- •1 . Історичні форми світогляду
- •Що таке філософія її предмет та функції.
- •Коротко охарактеризуйте структуру філософського знання.
- •Що вивчає історія філософії ?
- •5. Які основні історичні різновиди світогляду ви можете назвати ?
- •Дайте коротку характеристику міфології, як історично першої форми світогляду
- •Охарактерезуйте релігію, як другу історичну форму світогляду
- •Дайте коротку характеристику філософії, як найвищої теоретичної форми світогляду.
- •9. Як співвідноситься філософія і та релігія, філософія та наука.
Дайте коротку характеристику філософії, як найвищої теоретичної форми світогляду.
Філософія – науково-теоретичний різновид світогляду, який відрізняється найвищим рівнем раціональності, системності, наявності логіки й теоретичного мислення.
Основні риси філософського світогляду:
1.Якщо міфологія виробляє синкритичний образ світу, релігія – цілісний, то філософія –Системний. Світ тут постає як єдиний і цілісний у своєї основі. Філософія прагне подолати чуттєве різноманіття світу в узагальненнях, законах, концепціях, що забезпечує концентрацію знання в певну єдніствь, в систему. Філософським розумом називають схильність сходити до узагальненнь, схоплювати співвідношення речей в протилежність прагненню думки зупинятися на окремих властивостях, розглядати предмети кожний окремо.
2. Філософський світогляд є біполярним, поєднує образно-эмоційне і логічне осягнення світу. Філософія не тільки описує і пояснює, але і оцінює, тому ій завжди властивий особистий імперативний характер.Філоософія, завершується у проблемі смислу світу і життя, ніколи не залишається мертвим, холодним фактом; вона ніколи не може залишитися у сфері чистого знання, вона логічно и внутрішньо необходно є живою діяльною силою, що переходить у сферу впливу і дії. Філософія торкається глибоких особистих питань людини навіть тоді, коли міркує про Всесвіт. Саме тому і можливі у неї аргументи «за» і « проти», що вказують на задоволення чи незадоволення інтимних потреб людської душі – не тільки теоретичного духу, але і волі, і почуттів і всієї повноти особистості. Філософська правда завжди не тільки об¢Єктивна істина, але і суб¢Єктивно приємне положення.
3. Філософський світогляд відображає не тільки сущє, але і належне. Філософія прагне творити дійсність і збагачувати її. Вона розглядає усі сфери належного, усі сфери абсолютних цінностей людської думки.
4. Філософський світогляд культурно-історично забарвлений. Тому що філософ має батьківщину, тобто національну духовну культуру, у якій склався його особистий дух з йго улюбленими предметами, з його творчим актом, життєвими переконаннями.
5. Філософії невластива нетерпимість, вона відстоює свободу в області думки, живе цією свободою. Свобода передбачає як необхідну умову сумніви. Філософія є сумнівом.
6.Отже філософії як історичному типу світогляду властивий Плюралізм. Різні філософськи системи незважаючи на їхню наукоподібність не можна звести одну до одній. Усі вони є більш меньш замкнутими ідейними цілісностями, які можна звести лише до їхніх вихідних засад. Тобто Філософські системи – це певні образи світу, які так само як і характери чи темпераменти проводять чіткі межи між людьми. Філософськи системи істинні не по відношенню до світу, а по відношенню до певних типів реакцій на Всесвіт. Їх мета – не поєднати у загальнозначущому пізнанні усіх людей – А по можливості повно, послідовно, логічно обгрунтовано висловити світорозуміння особистості.