- •Самостійна робота № 1
- •Самостійна робота № 2
- •Самостійна робота № 3
- •Самостійна робота № 4
- •Самостійна робота № 5
- •Самостійна робота № 6
- •Самостійна робота № 7
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Види санкцій за порушення законодавства про рекламу
- •Законодавчі вимоги щодо реклами
- •Контроль за дотриманням Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення
- •Самостійна робота № 10
- •Особливості банкрутства окремих суб’єктів
- •Самостійна робота № 11
- •Підстави та наслідки визнання правочину недійсним.
- •Самостійна робота № 12
- •Самостійна робота № 13
- •Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб’єктів
- •Стаття 18. У разі порушення встановленого цим Законом порядку
- •Стаття 19. До суб’єктів підприємницької діяльності, що
- •Стаття 20. До суб’єктів підприємницької діяльності, що
- •Стаття 21. До суб’єктів підприємницької діяльності, що не
- •Стаття 22. У разі невідповідності суми готівкових коштів на
- •Стаття 23. До суб’єктів підприємницької діяльності, які не
- •Стаття 24. У разі встановлення контролюючими органами факту
- •Стаття 25. Суми фінансових санкцій, які визначені статтями
- •Стаття 26. Посадові особи та працівники торгівлі,
- •Стаття 27. Особи, які внесли непередбачені
- •Стаття 28. У разі встановлення при застосуванні реєстратора
- •Стаття 29. У разі встановлення при застосуванні реєстратора
- •Самостійна робота № 14
- •Самостійна робота № 15
- •Стаття 1. Поняття страхування
- •Стаття 2. Страховики
- •Стаття 3. Страхувальники
- •Стаття 16. Договір страхування
- •Самостійна робота № 16
Види санкцій за порушення законодавства про рекламу
Заборона реклами, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, та її публічне спростування. Накладенням уповноваженими органами державної влади штрафів на осіб винних у порушенні законодавства про рекламу.
Вимога спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів від рекламодавця публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу.
Публічне спростування недобросовісної реклами за рахунок винної особи за рішенням суду.
Законодавчі вимоги щодо реклами
Реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Реклама спрямована на формування або підтримання інтересу до тією особи та /або товару, що в ній згадується, сприяє реалізації продукції, виявляє вплив на потенційних споживачів реклами, формує у них певне уявлення про конкретних фізичних і юридичних осіб, спрямована на визначене коло споживачів.
Рекламодавець – це особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження, це та особа, яка замовляє рекламу в рекламному агентстві й оплачує її.
Виробник реклами – це особа, яка повністю, здійснює розповсюдження реклами.
Споживачі реклами – це невизначене коло осіб, на яких спрямована реклама.
Основними принципами рекламної діяльності є: законність, точність, достовірність, використання форм і засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
У рекламі забороняється:
поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено;
вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками і т.д.;
подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдати шкоду здоров’ю або життю людей;
використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;
наводити твердження дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;
рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації, у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;
вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без згоди цієї особи;
розповсюджувати рекламу, яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів.
Одним із видів забороненої реклами виходячи із ст.. 7 Закону, є підсвідома реклама, потенційні споживачі якої навіть не усвідомлюють, що вони зазнають її впливу.
«Соціальна реклама» - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка
спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.
Порівняльна реклама – це реклама, яка містить порівняння з іншими особами та/або товарами іншої особи.
Реклама у друкованих ЗМІ – реклама у пресі, тобто в газетах і журналах міжнародного, національного та місцевого розповсюдження.
Реклама на телебаченні і радіо – реклама засобами мовлення. Час мовлення відведений на рекламу, не може перевищувати 15 % фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.
Частка реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 20 %. Реклама повинна розміщуватись у перервах між передачами, програмами.
Реклама також поділяється на зовнішню і внутрішню.
До зовнішньої належить будь-яка реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
До внутрішньої реклами належить реклама, що розміщена всередині будинків та споруд.
Реклама на транспорті – це реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній і внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємства транспорту загального користування і метрополітену.
Також є реклама із участю дітей( тобто у ролику знімаються або виконують ролі діти).
