- •Охорона праці на підприємствах харчових виробництв
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці в Україні»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Забезпечення потрібних санітарно – гігієнічних умов праці»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Класифікація приміщень по факторам виробничого середовища
- •3. У Залежно від особливостей виконуваних технологічних процесів, приміщення підрозділяються на сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жаркі, пильні, з хімічно активним або органічним середовищем.
- •2.4 Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на підприємствах галузі
- •2.4.1 Вентиляція приміщень
- •2.4.2 Захист від неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів
- •2.4.3 Освітлення виробничих приміщень
- •2.4.4 Захист від шуму
- •2.4.5. Захист від вібрації
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3 Техніка безпеки на підприємствах харчових виробництв
- •3.1 Класифікація небезпек на підприємствах галузі
- •3.2 Вимоги безпеки до території підприємства, розміщення та влаштування будівель і приміщень
- •3.3 Вимоги до розміщення обладнання у виробничих приміщеннях
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.5 Класифікація електроустановок та область їх застосування
- •3.6 Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування
- •3.6.1 Загальні положення щодо забезпечення безпеки устаткування
- •3.6.2 Загальні вимоги безпеки до конструкції таоснащення виробничого устаткування
- •3.7. Вимоги безпеки до конструкції, розміщення та експлуатації окремих видів спеціального устаткування
- •3.7.1. Вимоги безпеки до конвеєрів, конвеєрних і поточно-механізованих ліній, окремих видів транспортуючих машин і пристроїв
- •3.7.2. Техніка безпеки при експлуатації апаратів і систем, що працюють під надлишковим тиском
- •77. На розглянуті тут апарати і системи поширюється дія «Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».
- •3.7.3. Техніка безпеки при експлуатації теплового устаткування
- •3.7.4. Техніка безпеки при експлуатації окремих видів
- •3.8 Вимоги безпеки до виконання окремих видів робіт
- •3.8.1 Загальні вимоги до організації робіт підвищеної небезпеки
- •3.8.2 Вимоги до виконання робіт усередині ємкостей
- •20. Не дозволяється застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненим повітрям.
- •3.8.3 Особливі вимоги до проведення робіт у силосах і бункерах
- •3.8.4 Вимоги до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в галузі»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпечності, технічні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.4 Класифікація пожаро- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.5 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •30. Залежно від межи вогнестійкості будівельних конструкцій і межи поширення вогню по них визначається ступінь вогнестікості будівель (частин їх) виробничого і складського призначення.
- •Протипожежні відстані між будівлями
- •4.2.6 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.7 Технічні рішення щодо забезпечення пожежовибухо-
- •4.3 Забезпечення пожежовибухобезпечності вогневих робіт
- •4.4 Засобу гасіння і виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література
- •Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці:
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти:
- •III. Галузеві нормативні акти:
- •Іv. Междержавні стандарти системи стандартів безпеки праці:
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці:
- •VI. Державні санітарні норми:
- •VII. Будівельні норми та правила:
- •VII. Довідкова та навчальна література:
3.8.2 Вимоги до виконання робіт усередині ємкостей
Для проведення робіт усередині ємкості (для збереження сульфітованої сировини, соків, квашеної капусти та ін.) повинна призначатися бригада в складі не менше 3-х чоловік (працюючий, дублер, спостерігач). Перебування всередині ємкості дозволяється одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працівників повинні бути розроблені, внесені в наряд-допуск і додатково здійснені міри безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігачів (не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємкості), порядок входу та евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузок, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт та ін. Роботи всередині ємкості повинні виконуватися при температурі в ній не вище 30°С. При виконанні робіт при більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки (безперервне обдування працівника свіжим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі та ін.).
Виконувати роботи всередині ємкості при температурі 50°С і вище взагалі не допускається.
Роботи всередині ємкості повинні проводитися в денний час. При проведенні робіт у нічний час повинні бути розроблені відповідні міри безпеки та отриманий дозвіл роботодавця.
Перед проведенням робіт у ємкості повинні бути знеструмлені всередені її електроприлади і пристрої з живленням від електричної мережі, вивішені плакати з попереджуючим написом «Не вмикати! Працюють люди!». Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитися протягом всього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні здійснюватися роботи, необхідно відключити від вентиляційної мережі інших ємкостей.
Зняття кришки люка-лазу допускається тільки після звільнення ємкості від продукту.
До початку роботи в ємкості її необхідно (залежно від властивостей речовин, що знаходяться в ній) промити, пропарити гострою парою, продути чистим повітрям, після чого провести аналіз повітряного середовища на вміст шкідливих речовин. Результати аналізу повинні пред'являтися письмово. Видалення виявленого горючого газу повинне проводитися за допомогою переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні.
20. Не дозволяється застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненим повітрям.
Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення їх водою та наступного злива або відкачки її. Диоксид вуглецю повинний видалятися з ємкості через нижній люк або витіснятися шляхом заповнення її водою.
Якщо вміст шкідливих і небезпечних речовин у ємкості через 2-3 години після пропарювання її перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню в повітрі менше 19 %, роботи всередині ємкості повинні здійснюватися в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або киснево-ізолюючих апаратах (використання фільтруючих протигазів не дозволяється).
Шланговий протигаз з ретельно підігнаною шолом-маскою і відрегульованою подачею повітря робітник надягає безпосередньо перед спуском в ємкість. Герметичність збирання, підгін протигаза і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за виконання робіт. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше чим на 2 м і закріплюють у зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розмістити таким чином, щоб виключити можливість припинення доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або пережаття його при наїзді транспортних засобів, переході людей і т.п.
Рятувальний пояс повинний надіватися поверх одягу, мати перехрещені лямки і закріплену на ньому сигнально-рятувальну мотузку, довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає не менше 10 м. Рятувальну мотузку прив'язують до кільця пояса і пропускають через кільце, закріплене на перехрещених лямках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб при евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної мотузки положення його тіла було б вертикальним - головою нагору. Вільний кінець мотузки повинний бути виведений назовні і надійно закріплений. Вузли на мотузці роблять на відстані 0,5 м один від одного.
При виявленні несправностей (прокол шланга, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки і т.п.), а також при спробі працюючих зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості повинна бути припинена, і працюючого необхідно підняти з ємкості. При відсутності зорового зв'язку між працюючим і спостерігачем повинна бути встановлена система подачі умовних сигналів. У випадку втрати свідомості працюючого в ємкості дублер зобов'язаний негайно підняти з неї потерпілого. При необхідності спуститися в ємкість для порятунку потерпілого дублер терміново викликає допомогу і тільки після її прибуття спускається до неї. Якщо під час роботи робітник відчує нездужання, він зобов'язаний негайно подати сигнал спостерігачу, припинити роботу і піднятися з ємкості.
Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
При роботі всередині ємкості повинні застосовуватися світильники і прилади, що підключаються до джерела живлення з напругою не вище 12 В. Включення і вимикання світильників здійснюється поза ємкістю.
Не допускається використовувати паяльні лампи для очищення стінок дошников від парафіну; застосовуються для цього металеві або дерев'яні шкребки.
Роботи всередині резервуарів і апаратів, в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконуватися за допомогою інструмента та інвентарю, що виключають утворення іскор. Виконання робіт усередині таких резервуарів і апаратів у комбінезонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91.