- •1.Прикладна механіка як наука. Задачі курсу прикладної механіки. Основні поняття та визначення.
- •2.Кінематичні пари та їх класифікація.
- •3. Кінематичні ланцюги та їх класифікація.
- •4.Структурний аналіз механізмів.
- •5.Формула Чебишева.
- •6. Основний принцип утворення механізмів та їх структурна класифікація. Порядок проведення структурного аналізу механізмів
- •7. Кінематичне дослідження механізмів. Задачі і методи кінематичного дослідження.
- •8. Побудова планів положень механізмів.
- •9. Послідовність побудови планів положень механізму. Визначення масштабу
- •10. (13) Дослідження механізмів методом кінематичних діаграм. Графічне диференціювання
- •11. Кінематичне дослідження механізму Основні завдання кінематичного дослідження
- •12. Кінематичне дослідження механізмів методом планів. Теорема подібності.
- •13. Метод замкнених векторних контурів
- •14. Основні властивості плану швидкостей та прискорен
- •15. Динамічний аналіз механізмів. Задачі динамічного аналізу
- •17. Кінетостатичне дослідження механізмів. Задачі дослідження
- •18. Визначення реакцій у кінематичних парах структурних груп різних видів.
- •19. Теорема "жорсткого важеля" м.Є.Жуковського.
- •21. Тертя ковзання
- •22. Коефіцієнт тертя, кут тертя.
- •23. Механічний коефіцієнт корисної дії. Ккд групи послідовно та паралельно з'єднаних
- •24. Кулачковімеханізи. Основні відомості.
- •25. Синтез кулачкових механізмів
- •26. Синтез кулачкових механізмів. Вихідні дані і вибір закону руху веденої ланки
- •28. Показники якості зубчастого зачеплення
- •29. Коригування зубчастих зачеплень
- •30. .Передачі. Види механічних передач
- •31. Загальні кінематичні, силові та енергетичні співвідношення для механічних передач
- •32.Зубчасті передачі. Основні види, області використання.
- •33. Зусилля, які діють в зачеплені прямозубої і косозубої циліндричних передач
- •47.Гвинтові пружини
- •48.Плоскі пружини
- •34.Матеріали зубчастих коліс
- •36.Пасові передачі
- •37 Основні види пасів
- •38 Ланцюгові передачі. Оцінка. Класифікація.
- •39 Вали і осі. Класифікація, конструкція, матеріали
- •40. Проектувальний розрахунок і конструювання валів.
- •41. Перевірковий розрахунок валів
- •42. Статична міцність, жорсткість
- •43. Підшипникі кочення
- •44. Різьбові з'єднання
- •45. Шпонкові з'єднання
- •49.Проектування деталей машин
- •50. Допуски і посадки
38 Ланцюгові передачі. Оцінка. Класифікація.
Ланцюгова передача (рис. 29.1) складається з ведучої 1 та веденої 2 зірочок, що розміщені на відповідних валах, і ланцюга 3 у вигляді замкнутого контура, який знаходиться у зачепленні із зірочками. За аналогією з пасовими пере¬дачами вільний відрізок а ланцюга, що набігає на ведучу зірочку 1, називається ведучою вішкою, а другий вільний відрізок Ь ланцюга — веденою. Ланцюг складається із з'єднаних шарнірами ланок, що за-безпечує гнучкість ланцюга. За рахунок зачеплення ланцюга із зуб¬цями зірочок забезпечується передавання обертового руху від веду¬чої зірочки до веденої
Швидкість руху ланцюга у передачах загального призначення дося¬гає 15 м/с при передаванні потужності до 100 кВт, а у спеціальних приводах — до 35 м/с при потужності до 2000 кВт. За допомогою лан¬цюгової передачі можна забезпечити передаточне число u ? 10, а найраціональніше мати u ? 4.
Ланцюгові передачі порівняно з іншими механічними передачами мають такі основні переваги: можливість використання при значних відстанях між валами; достатньо високий ККД, який досягає 0,96... 0,97; можливість передавання обертового руху одним ланцюгом кільком валам, у тому числі і з протилежним напрямом обертання.
Ланцюгові передачі поділяють за такими ознаками:
-за типом ланцюга, яким оснащена передача, розрізняють лан¬цюгові передачі з роликовими, втулковими та зубчастими ланцюгами;
-за можливістю зміни відстані між осями зірочок "ланцюгові передачі бувають із регульованою та постій¬ною міжосьовою відстанню;
-за способом регулювання натягу ланцюга розрізняють ланцю¬гові передачі зперіодичним і неперервним регулюванням натягу;
-за кількістю зірочок, що охоплені одним ланцюгом, ланцюго¬ві передачі можуть бути двозірочкові, тризірочкові тощо;
-за конструктивним виконанням розрізняють відкриті лан¬цюгові передачі і закриті, що працюють у спеціаль-ному корпусі в умовах неперервного змащування.
39 Вали і осі. Класифікація, конструкція, матеріали
Вісь – деталь видовженої циліндричної форми, що підтримує елементи машини у їхньому обертовому русі, не передаючи корисного крутного моменту.
Вал – деталь, призначена для переда¬вання крутного моменту та підтримування елементів машини у їхньо¬му обертовому русі. Існують такі види валів, наприклад гнучкі дротяні та торсіонні, які не підтримують деталей, а лише передають крутний момент.
Конструктивно осі можуть бути виконані з можливістю обертан¬ня (рис. 31.2,а) або нерухомими (рис. 31.2,б). Осі, що обертаються працюють у гірших умовах циклічно змінних напружень, але більш зручні в експлуатації, бо допускають використання виносних підшип¬ників. Нерухомі осі працюють у більш сприятливих умовах під час постійних навантажень (за модулем та напрямом), але для них потріб¬ні більш складні та менш зручні в експлуатації підшипники, які влаш¬товуються в насаджуваних на вісь деталях. Осі завжди мають прямо¬лінійну вісь обертання.
Вали за формою геометричної осі можуть бути прямолінійними або колінчастими. Колінчасті вали використовують у двигунах внутріш¬нього згоряння, поршневих помпах. Різновидністю валів із непрямолінійною геометричною віссю є гнучкі дротяні вали, які також належать до спеціальних деталей.
Опорні частини валів та осей називаються цапфами. Проміжні цапфи називаються шийками, а кінцеві – шипами.
Прямолінійні вали за конструкцією можуть бути циліндричними постійного діаметра (рис. 31 3, а), ступінчастими (рис. 31 3, б) і з нарізаними на них зубчастими вінцями або шліцами (рис. 31.3, в).
Ступінчасті вали і вали з нарізаними зубчастими вінця¬ми більш складні за конструкцією та у виготовленні, але дають змогу більш просто здійснити різні посадки деталей на окремих ділянках, забезпечують створення упорів та буртиків для осьової фіксації вста¬новлених на валах деталей. Крім цього, змінюючи розміри перерізів, можна наблизити форму вала до найвигіднішої форми бруса рівного опору, що особливо важливо для валів, навантажених змінними за довжиною згинальними та крутними моментами.
За видом поперечного перерізу вали можуть бути суцільними (рис. 31.4, а) або порожнистими (рис. 31.4, б), а за обрисом перерізу гладкими циліндричними, із шпонковим пазом, шліцевими або прямо¬кутними (рис. 31.4, в, г, д). Із використанням порожнистих валів знач¬но зменшується їхня маса
Цапфи валів, що працюють у підшипниках ковзання, можуть бути циліндричними, конічними або сферичними (рис. 31.5, а). Циліндричні цапфи мають основне застосування як найпростіші у технологіч¬ному відношенні. Конічні цапфи використовують для регулювання зазорів у підшипниках, а інколи і для осьової фіксації вала. Сферичні цапфи, що мають дуже обмежене розповсюдження (через складність виготовлення), застосовують у разі значних кутових переміщень вала чи осі.