіксувало в поняттях. (В поняттях представлені події і явища, цінності і норми).

б) Смисл (особистісний).-усвідомлення людиною важливості певних об»єктів і явищ дійсності, що визначається їх роллю і місцем у житті і діяльності.

7. Значення та смисл як складові свідомості людини.

Людина розвивається в деякому культурному середовищі, в якому кристалізується досвід людини, який потрібно зрозуміти.

Значення (з точки зору психології) – розглядається як форма свідомості, тобто усвідомлення людиною свого буття.

Значення – це узагальнене відображення об»єктивної дійсності, яке людство виробило в процесі суспільно-історичної практики і зафіксувало в поняттях. (В поняттях предтавлені події і явища, цінності і норми).

Носіями значення виступають різні знакові системи:

-формули

-креслення

-схеми

-карти та ін.,

Які набули стійкого нормованого смислу у представників певної соціокультури.

Значення – це зміст, який вкладається в слово носіями мови. Значення виражені в різних тлумачних словниках.

Система значень (словесних) виражає шабель суспільної свідомості, яка в знакових системах певної мови існує незалежно від свідомості окремо взятої людини.

З розвитком спілкування таке відображення перетворюється на факт індивідуальної свідомості.

Роль значення:

1.За допомогою систем значень у свідомості суб»єкта формується:

-образ світу;

-інших людей;

-себе

2. Засвоєна система понять, якою є індивідуальна система значень, обумовлює особливості; --перебігу пізнавальних процесів;

- актів соціальної поведінки;

-здійснює управління діяльністю суб»єкта.

Значення бувають (???):

-предметні- пов»язані з чуттєвою тканиною образу.;;

-операційні- пов»язані з біодинамічною тканиною руху.;

-вербальні-смил.