- •4. Основні ознаки свідомості.
- •5. Свідомість як предмет психологічного дослідження.
- •1.Аналіз сутність свідомості як форми відображення та визначення її суттєвих ознак
- •2.Вивчення загальної структури свідомості
- •3.Визначення особливостей розвитку свідомості в філогенезі та онтогенезі
- •4.Визначення основних напрямків дослідження свідомості в сучасних умовах:
- •6. Загальна характеристика структури свідомості
- •1. Основні структурні елементи свідомості:
- •2.Рівні свідомості.
- •1 Класифікація:
- •2 Класифікація:
- •7. Значення та смисл як складові свідомості людини.
- •2. Смисл (особистісний).-
- •9 Біодинамічна тканина свідомості
- •11. Загальні властивості структури свідомості:
- •2.Багаторівневість структури:
- •3. Множинність форм:
- •12. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •2. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості
- •1.Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості
- •2.Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості
- •14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах
- •17 Свідоміст та несвідоме
- •18. Роль несвідомого у регуляції поведінки людини.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •19. Види несвідомих психічних явищ.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •Самопізнання людиною себе;
- •23 Проблема самосвідомості в вітчизняній психології.
- •24.Форми та рівні самосвідомості
- •25 Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.
- •26 Поняття про «я - образ» та «я - концепцію», їх психологічна структура
- •27 Самоставлення як складова самосвідомості
- •28 Психологічні механізми саморегуляції як феномену самосвідомості.
- •30) Співвідношення понять Активність, поведінка, діяльність
- •31. Психологічна структура діяльності
- •34. Дія як основний елемнт діяльності. Класифікація дій.
- •35 Операційний склад предметної дії
- •36 Діяльнісний підхід в психології та його сутність
- •38. Види діяльності
- •1. Основні види діяльності
- •2. Провідна діяльність
- •39. Психологічний аналіз трудової діяльності.
- •40 Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.
- •41. Психологічний аналіз ігрової діяльності.
- •42 Діяльність та розвиток людини
- •45 Способи оводоління діяльністі
- •47. Потреби як джерела активності людини
- •48. Потреби та мотиви
- •49. Мотиви у структурі діяльності.
- •1. Сутність мотиву.
- •2. Роль мотиву у структурі діяльності.(основне у відповіді!)
- •50. Проблема класифікації потреб
- •51 Мотиви і цілі діяльності
- •52. Функції мотивів
- •1.Сутність мотивів.
- •2. Співвідношення мотиву і цілі у свідомості людини:
- •54. Психологічна структура мотиву
- •55.Структура мотиваційної сфефи людини.
- •1. Проблемою спрямованості особистості та ієрархія мотивів.
- •2. Проблема полімотивованості людської діяльності.
- •56. Класифікація індикаторів мотивації
- •61. Мотивація пізнавальної активності людини
- •62 Самопізнання як форма пізнавальної активності суб*єкта
- •63Структура самопізнання
- •64. Форми та рівні самопізнання
- •65. Самопізнання та спілкування
- •68Спілкування та діяльність.
- •71 Самооцінка
- •73 Психологічна сутність теоретичного пізнання
47. Потреби як джерела активності людини
Потреби – динамічно-активні стани особистості, що виражають її залежність від конкретних умов існування і породжують діяльність, спрямовану на зняття цієї залежності. В процесі діяльності відбувається як розвиток особистості, так і перетворення середовища, в якому живе людина. Отже, потреби – це рушійна сила розвитку особистості. Одна з властивостей потреб – їх пасивно-активний характер. З одного боку, вони задаються людині умовами її біосоціального існування й пов’язані з виникненням дефіциту в нормальній життєдіяльності – соціальній чи біологічній. З іншого – потреби детермінують активність, спрямовану на усунення цього дефіциту. Особливість нервово-психічного напруження в стані потреби полягає в тому, що воно містить необхідність свого послаблення як передумову зняття напруження.
Людина прагне до напруження творчої діяльності, шукає нові цілі, активізує потреби як засоби психічної організації поведінки. Тому стан напруженого спонукання має для людини не лише негативний, але й позитивний сенс. В цьому полягає глибока діалектика людської мотивації.
Деякі теорії (зокрема гедоністські) стверджують, що головною рушійною силою поведінки людини є уникнення неприємного, а не пошуки задоволення. За Фрейдом: поведінка викликається та спрямовується тенденцією організму уникати або стримувати зростання стимуляції чи напруження.
Іншою властивістю потреб є суб’єктивно-об’єктивний характер. Суб’єктивний бік характеризується кількома моментами: а) конкретна нестача, потреба; б) суб’єктивне середовище потреби тло тбт внутрішня система потреб, рівень їх розвитку й стану в цю мить, які підсилюють або послаблюють імпульс до дії; в) суб’єктивні засоби задоволення потреб; г) суб’єктивна цінність – значущість задоволення потреби й зусилля, необхідного для її задоволення. Об’єктивний бік потреби складають: а) об’єкт нестачі, потреби; б) об’єктивне середовище – ситуація, що сприяє або не сприяє її задоволенню; в) об’єктивні шляхи – засоби, можливості задоволення потреби; г) об’єктивна цінність – значущість задоволення потреби й зусилля, необхідного для її задоволення.
Однією з головних (за Леонтьєвим) властивостей потреб є предметність. Стан потреби характеризується чіткою предметною спрямованістю. Потреба в предметі відчувається заради його опанування як неохідного, але відсутнього в дану мить компонента системи загалом. Потреба – це завжди відчування нестачі в чомусь певному. Цим пояснюється чітка автономність і диференційованість потреб у свідомості особистості.
Розуміння потреби як джерела особистісної активності підтверджено позицією провідного методолога С.Д.Максименка. Нужда є дійсною вихідною основою існування та саморозвитку особистості, „одиницею” вказаних феноменів. Квінтесенцією нужда, на думку автора, є переживання любові до іншої людини, яка, мотивуючи особистість, визначає її „початок” та „продовження”.
Також звернемо увагу на таку властивість як суспільно-особистісний характер потреб. Потреби особистості пов’язані з потребами суспільства, в якому вона живе і задля якого вона живе.