- •1. Стратегії конкурентної боротьби
- •Мета, особливості та ризики стратегії утримання конкурентних переваг
- •Конкурентні стратегії за р. Майлзом та ч. Смоу [69, с. 109|
- •2. Конкурентні ситуації та дослідження їх
- •3.Дослідження конкурентного середовища
- •Самостійна робота №2
- •1.Сутність маркетингових досліджень
- •2. Альтернативні підходи до розуміння поведінки споживачів
- •3.Чинники зовнішнього впливу на поведінку споживачів
- •4. Процеси прийняття рішень щодо придбання
- •Самостійна робота №3
- •1.Теоретичні засади маркетингових досліджень брендів
- •2.Методологія маркетингових досліджень брендів
- •6. Показник міри лояльності до торгової марки можна розрахувати, запитавши у респондентів:
- •Якість знання торгової марки
- •2.Коефіцієнт звернення, який визначають за формулою
- •Самостійна робота №4
- •1.Парадигма маркетингу послуг
- •Послуги нематеріальні.
- •3. Основні завдання маркетингових досліджень у сфері послуг
- •1. Нематеріальність :
- •2. Неоднорідність :
- •3. Нероздільність :
- •4. Незбережуваність :
Самостійна робота №4
1.Парадигма маркетингу послуг
У сучасній економіці сфері послуг належить досить суттєве місце. Так, за деякими оцінками, принаймні дві третини глобальної економіки належить до сфери послуг. Ця сфера сприяє зростанню експорту, знижує інфляцію, забезпечує широку зайнятість. Те, що економіка зараз складається переважно із галузей обслуговування, дістає своє підтвердження й у спробах модифікувати коди стандартної промислової класифікації (Standard Industrial Classification, SIC). Наприклад, до неї зараз включено нові категорії оброблення інформації (видавнича справа, програмне забезпечення, кінострічки, радіомовлення, глядацькі види спорту, продюсери і агенти, музеї, атракціони, казино); професійних, наукових і технічних послуг (юридичні послуги, бухгалтерський облік, управлінське консультування, розроблення комп'ютерних послуг, реклама, маркетингові дослідження, опитування громадської думки); охорони здоров'я і соціального забезпечення (об'єкти охорони здоров'я, дитячі садки, індивідуальне та сімейне соціальне забезпечення, турбота про дітей) [81, с. 288].
У наш час у багатьох галузях загострюється конкурентна боротьба. Це відбувається завдяки скороченню обсягів впливу держави на економіку, процесам промислової реструктуризації, розвитку технологій тощо. Намагаючись забезпечити конкурентні переваги, підприємці концентрують свою увагу на створенні додаткової вартості за рахунок поліпшення сервісного обслуговування споживачів, що робить частку сфери послуг у сучасній економіці такою, що постійно зростає.
Послуги — це дії, результатом яких є корисний ефект або зиск для споживачів. Такі дії доволі різноманітні. Класифікація послуг передбачає розподіл їх за такими ознаками:
□ залежно від сектору економіки: надаються державними (державні лікарні, інститути, міліція, центри зайнятості) чи при
ватними (комерційні банки, недержавні вищі навчальні заклади, приватні транспортні компанії) організаціями;
залежно від джерела: надаються переважно машинами (гральні автомати, транспорт) чи людьми (охорона здоров'я, навчання);
залежно від міри контакту з клієнтами: присутність клієнта обов'язкова (медичні, косметичні послуги) чи необов'язкова (поштові послуги, автомобільний сервіс);
залежно від мотивів отримання: для задоволення особистих (роздрібна торгівля, фітнес-центри) чи ділових потреб (рекламні, консалтингові, виробничі послуги);
залежно від мети постачальника: комерційні (страхові, медичні послуги) та некомерційні (благодійні організації);
залежно від форм надання: масові (театри, навчальні заклади) та індивідуальні (ательє, пошиття одягу);
залежно від міри відчутності: відчутні (медичні) та невідчутні (телекомунікації, консультування);
залежно від міри конкуренції: монопольні (водо-, газо-, електропостачання) та конкурентні (фінансові, страхові послуги);
залежно від джерел оплати: доходи клієнтів (транспортні перевезення, хімчистка), пожертвування (благодійні установи), податки (міліція, державні медичні заклади);
залежно від спрямованості: внутрішньофірмові та зовнішні (для інших клієнтів);
залежно від міри професійності: високопрофесійні (юридичні, бухгалтерські послуги, навчання) та низькопрофесійні (придбання квартир та офісів).
Для прогресу в будь-якій науці потрібна парадигма, тобто фундаментальний набір припущень, з якими погоджуються члени наукової спільноти. Парадигма визначає теоретичні узагальнення науки, фокусує процес збирання даних, формує методи дослідження й реалізацію дослідницьких проектів.
Парадигма маркетингу послуг базується на тому, що вони (послуги) відрізняються від товарів за багатьма ключовими параметрами. Основна парадигма маркетингу послуг вказує на чотири своєрідні характеристики — нематеріальність, неоднорідність, нероздільність і незбережуваність. Ці характеристики в зарубіжній літературі позначаються абревіатурою ІНІР {англ. Intangibility, Heterogeneity, Inseparatability, Perishability). Ці концептуальні засади і велику кількість тактичних відмінностей необхідно враховувати під час розроблення оптимальних моделей маркетингу і менеджменту послуг.