3.Визначення особливостей розвитку свідомості в філогенезі та онтогенезі

А).Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості

-Свідомість – це продукт суспільно-історичного розвитку.

- одне із можливих пояснень цього представлено в працях О.М.Леонтьєва (зокрема, в книзі «Проблеми розвитку психіки)

- Основою якісної зміни в розвитку психіки – переходу до свідомості - є специфічно людська діяльність, праця, що являє собою спільну перетворювальну діяльність, спрямовану на загальну ціль. Трудова діяльність являє собою, насамперед, виготовлення знарядь праці, саме виготовлення знарядь праці є показником появи людини.

-Трудова діяльність та виготовлення знарядь праці привело до виникнення таких характеристик в розвитку людини (виникнення цілеспрямованої та пертворюючої діяльності, виникнення мови, людського суспільства та ін.)

Б).Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості:

- Свідомість не дана людині від народження. Вона формується не природою, а суспільством. З»явившись на світ, дитина ще не здатна субєктивно відокремити себе від зовнішнього світу, вона ніби «розчинена» в ньому.

- Свідомість дитини складається поступово через оволодіння в процесі життєдіяльності багатствами суспільної свідомості завдяки:

Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості:

- оволодіння системою знань;

- розвиток самосвідомості людини та здатності до саморегуляції;

- включені в провідні види діяльності (гра, навчання, праця) на певних вікових періодах (відповідно – дошкільний період, шкільний період та дорослий період);

Основні умови онтогенетичного розвитку свідомості:

-спілкування (особливо, у дітей, спілкування з дорослими);

- оволодіння мовою;

-здійснення навчання та виховання;

-активне включенню в активну пізнавальну та практину діяльність;

-постійне самовдосконалення.

4.Визначення основних напрямків дослідження свідомості в сучасних умовах:

1. Актуальна проблема формування екологічної, гуманітарної свідомості.

2. Еволюція та зміни свідомості, пов’язані з виживанням людства, з попередженням і недопущенням зростаючої антропологічної катастрофи.

3. Проблема формування корпоративної свідомості, взаємостосунків людей у системах, організаціях (в контексті формування відданості організації, прийняття та розвиток її цінностей, норм поведінки наприклад, професіоналізму, клієнт-орієнтованого підходу, постійного вдосконалення членів організації, взаємопідтримки один одного тощо).

Прикладні галузі психології теж вимагають подальшої розробки проблеми свідомості (наприклад, у психотерапії – корекція змінених станів свідомості та зв’язаних з ними форм поведінки та діяльності).

6. Загальна характеристика структури свідомості

1. Основні структурні елементи свідомості:

А.Необхідною складовою свідомості є знання. Поза знаннями немає свідомоті. Усвідомити будь-який предмет – значити включити його в систему своїх знань та віднести до певного класу предметів, явищ.

Свідомість – це знання:

-про зовнішній та внутрішній світ

-про самого себе.

Свідомість – це узагальнені знання навколишньої дійсності.

Б. Але свідомість – це не лише знання, але це оцінкове, теоретичне і практичне ставлення до дійсності. Тобто . іншою необхідною складовою свідомості є переживання людиною того, що для неї в навколишній дійсності є значущим.

Відображаючи світ у формі переживань, людина оцінює його, виявляє своє ставлення до:

-обставин, які уже існують або передбачаються;

-до власної діяльності та її результатів;

-до інших людей;

- до того, що задовольняє або не задовольняє її потреби, відповідає чи не відповідає її інтересам, уявленням тощо.

-Важливим елементом є в структурі свідомості є також самосвідомість