1. Поняття статистичних таблиць, їх підмет і присудок.

2. Класифікація статистичних таблиць.

1. Поняття статистичних таблиць, їх підмет і присудок

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, научного та систематизованого викладання результатів зведення і групування статистичних данних. Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів.

Подібно до граматичного речення у статистичній таблиці розрізняють підмет і присудок.

Підметом таблиці є об’єкти або їх частини, які характеризуються рядом числових показників. Показники, що характеризують статистичну сукупність, називається присудком.

У таблиці ліві бічні і верхні клітини призначенні для текстових заголовків, а решта для числових даних.

Обов’язковими атрибутами статистичних таблиць є загальний і внутрішні заголовки (збоку і зверху). У бічних заголовках – зміст підмета, у верхній – зміст присудка.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних утворює макет статистичної таблиці.

2. Класифікація статистичних таблиць

За будовою підмета таблиці поділяють на 3 види :

• прості;

• групові;

• комбінаційні.

Коли підмет містить лише перелік одиниць статистичної сукупності, таблиці називаються простими. Прості таблиці поділяються на:

1. спискові (підмет – список окремих ознак або об’єктів);

2. територіальні (підмет – перелік регіонів, областей, країн, територій);

3. хронологічні (підмет – періоди часу: місяці, квартали, роки, або моменти часу, дати).

Групові таблиці відрізняються тим, що у підметі їх розміщуються групи елементів сукупності за однією ознакою (наприклад: ряди розподілу). Вони дають більш інформації для аналізу досліджуваних явищ.

У комбінаційних таблицях наводяться дані, згруповані за двома і більше ознаками, взятими в комбінації.

За розробкою присудка таблиці можуть бути простими і складними (комбінованими)

За метою досліджень та призначенням статистичні таблиці поділяються на:

• описово – інформаційні (дають кількісну характеристику окремих явищ);

• аналітичні (відображають взаємозв’язки між явищами та тенденціями в їх розвитку);

• типологічні (характеризують основні соціально-економічні типи явищ);

• спеціального призначення (балансові, матричні, тощо).

Техніка оформлення статистичних таблиць – сукупність раціональних прийомів.

Таблиці треба вміти читати і аналізувати.

Таблиця повинна бути закінченою – мати групові та загальні підсумки.

Абсолютні і відносні величини

1. Сутність абсолютних величин, їх одиниці виміру.

2. Порядок розрахунку відносних величин.

1. Сутність абсолютних величин, їх одиниці виміру

Абсолютні величини – кількісні показники, які показують абсолютні розміри (обсяг, рівень, чисельність) суспільних явищ у певних умовах місця і часу.

Вони поділяються на:

• індивідуальні;

• узагальнюючі.

Індивідуальні характерезують величину ознаки окремих одиниць сукупності.

Узагальнюючі (сумарні) характерезують сукупність одиниць в цілому, або за групами.

Узагальнюючі абсолютні величини класифікують за такими ознаками:

• за ознакою характеристики самої сукупності:

а) показники чисельної сукупності (кількість підприємств, чисельність робітників і т.д)

б) показники обсягу ознаки (обсяг виробництва продукції, заробітна плата робітників)

• за ознакою характеристики процесу розвитку

а) моментні – характерезують стан явища на певний момент часу, певну дату (чисельність населення, вартість основних фондів, залишки оборотних коштів);

б) інтервальні – характерезують результати процесів за певні інтервали часу, їх величина залежить від велечини цього інтервалу.(обсяг виробництва продукції, заробітна плата, прибуток).

Крім того абсолютні величини поділяють на:

• кількісні;

• якісні.

Кількісні показники характерезують обсяг явища, але не можуть надати уяву про рівень його розвитку (обсяг продукції, вартість ОФ, залишки оборотних коштів).

Якісні показники надають уяву про ступінь розвитку явища (собівартість, ціна, поточні витрати матеріалів).

Одиниці вимиру абсолютних величин:

1. натуральні:

а) прості (тони, метри, штуки);

б) комбіновані (кіловат/години, тона/км);

2. вартісні (грошові);

3. трудові (людино/години, людино/дні).

2. Порядок розрахунку відносних величин

Відносні величини (ВВ) – відображують співвідношення між суспільними явищами у виді ступіню, темпу, частки.

Обчислюють їх співвідношенням між собою абсолютних величин.

Одиниці вимиру ВВ:

1. Коефіцієнти: база порівняння дорівнює 1; ступінь точності 0,001.

2. Відсотки: база порівняння дорівнює 100; ступінь точності 0,1

3. Проміле: база порівннення дорівнює 1000.

4. Іменовані числа

Види ВВ:

1. ВВ планового завдання (прогнозування):

2. ВВ виконання плану:

3. ВВ динаміки – співвідношення величини явища в поточному періоді з його велечиною у попередньому періоді.

ВВ дінаміки ще мають назву темпи зростання:

;

Між ВВ динаміки, планового завдання і виконання плану існує взаємозв’язок:

ВВ дин. = ВВ пл.завд * ВВ вик.пл

Якщо темпи зростання розраховуються за декілька періодів (місяців, кварталів, років), то слід розрізняти ланцюговий і базисний спосіб іх розрахунку.

Ланцюговий спосіб (зі змінною базою порівняння) – кожна наступна величина порівнюється з попередньою

Базисний спосіб(з постійною базою порівняння) – кожна наступна величина порівнюється з якоюсь однією базисною величиною.

Між ланцюговими і базисними темпами зростання існує взаємозв'язок:

- перемноження ланцюгових темпів дає останній базисний темп;

- поділивши відповідний базисний темп на попередній отримують відповідний ланцюговий темп.

4.ВВ структури – співвідношення розмірів частини і цілого, тобто частка (питома вага) частини у цілому:

5. ВВ кордінації – характерезує співвідношення між окремими частинами статистичної сукупності:

6. ВВ порівняння – співвідношення, яке характерезує різні об'єкти або теріторії.

7. ВВ інтенсивності – характерезує ступінь поширення або розвиток явища у певному середовищі. Це завжди порівняння різноіменних показників, вимірюються в іменованих числах: густота населення, коефіцієнти народжуваності, смертності.