- •1 Мікро як складова частина мікро економ. Теорії
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроекономіки.
- •3. Мета завдання і зміст дисципліни
- •4.5. Корисність і проблеми її виміру
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживаних благ.
- •7. Вибір споживача з кардиналістської позиції . Други з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій
- •9 . 10. Криві байдужості, їх властивості
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислення.
- •12. Бюджетна лінія.
- •13. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17. Надлишок споживача
- •18. Попит і закон попиту
- •19. Аналіз змін у попиті й у величині (обсязі) попиту. Чинники попиту.
- •20. Цінова еластичність попиту: суть, методика обчислення, чинники.
- •21. Перехресна еластичність попиту. Еластичність попиту від доходу.
- •22. Підприємство як суб’єкт ринку та вир-рин сис-ма.
- •23. Підприємство як центр прийняття рішень.
- •24. Найважливіші параметри під-ва як мікроек. Моделі.
- •25. Частинна варіація факторів в-ва.
- •26. Ізоквантна варіація факторів в-ва.
- •27. Пропорційна варіація факторів в-ва.
- •28. Оптимум виробника та ізокостна варіація факторів.
- •37. Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді
- •29. Витрати в-ва у короткостроковому періоді.
- •30. Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31. Пропозиція і закон пропозиції
- •32. Аналіз змін у пропозиції й у розмірі (обсязі) пропопзиції: Чинники пропозиції.
- •33. Еластичність пропозиції від ціни.
- •35. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •36. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •38. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді...
- •39. Модель „чистої” монополії та їх характеристики.
- •40. Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41. Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42. Основні ознаки олігополії
- •43.Теоретичні моделі олігополії
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45. Ефективність олігополії
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •47.Модель поведінки під-ва монополістичного конкурента
- •48. Нецінова конкуренція
- •49. Ефективність монополістичної конкуренції
- •50. Похідний попит
- •51. Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •53. Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів в-ва.
- •55. Попит на працю в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •58. Капітал і процентний дохід
- •59.Пропозиція заощаджень
- •60. Визначення ринкової ставки позичкового процента за умов досконалої конкуренції
- •61. Поняття ринкової івноваги
- •62. Рівновага обміну
- •63. Ефективність у виробничій сфері.
- •64. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •66. Інституціональна природа фірми
- •67. Позаринкові зовнішні ефекти
- •68. Громадські блага.
51. Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
Ресурси задовольняють потреби виробника не безпосередньо, а опосередковано: виробник не купуватиме працю чи капітал, якщо вони не можуть бути використані продуктивно. Тому попит на будь-який ресурс залежить від продуктивності ресурсу при створенні товару.
У той же час, попит навіть на найпродуктивніший і найуніверсальніший ресурс буде близький до нуля, якщо товар, виготовлений з нього, не матиме збуту. Отже, попит на певний ресурс залежить також від попиту та ціни на виготовлений з нього товар, що реалізується на ринку кінцевих продуктів. Не тому дороге вино "Мускат червоний білого каменя", що дорогий виноград, з якого воно виготовлене, а навпаки: виноградники, що ростуть в унікальній щодо кліматичних. умов долині біля села Білокам'янка в Криму, дорогі тому, що з них виготовляють це вино. Таким чином, попит на ресурси є похідним попитом, тобто таким, що залежить від попиту на товари, що виробляються з їх допомогою.
53. Похідний попит і принцип оплати факторів.
Підприємство, виявляючи попит на фактори виробництва, прагне максимізувати корисність від їх використання, що виявлятиметься у прирості прибутку. Така цільова функція реалізується на ринку благ і тому попит на ресурси є похідним попитом, залежним від попиту на кінцевий продукт підприємства.
Виторгом від гранічного продукта називають додаткову кількість виробленого продукту в результаті використання додаткової одиниці додаткового фактора. Він обчислюється як добуток граничного продукту фактора виробництва і граничного виторгу від продажу додаткової одиниці продукту.
Граничними факторними витратами називається зміна витрат, викликана залученням додаткової одиниці фактора виробництва. Вони обчислюються як добуток граничного продукту фактора виробництва і граничних витрат виробництва продукту із залученням додаткової одиниці і-го фактора.
54. Загальна характеристика ринку факторів в-ва.
Мікроекономіка розглядає підприємство як цілісний об’єкт, що здійснює перетворення ресурсів в готову продукцію, як один з найважливіших різновидів мікросистем.
Підприємство є ринково-виробничою системою. Воно в одночас виступає у ролі споживача факторів виробництва, та виробника і продавця продукції на ринку товарів і послуг.
Ресурси або фактори виробництва – це блага, які потрібно придбати підприємству для забезпечення випуску інших благ – готової продукції.
Розрізняють такі групи факторів виробництва: праця – всі розумові та фізичні витрати, що здійснюються в процесі виробництва, капітал – засоби виробництва, будівлі, споруди, устаткування тощо, природні ресурси – все, що може бути використане у виробництві в натуральному стані, без обробки.
Як і в інших системах підприємство має свої входи та виходи. На вході в підприємство – фактори виробництва, а на виході – кінцеві результати: товари або послуги в грошовому вимірі.
В залежності від можливості підприємства змінювати обсяг залучення ресурсів, виділяють тир періоди. 1) Миттєвий – період виробництва протягом якого не може бути змінений жоден з факторів, 2) Короткостроковий – період у виробничій діяльності підприємства, протягом якого один з факторів розглядається як змінний, а інші – постійні. 3) Довгостроковий – період в діяльності підприємства, достатній для зміни обсягів використання всіх без винятку факторів виробництва.
В мікроекономіці виходять з того припущення, що підприємство виробляє лише один продукт. Підприємство діє раціонально, тобто кожна фірма приймає всі рішення задля єдиної мети - максимізації прибутку. Досягнення цієї мети потребує відповісти на питання: що виробляти?, яким чином виробляти ?, для кого призназначаються результати виробництва?.Підприємство суверенне у прийнятті рішень щодо власної діяльності, тобто воно незалежно ропводить свою виробничу політику.