14. Реакція споживача на зміну його доходу.

Коли бюджет споживача зростає при незмінних цінах благ, тоді бюджетна лінія, переміщуючись паралельно самій собі праворуч, торкається все більш віддалених кривих байдужості. З’єднавши всі точки рівноваги споживача, отримаємо лінію бюджет (доход) – споживання. (намал. 1). Вона показує, як при фіксованих цінах змінюється споживання індивіда по мірі росту його бюджету (доходу). Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання виділяють нормальні блага та блага низької споживчої цінності. Нормальні блага – це блага, обсяг споживання яких зростає (зменшується) при зростанні (зменшенні) доходу. Блага низької споживчої цінності – це блага, обсяг споживання яких спадає (зростає) при зменшенні(зростанні) доходу. Коли підвищується добробут людини, споживання нормальних благ зростає, а споживання неякісних благ скорочується і в цьому випадку карта байдужості споживача буде зміщуватися до однієї з осей координат, а крива байдужості буде нахилятися до цієї осі.

Лінія доход-споживання може бути використана для побудови лінії Енгеля, яка показує взаємозвязок між доходом споживання і кількістю придбаного блага Х. Було помічено, що із зростанням реального доходу споживача споживання другорядних благ зростає більше, ніж споживання благ первинної необхідності.(намал 2.) 1-продовольчі товари; 2-промислові товари стандартної споживчої якості; 3-високоякісні товари та послуги.

15. Реакція споживача на зміну цін товарів.

Коли змінюється ціна на одне із благ „х”, а доход споживача і ціни інших благ „у” залишається постійними, тоді бюджетна лінія буде обертатися навколо точки перетину з віссю „у” і щоразу буде торкатися більш віддаленої кривої байдужості.(намал 1.). Усі точки дотику бюджетної лінії, яка обертається внаслідок зміни ціни блага „х” до кривих байдужості утворює криву ціна-споживання. Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного з благ. Різновид такого взаємозвязку в свою чергу залежить від повязаності благ у споживанні. Для благ-замінників лінія „ціна –споживання” має відємний нахил, а для доповнюючих - благ додатній. Дану лінію використовують для побудови кривої індивідуального попиту(намал 2.)

Тангенс кута нахилу лінії бюджетних обмежень відповідає ціні товару „х”. Зменшення даного кута нахилу, тобто зниження цін на товар „х” супроводжується збільшенням закупок даного товару. Залежність між ціною на товар і обсягами його закупок для споживання і відображає крива індивідуального попиту.

Зміна ціни блага змінює не тільки порівняльну вартість благ для споживача, але й його реальний добробут: при даному номінальному бюджеті зниження ціни робить його багатшим, а зростання – біднішим. Тому перехід споживача до нової комбінації благ, які купуються, є результат дії двох подій: зміни співвідношення цін та зміни реальної величини бюджету споживача.

16. Ефект заміщення та ефект доходу.

Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали, має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні) – має місце ефект доходу. Ефект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевшим (х), інші більш дорогі товари (уЕфект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару (х) без врахування ефекту заміщення.

Зниження ціни на товар Х дає можливість:

а) за ту ж саму кількість товару Х віддати менше коштів і на “заощаджену” суму придбати інші товари, або;

б) більше споживати товару Х що здешевів і менше товару У, який став відносно дорогим.

Такі зміни будуть впливати на попит споживача.

Ефект доходу полягає у зміні в споживанні внаслідок зміни реального доходу, яка виникла через зміну цін. Ефект заміщення полягає у зміні споживання внаслідок зміни відносних цін.

Ефект заміщення та ефект доходу має декілька відмінну трактовку в роботах Д. Хікса і Є. Слуцького. Вихідне і кінцеве положення за Д. Хіксом і Є. Слуцьким одинакові. Різниця полягає у складових загального ефекту: величинах ефекту заміщення та ефекту доходу. Д. Хікс припускав, що споживач при ефекті заміщення залишається на старій кривій байдужості, тобто він при цьому не змінює свою корисність.

Є. Слуцький вважав, що ефект заміщення супроводжується підвищенням добробуту споживача і він переходить на більш віддалену (допоміжну) криву байдужості. Як за Д. Хіксом, так і за Є. Слуцьким ефект доходу проявляється в переході споживача на більш високу (віддалену) криву байдужості, паралельному зсуві вгору нової бюджетної лінії.(намал графік).