§9.6.1. Врахування і перерахування векселів

Векселі подаються пред’явником до врахування з реєстром векселів, в якому векселі розташовуються у порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Після прийняття банком позитивного рішення про врахування всіх або окремих векселів встановлюється сума дисконту та інших утримань з клієнта за кожним векселем. Невраховані векселі повертаються пред’явнику під розписку.

Кредит у формі врахування векселів надається шляхом:

- перерахування коштів на поточний рахунок пред’явника;

- оплати кредиторської заборгованості пред’явника за умови подання відповідних документів.

Розрізняють такі види врахування векселів:

Види врахування векселів

Безоборотне врахування.

Пред’явник векселя вибуває з числа зобов’язаних за векселем осіб шляхом передавання банку векселя пред’явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий, або на пред’явника.

Використовується в разі врахування короткострокових векселів при безумовній впевненості в кредитоспроможності платника за векселем

Врахування з реверсом.

Пред’явник векселя дає банку позавексельне зобов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати або при настанні певних обставин.

Використовується в разі врахування довгострокових векселів при ймовірності підвищення процентних ставок на ринку та при сумнівах у кредитоспроможності платника за векселем.

§ 9.6.2. Кредити під заставу векселів

Надання банком кредитів під заставу векселів здійснюється на загальних принципах банківського кредиту.

Прийняття векселів у заставу банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем-позичальником договору застави, в якому встановлюється місце зберігання заставлених векселів. В заставу приймається векселі, строк платежу за якими є більш віддаленим у часі, ніж термін дії позики.

Вексель може бути переданий у заставу згідно з відповідним договором шляхом:

1. здійснення заставного індонсаменту і передавання його заставо-тримачеві;

2. здійснення іменного індонсаменту на користь заставотримача;

3. здійснення іменного чи бланкового індосаменту і передавання векселя заставотримачеві;

4. простого передавання векселя на зберігання в депозит державної нотаріальної контори;

5. простого передавання векселя на зберігання заставотримачеві без вчинення на його користь будь-якого індосаменту.

Векселі подаються пред’явником у заставу з реєстром векселів в якому векселі розташовуються у порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Після прийняття банком позитивного рішення про прийняття в заставу всіх або окремих векселів визначається оціночна вартість кожного векселя і суму кредиту, що надається, а з позичальником укладається договір застави.

Договір надання кредиту під заставу векселів може містити положення, що стосується специфіки застави, зокрема такі:

- право банку при потребі звертати на погашення боргу суми, що надходить в оплату прийнятих у заставу векселів;

- право банку дозволити позичальнику за його ініціативою замінювати одні векселі до строку їх оплати іншими.

Звернення банком щодо стягнення на заставлені векселі може бути здійснене шляхом:

1. Пред’явлення векселя до платежу зобов’язаній особі, якщо вексель одержаний за заставним або передавальним індосаментом;

2. Продажу, якщо вексель одержаний за передавальним індосаментом.