Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ринкові дослідження.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
528.38 Кб
Скачать

Самостійна робота №4

1.Парадигма маркетингу послуг

У сучасній економіці сфері послуг належить досить суттєве міс­це. Так, за деякими оцінками, принаймні дві третини глобальної еко­номіки належить до сфери послуг. Ця сфера сприяє зростанню екс­порту, знижує інфляцію, забезпечує широку зайнятість. Те, що еко­номіка зараз складається переважно із галузей обслуговування, ді­стає своє підтвердження й у спробах модифікувати коди стандартної промислової класифікації (Standard Industrial Classification, SIC). На­приклад, до неї зараз включено нові категорії оброблення інформації (видавнича справа, програмне забезпечення, кінострічки, радіомов­лення, глядацькі види спорту, продюсери і агенти, музеї, атракціони, казино); професійних, наукових і технічних послуг (юридичні по­слуги, бухгалтерський облік, управлінське консультування, розроб­лення комп'ютерних послуг, реклама, маркетингові дослідження, опитування громадської думки); охорони здоров'я і соціального за­безпечення (об'єкти охорони здоров'я, дитячі садки, індивідуальне та сімейне соціальне забезпечення, турбота про дітей) [81, с. 288].

У наш час у багатьох галузях загострюється конкурентна бо­ротьба. Це відбувається завдяки скороченню обсягів впливу дер­жави на економіку, процесам промислової реструктуризації, роз­витку технологій тощо. Намагаючись забезпечити конкурентні переваги, підприємці концентрують свою увагу на створенні до­даткової вартості за рахунок поліпшення сервісного обслугову­вання споживачів, що робить частку сфери послуг у сучасній економіці такою, що постійно зростає.

Послуги це дії, результатом яких є корисний ефект або зиск для споживачів. Такі дії доволі різноманітні. Класифікація послуг передбачає розподіл їх за такими ознаками:

□ залежно від сектору економіки: надаються державними (державні лікарні, інститути, міліція, центри зайнятості) чи при­

ватними (комерційні банки, недержавні вищі навчальні заклади, приватні транспортні компанії) організаціями;

  1. залежно від джерела: надаються переважно машинами (гральні автомати, транспорт) чи людьми (охорона здоров'я, на­вчання);

  2. залежно від міри контакту з клієнтами: присутність клієнта обов'язкова (медичні, косметичні послуги) чи необов'язкова (поштові послуги, автомобільний сервіс);

  3. залежно від мотивів отримання: для задоволення особистих (роздрібна торгівля, фітнес-центри) чи ділових потреб (рекламні, консалтингові, виробничі послуги);

  4. залежно від мети постачальника: комерційні (страхові, ме­дичні послуги) та некомерційні (благодійні організації);

  5. залежно від форм надання: масові (театри, навчальні закла­ди) та індивідуальні (ательє, пошиття одягу);

  6. залежно від міри відчутності: відчутні (медичні) та невідчут­ні (телекомунікації, консультування);

  7. залежно від міри конкуренції: монопольні (водо-, газо-, електропостачання) та конкурентні (фінансові, страхові послуги);

  8. залежно від джерел оплати: доходи клієнтів (транспортні перевезення, хімчистка), пожертвування (благодійні установи), податки (міліція, державні медичні заклади);

  9. залежно від спрямованості: внутрішньофірмові та зовнішні (для інших клієнтів);

  10. залежно від міри професійності: високопрофесійні (юридич­ні, бухгалтерські послуги, навчання) та низькопрофесійні (при­дбання квартир та офісів).

Для прогресу в будь-якій науці потрібна парадигма, тобто фун­даментальний набір припущень, з якими погоджуються члени наукової спільноти. Парадигма визначає теоретичні узагальнення науки, фокусує процес збирання даних, формує методи дослі­дження й реалізацію дослідницьких проектів.

Парадигма маркетингу послуг базується на тому, що вони (послуги) відрізняються від товарів за багатьма ключовими па­раметрами. Основна парадигма маркетингу послуг вказує на чо­тири своєрідні характеристики — нематеріальність, неоднорід­ність, нероздільність і незбережуваність. Ці характеристики в зарубіжній літературі позначаються абревіатурою ІНІР {англ. Intangibility, Heterogeneity, Inseparatability, Perishability). Ці концеп­туальні засади і велику кількість тактичних відмінностей необ­хідно враховувати під час розроблення оптимальних моделей маркетингу і менеджменту послуг.