8.Вибір споживача з ординалістських позицій

Поєднання понять кривих байдужості та бюджетного обмеження дає можливість пояснити за яких умов споживач буде знаходитись в стані тривалої рівноваги, тобто такого стану коли він буде максимізувати свою корисність споживанням визначеної кількості товару Х та У за даної величини доходу (Д).

Споживач максимізує свою користь за даного доходу, коли він одночасно знаходиться на найвищій кривій байдужості і на лінії можливостей споживання, тобто на бюджетній лінії. Можливість вільного переміщення впродовж бюджетної лінії говорить про те, що максимізувати корисність споживач буде в точці А, в якій крива байдужості (Бо) стає дотичною до бюджетної лінії

Всі криві байдужості, які розташовані правіше від точки А (Б1) є недосяжними для споживача. Інші спільні точки на кривій байдужості і бюджетній лінії (В і С) не максимізують корисність споживача оскільки вони знаходяться на кривій байдужості (Б2) яка розташована ближче до початку координат. Отже точка А є точкою рівноваги споживача в якій він максимізує свою корисність споживаючи кількість ХА товару Х, та УА товару У. Отже максимальне задоволення потреб споживача за допомогою бюджетного обмеження забезпечується в точці де гранична норма заміщення товару У на товар Х буде дорівнювати співвідношенню цін цих товарів.

ГНЗ=Ц_х/Ц_у;

9 . 10. Криві байдужості, їх властивості

Свій вибір споживач завжди робить серед множини товарів. Але для спрощення з’ясування механізму вибору будемо вважати що вибір відбувається поміж двох товарів Х та У. Або ж можна говорити що споживач робить вибір між товаром Х і всіма іншими благами У. Це припущення дає змогу надати достатню наглядність механізму вибору споживача

К рива байдужості показує множину споживацьких пар, вибір яких байдужий для споживача. Усі споживацькі пари на кривій байдужості забезпечують споживачеві одинаковий рівень корисності . На кривій байдужості споживач не може віддати переваги жодному із двох товарів, тобто ймо байдуе що обрати: 14у і 2х, чи 8у і 4х, чи 4у і 8х.. Крива байдужості завжди є увігнутою лінією. Любий набір товарів що характеризується точками вище і справа кривої байдужості завжди більш привабливий чим на кривій байдужості або нижче неї.

Криві байдужості мають 6 важливих властивостей

1. Крива байдужості завжди є спадна лінія, а отже і ГНЗ як і цінова еластичність попиту завжди є від’ємною величиною.

2. Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в кожній її точці характеризується граничною нормою заміщення благ.

3. Криві байдужості є випуклі донизу лінії, а це означає що нахил кривої байдужості зменшується по мірі переміщення впродовж кривої байдужості зверху вниз. Звідки витікає, що ГНЗ завжди буде зменшуватись, якщо збільшується споживання одного блага (Х) замість іншого (У), це і є принцип зниження ГНЗ.

4 .Криву байдужості можна провести через любу точку простору.

5. Криві байдужості не перетинаються, тобто вони є паралельними лініями. 6. Споживач максимізує свою корисність якщо він знаходиться на кривій байдужості, яка максимально віддалена від початку координат.

Товари, між якими існує відношення повної заміни у споживанні, абсолютні замінники (досконалі субститути) мають криві байдужості у вигляді прямих ліній. Блага, які споживаються разом для задоволення єдиної потреби, тобто такі які не можуть замінити одне одного – абсолютно доповнюючі товари у споживанні (досконалі комплементи) – мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.