2.2 Особливості митної експертизи консервованої цукрової кукурудзи

2.2.1 Постановка, методи і методика проведення експертизи

На територію Маріупольської митниці з Росії прибув авто контейнеровоз КАМАЗ АЗ32317АА з партією консервованої цукрової кукурудзи ТМ «Bonduelle”.з наступним слідуванням до м.Одеси.

До Східної митної лабораторії Маріупольської митниці надійшла заявка №18 (додаток ) від митних органів з відділу номенклатури та класифікації товарів щодо підтвердження коду УКТЗЕД консервованої цукрової кукурудзи, що переміщується через митний кордон України.

Заявка була зареєстрована в «Журналі реєстрації документів проведення експертиз» під порядковим номером 18. Наявність заявки митного органу є підставою для митної лабораторії на проведення досліджень і експертизи.

При надсиланні заявки до лабораторії були надані також наступні документи:

• договір купівлі – продажу;

• рахунок-фактура, товаро-транспортна накладна на товар, товарний чек та ін.

Згідно заявці були визначені наступні завдання експертизи:

• визначення або підтвердження коду консервованої цукрової кукурудзи за УКТ ЗЕД;

• визначення присутності заборонених контрабандних речовин;

• визначення вмісту солей.

Відповідно нормативним документам експертиза повинна здійснюватися у необхідний для її проведення термін, який не повинен перевищувати одного місяця з дня надходження запиту до лабораторії, а також терміну зберігання товару.

Вся супровідна документація разом з актом відбору проб (додаток ) була доставлена експертом до митної лабораторії, згідно з нарядом (додаток ) на проведення дослідження.

Після закінчення експертизи контрольні проби і зразки списуються в установленому порядку. Непошкоджені під час досліджень зразки товару повертаються його власникові з оформленням відповідного акту.

Митну експертизу консервованої цукрової кукурудзи проводять на основі санітарно-гігієнічної експертизи товарів.

Необхідність санітарно-гігієнічної експертизи обумовлюється правом громадян України на безпеку товарів, що затверджено Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини».

Завдання гігієнічної експертизи досить різноманітні, вони визначаються в кожному окремому випадку залежно від ситуації чи поставлених перед санітарно-епідеміологічною службою питань, попереднього ознайомлення з документами про партії продуктів і т.д.

Найважливішим завданням гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров'я людини.

Основні завдання гігієнічної експертизи харчових продуктів:

1. встановлення змін органолептичних властивостей продуктів, їх характер й ступінь, а також виявлення причин цих змін;

2. визначення відхилень в хімічному складі продуктів й виявлення їх причин;

3. встановлення можливостей передачі через інфіковані продукти збудників харчових отруєнь та інфекційних захворювань (на основі конкретних епідеміологічних даних);

4. виявлення пестицидів, важких металів, харчових добавок, шкідливих домішок та інших чужорідних речовин в кількості, які перевищують гігієнічні нормативи і природний вміст у продукті;

5. встановлення умов транспортування, збереження і реалізація продуктів, порушення яких може обумовити зміни їх органолептичних властивостей та хімічного складу, бактеріальне чи хімічне забруднення.

Після проведення гігієнічної експертизи мають вирішуватися такі питання: чи можна використовувати дану партію харчової продукції для споживання населення на загальних підставах, або потрібна додаткова технологічна теплова обробка, сортування чи підсортування, які умови та шляхи її реалізації.

У випадках непридатності для харчових цілей продуктів і відмови ветеринарної служби використовувати їх на корм тваринам або птахам необхідно рекомендувати технічну утилізацію чи позначити умови їх знищення.

Експертиза якості харчової сировини, яка імпортується, і продуктів харчування здійснюється експертами Бюро товарних експертиз Торгово-промислової палати і санітарно-епідеміологічної служби України. Завдання санітарного нагляду в цій сфері є контроль за відповідністю імпортної продукції встановленим гігієнічним показникам якості і визначення можливості використання її в харчових цілях.

Державний санітарний нагляд і гігієнічна експертиза імпортної продукції здійснюється СЕС в пунктах ввозу, базовими СЕС та науково-дослідними інститутами. При цьому необхідно зазначити, що імпортна продукція, яку не призначено для харчування населення (сировина для технічних цілей та ін.), а також харчова продукція з вираженими органолептичними ознаками недоброякісності, не підлягає гігієнічній експертизі. СЕС не проводить гігієнічну експертизу продуктів, які надходять по імпорту, якщо партія, яка надійшла, не має супроводжувального документа про якість. Такі продукти повинні бути пред'явлені товарознавчій експертизі у звичайному порядку.

Об'єктами санітарно-гігієнічної експертизи є:

• продовольча сировина, напівфабрикати, готові продукти, товари;

• допоміжні і пакувальні матеріали;

• добавки, контамітанти (забруднювачі);

• процеси: виробничі, технологічні і ті, що відбуваються під час транспортування, реалізації, зберігання;

- обладнання: технологічне, торговельне, транспортні засоби;

- персонал: виробничий і обслуговуючий.

Суб'єктами експертизи є працівники санітарно-епідеміологічних установ, а також науково-дослідних інститутів, вищих учбових закладів та інших установ і організацій, які акредитовані МОЗ на право проведення робіт із гігієнічної регламентації небезпечних факторів чи атестовані на право здійснення токсико-гігієнічних, медико-біологічних та інших досліджень щодо безпеки продукції для здоров'я людини, що діють на основі чинних законів, законодавчих актів, положень.

Суб'єктами експертизи є також міністерства, відомства, організації, установи, підприємства незалежно від форм власності, приватні юридичні особи, які зацікавлені в проведенні санітарно-гігієнічної експертизи.

На підставі санітарно-гігієнічної експертизи видається висновок - документ, який встановлює критерії безпеки та шкідливість небезпечних факторів харчового продукту (групи продуктів), продовольчої сировини, супутніх матеріалів [14].

Окрім санітарно-гігієнічної експертизи консервована цукрова кукурудза проходить радіологічний контроль.

В Україні не створена окрема служба з радіологічного контролю. Зазначений вид контролю здійснюється вказаними вище контролюючими службами відносно до підконтрольних їм об'єктів. Основна відповідальність за проведення радіологічного контролю покладена на органи Міністерства екології та природних ресурсів. Проставлення в товаро-супровідних документів дозвільних штампів цих органів щодо здійснення екологічного контролю свідчить про позитивні результати радіологічного контролю.

Радіаційний контроль здійснюється з метою контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при переміщенні через державний кордон радіоактивних речовин (РР) і ядерних матеріалів (ЯМ). Радіаційний контроль всіх вантажів, що перетинають державний кордон України, у тому числі й транзитних, є обов'язковим.

Основними завданнями радіаційного контролю є:

— виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання у вигляді РР і ЯМ;

— контроль за виконанням вимог, норм і правил при санкціонованому транспортуванні РР і ЯМ через державний кордон;

— контроль за забезпеченням радіаційної безпеки персоналу, який здійснює перевезення РР і ЯМ, персоналу в пунктах пропуску через державний кордон та пасажирів.

У разі виявлення спроби несанкціонованого ввезення радіаційно небезпечного об'єкта його переміщення через державний кордон України забороняється. Після складання акта про виявлене порушення об'єкт повертається вантажовідправнику. У разі спроби несанкціонованого вивезення радіаційно небезпечного об'єкта він до митного огляду не допускається і його переміщення через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується у пункті пропуску на спеціально обладнаному майданчику до визначення подальших дій з ним [14].