4 Реставрація монархії у Англії в 17 ст., утворення і суть партій торі і вігів в Англії.Спроби реставарації абсолютизму.Габеас корпус акт

Парламентський конвент прийняв рішення про відновлення монархії, запрошення Карла ІІ і про пожалу-вання йому прибутків замість конфіскованих в революцію володінь. Згі-дно постанови конвенту республіканський лад і пар-ламентське єдиновладдя в Англії знищувались: У 1660р. Карл ІІ висадився в Англії і

в‘їхав у столицю. Монархія була відновлена.

Ще до відновлення монархії Карл ІІ підписав своєрідні гарантії своєї майбутньої політики у вигляді Бредської декларації 1660р. Корона гара-нтувала повне і загальне прощення всім хто на протязі 40 днів визнає новий порядок(якщо тільки не буде особливих рішень парламенту), сво-боду совісті в країні, а також те що спори з приводу конфіскованого в революцію майна будуть вирішуватись не інакша як із згоди парламен-ту. Юридично декларація поклала початок конституції нової монархії, в якій корона вже не була головною частиною парламенту, а визнавала його верховенство. Незважаючи на гарантії прощення, був проведений суд над уцілівшими учасниками процесу над Карлом І який виніс 29 смертних вироків. Тіла головних антироялістів – Кромвеля, Айртона та ін. – були викопані із могил і підвішені. Були відновлені основи англі-канської церкви.

Партії торів і вігів

Віги та торі — англійські політичні партії. Англійська двопартійна система, що є основою політичного життя країни, почала формуватися в епоху Реставрації, за правління Карла II. До кінця 1660-х років корупція і розбещеність двору, непопулярна зовнішня політика (союз з Францією) і страх перед посиленням католицизму об'єднали всіх незадоволених режимом. Вже в 1667 р. у палаті общин формується партія опозиції — так звана «партія країни»(вігів). їй протистояла «партія двору(торі)». Обидві партії складалися здебільшого з представників аристократії, хоч до складу «партії країни» входила частина англійської фінансової еліти.Торі підтримували короля, а віги були проти нього.

Хабеас корпус акт (Habeas Corpus Act)

закон, прийнятий англійським парламентом в 1679, один з основних конституційних актів Великобританії. Встановлює правила арешту і притягнення обвинуваченого до суду, надає суду право контролю за законністю затримання та арешту громадян. Згідно Х. к. а., за заявою заарештованого, в якому він перераховує підтверджені присягою підстави неправомірності свого арешту, суддя зобов'язаний у встановлені терміни видати наказ про його доставку до суду для перевірки заяви. Заява розглядається суддею одноособово в присутності заарештованого; суддя вправі звільнити його (беззастережно або під заставу) або ж направити назад у в'язницю, встановивши, що він арештований правомірно. Дія Х. к. а. не поширюється на осіб, підозрюваних у державній зраді, воно може бути призупинено парламентом при надзвичайних обставинах (війни, страйки, внутрішні заворушення).

Х. к. а. законодавчо закріпив виникла в Англії ще в 12 ст. практику Habeas Corpus, згідно з якою заарештований міг звернутися до суду або до судді для з'ясування підстав позбавлення волі. Назва цього процесуального інституту походить від латинської формули Habeas С. оголошення subjiciendum - початкового рядка наказу; суду про доставку заарештованого.(ТО ВІТЯ ПОСТАРАВСЯ)