- •1 Мікро як складова частина мікро економ. Теорії
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроекономіки.
- •3. Мета завдання і зміст дисципліни
- •4.5. Корисність і проблеми її виміру
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживаних благ.
- •7. Вибір споживача з кардиналістської позиції . Други з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій
- •9 . 10. Криві байдужості, їх властивості
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислення.
- •12. Бюджетна лінія.
- •13. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17. Надлишок споживача
- •18. Попит і закон попиту
- •19. Аналіз змін у попиті й у величині (обсязі) попиту. Чинники попиту.
- •20. Цінова еластичність попиту: суть, методика обчислення, чинники.
- •21. Перехресна еластичність попиту. Еластичність попиту від доходу.
- •22. Підприємство як суб’єкт ринку та вир-рин сис-ма.
- •23. Підприємство як центр прийняття рішень.
- •24. Найважливіші параметри під-ва як мікроек. Моделі.
- •25. Частинна варіація факторів в-ва.
- •26. Ізоквантна варіація факторів в-ва.
- •27. Пропорційна варіація факторів в-ва.
- •28. Оптимум виробника та ізокостна варіація факторів.
- •37. Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді
- •29. Витрати в-ва у короткостроковому періоді.
- •30. Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31. Пропозиція і закон пропозиції
- •32. Аналіз змін у пропозиції й у розмірі (обсязі) пропопзиції: Чинники пропозиції.
- •33. Еластичність пропозиції від ціни.
- •35. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •36. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •38. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді...
- •39. Модель „чистої” монополії та їх характеристики.
- •40. Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41. Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42. Основні ознаки олігополії
- •43.Теоретичні моделі олігополії
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45. Ефективність олігополії
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •47.Модель поведінки під-ва монополістичного конкурента
- •48. Нецінова конкуренція
- •49. Ефективність монополістичної конкуренції
- •50. Похідний попит
- •51. Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •53. Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів в-ва.
- •55. Попит на працю в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •58. Капітал і процентний дохід
- •59.Пропозиція заощаджень
- •60. Визначення ринкової ставки позичкового процента за умов досконалої конкуренції
- •61. Поняття ринкової івноваги
- •62. Рівновага обміну
- •63. Ефективність у виробничій сфері.
- •64. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •66. Інституціональна природа фірми
- •67. Позаринкові зовнішні ефекти
- •68. Громадські блага.
3. Мета завдання і зміст дисципліни
Мікроекономіка як науковий розділ економіки вивчає діяльність людей, пов’язану з вибором та прийняттям рішень відносно того що, як і для кого виробляти: яку продукцію, які виконувати роботи, які надавати послуги, яку технологію застосовувати, які використовувати при цьому ресурси. Тобто. це наука про вибір, про те як цей вибір роблять люди (економічні суб’єкти) кожний окремо і всі разом. Тому предметом мікроекономіки є економічні дії економічних суб’єктів, або ж прийняття рішень економічними суб’єктами відносно економічних благ.
Мета дисципліни полягає в формуванні знань щодо поведінки екон суб’єктів у ринкових умовах, у наданні універсального інструментарію для обргунтування і прийняття універсальних господарських рішень за наявних обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.
Завданням дисципліни є : 1.формування знань з термінології та основних засобів мікроек аналізу принципів раціональної поведінки мікросистеми в цілому, 2. розуміння універсального інструментарію для вивчення поведінки ек суб’єктів у ринкових умовах і методів її оптимізації, 3.формування вмінь щодо застосування прийомів мікроек досліджень для аналізу ефективності функціонування самостійних господарюючих суб’єктів, щодо самостійних техніко-ек розрахунків, пов’язаних з обґрунтування раціональної поведінки мікросистеми
4.5. Корисність і проблеми її виміру
Корисність U (utililу) — це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг.
Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції корисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем:
де U-рівень корисності; X1,X2,…Xn-кількість споживаних благ, одиниць; n-кількість видів благ.
Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється зі збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність. Гранична корисність МU (Маrginal Utility)-це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги. Згідно з законом спадної граничної корисності (перший з-н Госсена) величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається (графік).Сукупна корисність ТU (Тоtаl utility) зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і меншою мірою. Це означає, що гранична корисність (МU) —додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару — знижується.
Існє дві думки щодо вимірювання корисності. Ординалістський підхід полягає в тому, що корисність не підлягає кулькісному виміру, а кардиналіска думка допускає кількісне вимірювання корисності. Але це вимірювання є досить умовним, бо не існує чітко визначеної одиниці виміру. Використовують умовні бали – ютелі. Існує пряма, непряма і повна корисність.
До5 існують вийнятки для з-ну спадної гріничної корисності : 1 для антиблаг максимальна корисність спостерігаеться за їх відсутності. 2. гранична корисність зростаюча – для для людей, шо перебувають у полоні сильних пристрастей – колекціонери, наріки , алкаші.