2.7. Відповідальність за порушення виконання грошових зобов’язань

Установи банків здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також станом розрахунків у підприємств. Контроль здійснюється у процесі проведення операцій із безготівкових розрахунків, а також шляхом періодичної перевірки розрахункових документів, що надійшли на позабалансовий рахунок № 9803 у банку, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і перевірок у них на місцях.

Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати своєчасне проведення розрахунків. Платники грошових коштів, які не дотримуються встановлених строків платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» сплачують на користь одержувачів пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не вищому від облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк сплачує на користь одержувача коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою сторін на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не вищому від подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідальність за необґрунтованість безспірного стягнення або безакцентного списання коштів, за недостовірність даних, вказаних у розрахункових документах, згідно з нормами цивільного законодавства (статті 203, 440 Цивільного кодексу України) має вигляд відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним списанням збитків.

Крім того, в договорах, які укладаються між суб’єктами підприємницької діяльності, може бути передбачена відповідальність у вигляді штрафів за випадки необґрунтованого безспірного стягнення коштів на користь суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує іншій штраф у розмірі 10-ти відсотків від списаної суми.

Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа і всі суперечки, які можуть виникнути з цих питань між підприємствами, мають вирішуватися у претензійно-позовному порядку.

Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов’язань.

Безготівкові розрахунки фізичних осіб

3.1. Види та порядок відкриття рахунків населенню

Фізичним особам відкриваються поточні (вклади до запитання) і вкладні (депозитні) рахунки у національній валюті.

Поточні рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання і використовуються ними для зберігання коштів та проведення безготівкових розрахунків у національній валюті з іншими фізичними та юридичними особами.

Поточні рахунки відкриваються на підставі:

- заяви фізичної особи;

- документа, що засвідчує особу (паспорт або документ, що замінює його);

- договору на відкриття й обслуговування рахунку між установою банку та громадянином;

- картки із зразком підпису, який ставиться у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником. У договорі між установою банку та фізичною особою зазначається номер, дата та ким виданий документ, що засвідчує фізичну особу, адреса постійного місця проживання, а також ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податку, що вноситься в договір на підставі документа, виданого податковим органом.

За довіреністю власника рахунку, засвідченого нотаріально або уповноваженою особою банку, операції за рахунком може здійснювати інша особа.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах. У документах зазначається підстава для перерахування коштів.

При проведенні операцій у безготівковій формі фізичні особи дотримуються вимог, передбачених Інструкцією № 7 НБУ «Про безготівкові розрахунки у господарському обороті України» й іншими нормативними актами НБУ.

На поточні рахунки в національній валюті фізичних осіб зараховуються:

- оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари за літературні роботи, музичні твори, витвори образотворчого мистецтва, за артистичну діяльність, наукові роботи та винаходи;

- виплати страхових та викупних сум, позичок з особистого страхування, страхове відшкодування за майновим страхуванням;

- орендна плата за винайм житлових помешкань, рухомого і нерухомого майна;

- відшкодування шкоди, заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом або у разі втрати годувальника;

- кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

- кошти за реалізоване власне майно та за здану сільськогосподарську продукцію;

- інші надходження – у випадках, що не суперечать чинному законодавству України.

З поточних рахунків у національній валюті фізичних осіб за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції:

- розрахунки за надані послуги юридичними і фізичними особами;

- розрахунки за придбані в підприємствах торгівлі товари;

- відрахування до державного та місцевих бюджетів обов’язкових та інших платежів;

- розрахунки за участь у створенні підприємств різної форми власності;

- розрахунки за купівлю та продаж цінних паперів на біржовому або позабіржовому ринку;

- розрахунки за куплену іноземну валюту;

- інші операції – у випадках, що не суперечать чинному законодавству України.

Поточний рахунок фізичної особи закривається на підставі її заяви або у разі смерті та в інших випадках, передбачених договором або чинним законодавством України.

У разі відкриття вкладного рахунка фізичними особами в договорі про його відкриття на підставі відповідного документа податкового органу вказується ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податку. При цьому власникові рахунка видається вкладний документ. Таким документом може бути ощадна книжка (іменна чи на пред’явника); інший, виданий банком документ, що засвідчує укладення з банком договору.

У договорі обумовлюються:

- сума, що вноситься або перераховується на вкладний рахунок;

- строк зберігання та порядок повернення коштів після закінчення строку зберігання (виплата готівкою, перерахування на поточний рахунок вкладника та ін.);

- розмір сплати відсотків, умови перегляду їх розміру;

- відповідальність сторін;

- умови розірвання договору;

- інші умови за погодженням сторін.

Вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку коштів, внесених на визначений у договорі строк.

Кошти на вкладні рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з вкладного рахунка в іншому банку чи з поточного рахунка в національній чи іноземній валюті.

Правові відносини, що виникають при відкритті рахунків у національній валюті фізичним особам, регулюються Інструкцією № 3 НБУ «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженою постановою Правління НБУ від 18.12.98 р. № 527.