14.1. Організація кореспондентських відносин з іноземними банками

Для проведення міжбанківських розрахунків в іноземній валюті банки України встановлюють з іноземними банками кореспондентські відносини.

Кореспондентські відносини з іноземними банками:

КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ: ОДНОСТОРОННІ та ДВОСТОРОННІ.

Кореспондентські рахунки з іноземними банками:

КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ РАХУНКИ: ЛОРО, НОСТРО.

ЛОРО – Кореспондентський рахунок іноземного банку, відкритий в банку України в іноземній валюті.

НОСТРО – Кореспондентський рахунок іноземній валюті, відкритий українським банком у зарубіжному банку.

Пасивні операції проводяться в межах кредитового сальдо, на суму залишків нараховуються відсотки.

- зарахування виторгу від експорту продукції для наступного перерахування підприємствам-експортерам;

- проведення розрахунків з імпорту товарів;

- перерахування вільних коштів на депозитний рахунок, інші операції.

Для відкриття кореспондентського рахунка банки подають такі документи:

- заяву на відкриття рахунка;

- картку зі зразками підписів та відбитком печатки;

- ліцензію на проведення операцій в іноземній валюті;

- статут банку;

- договір про встановлення кореспондентських відносин, порядок ведення і режим рахунка;

- повідомлення про те, які посадові особи мають право представляти банк юридичне;

- тарифи на ведення кореспондентського рахунка, які банк в односторонньому порядку може доповнювати і змінювати у будь-який час.

14.2. Основні умови та порядок здійснення міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки здійснюють безготівковим способом через уповноважені банки, які організовують ці розрахунки, кредитують відповідних клієнтів і надають їм гарантії. Державне регулювання операцій із міжнародних розрахунків за експортні та імпортні товари і послуги організовується згідно з валютним законодавством України. До способів державного регулювання міжнародних розрахунків відносять:

- ліцензування операцій із зовнішньоекономічної сфери;

- реєстрацію та декларування товарів через заповнення декларацій;

- використання тільки безготівкових форм розрахунків;

- здійснення розрахунків тільки через уповноважені банки.

14.3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

§ 14.3.1. Документарне інкасо

Документарні розрахунки – розрахунки, при яких умовами платежу є «документи проти платежу», тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи. Фінансові документи – це перевідні і прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу;

Комерційні документи – це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими.

Інкасо – це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк.

Види інкасо:

Чисте – (інкасо фінансових документів);

Зовнішнє – (банк вимагає платіж у особи яка знаходиться за межами країни);

Внутрішнє – (банк допомагає зарубіжному банку в отриманні платежу);

Документарне – (інкасо комерційних документів, які супроводжують фінансові).

- інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів;

- банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.

Учасниками розрахунків є:

- довіритель – експортер;

- банк-ремітент {банк експортера);

- представляючий, банк (доручає платіж, представляє документи платнику);

- інкасуючий, банк (не є банком-ремітентом, бере участь у виконанні доручення);

- платник.

Умови виконання документарного інкасо:

- Документи проти платежу – (існуючий банк здійснює оплату суми без відстрочки платежу і видає товаророзпорядчі документи платникові після здійснення оплати).

- Документи проти акцепту – (інкасуючим банком здійснюється відстрочка платежу, платникові документи тільки проти акцепту останнім доданого до них переказаного векселя).

Схема документообороту при використанні інкасо:

1. Укладення контракту, визначення умов розрахунків.

2. Відвантаження товару.

3. Одержання транспортних документів від транспортних організацій.

4. Передача комплекту комерційних, а при необхідності, фінансових документів у банк при інкасовому дорученні.

5. Банк експортера надсилає документи банкові країни імпортера.

6. Передача документів платникові для перевірки і платежу.

7. Оплата документів.

8. Переведення платежу.

9. Зарахування коштів на рахунок експортера.