54. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.

До 30их років 20ст панувала думка що за допомогою вільного ціноутворення економіка автоматично прямує до рівноваги (попит = пропозиції) але згодом ця теорія вичерпала себе, яскравим прикладом цього був циклічний характер розвитку капіталістичної економіки. На рубежі 20ст монополії остаточно знищили вільну конкуренцію як регулятор капіталістичного господарства, вільне переливання капіталу та робочої сили, вирівнювання витрат виробнитва, цін та норми прибутку стають тепер неможливими. Економічна криза 1929-33рр продемонструвала очевидну невідповідність між високим рівнем розвитку продуктивних сил та ірраціональністю стихійних ринкових процесів.

Перші кроки були зроблені у США у “новому курсі” Рузвельта. На перших порах втручання в економічне життя пояснювалося практичними міркуваням без відповідної теоретичної бази. У 1936 англ економіст Кейнс видав книгу “Загальна теорія зайнятості, процента, грошей”, цим самим створивши теоретичну базу нового напряму котрий обгрунтовує неможливість саморегулювання капіталістичної економіки на мікрорівні та необхідності державного втручання в економічні процеси.

Появу вчення «кейнсіанство» датують 1936 роком, коли було опубліковано книгу Кейнса «Загальна теорія зайнятості відсотка і грошей». Кейнс надав перевагу макроекономічному аналізу звичайно в порівнянні мікроекономічного. Кейнс основоположник макроекономіки.Обгрунтував концепції ефективного попиту. Стверджував про необхідність недопущення за допомогою держави зменшення заробітної плати, як основної умови ліквідації безробіття. Стверджував, що споживання у звязку з психологічною схильністю людини до заощадження зростає значно повільніше ніж доходи у звязку із тим, що ми заощаджуєм. Схильність людини заощаджувати стримує збільшення доходу через скорочення обсягу капіталовкладень від яких залежить перманентне отримання доходів. Гранична схильність людини до споживання постійна і тому може визначити стійке співвідношення між збільшенням інвестицій тарівнем доходу.

Основний психологічний закон Кейнса: Психологія сус-ва є такою, що зі зростанням сукупного реального доходу збільшується і сукупне споживання , але не в такій мірі, в якій зростає дохід.

Концепція мультиплікатора інвестицій: ефект мультиплікатора – це зростання інвестицій і зумовлене цим зростання національного доходу та зайнятості населення, збільшення інвестицій призводить до збільшення національного доходу сус-ва, причому на величину більшу, ніж первісне зростання інвестицій. Причину цього Кейнс вбачає у дії психологічного закону, робить висновок, що хоча в бідному сус-ві розміри мультиплікатора порівняно великі, вплив коливань у розмірах інвестицій на зайнятість виявляється набагато сильніше в багатшому сус-ві , оскільки саме вньому поточні інвестиції складають значно більшу частку поточної продукції.

Кейнс пропонує засоби державного регулювання:

1)пошук коштів під державні інвестиції

2) досягнення повної зайнятості населення

3) зниження та фіксування норми процента.

Сутність бюджетної політики – це організація інвестицій.

Другорядною справою Кейнс вважав державний вплив на споживчий попит (фіксальна політика, протекціонізм).