84. Контроль і нагляд за діяльністю м

Перевищення повноважень працівником міліції, в тому числі в застосуванні сили, спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, установлену законом. Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, міністр внутрішніх справ України і в межах їхньої компетенції - ради народних депутатів. Ради народних депутатів, здійснюючи контроль за роботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність. Нагляд за додержанням законності в діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

Контроль за правоохоронною діяльністю визначає проблему в управлінні, призводить до більш суттєвих проблем, що стосуються створення в суспільстві механізмів соціального контролю, а також визначенню ролі, яку відіграють в міліції внутрішні неформальні процеси, наявність яких може призвести  до значного обмеження об’єму інституційних механізмів контролю.

Основним типом неформального контролю є самодисципліна міліції. Високий рівень самодисципліни пов’язаний із мотивацією прийому на роботу.

Іншим видом неформального контролю є міжособистий контроль, проводиться при роботі в групі міліціонерів, які надають великого значення думці своїх колег.

Наявність профспілок в міліції також підкреслюють важливість взаємоконтролю, так як основним завданням цього об’єднання є захист своїх членів, а також ця організація здійснює внутрішнє регулювання діяльності та підконтрольність своїх членів.

Наступним видом контролю – є контроль соціальний, здійснюється населенням. На цьому ж рівні проводиться контроль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, основним завданням якого є  захист населення від зловживань повноважень різними державними органами, в тому числі і правоохоронними. Контролювати міліцію можуть також, державні органи до компетенції яких входить контроль виконання державного бюджету, та нагляд за фінансово-господарською діяльністю.

85. Принципи, організаційні форми та види діяльності адвокатури.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принци­пах верховенства закону, незалежності, демократизму, гума­нізму і конфіденційності.

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю ін­дивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього За­кону та статутів адвокатських об'єднань.

Принцип незалежності є основоположним у діяльності адво­катури, оскільки завдяки йому виконуються професійні повнова­ження адвокатів, спрямовані на захист прав і свобод людини, за­безпечення конституційного права кожного на правову допомогу. 

Принцип демократизму є притаманним адвокатурі за самим її призначенням, змістом діяльності та організаційними формами. Про демократичні принципи організації та діяльності адвокатури свідчать: вільний вибір адвокатської професії і доступність набут­тя ^статусу адвоката, добровільний вибір організаційних форм здійснення адвокатської діяльності, зокрема вступу в адвокатське об'єднання і виходу з нього; забезпечення громадських інтересів та соціальних і професійних прав адвокатів; 

Принцип гуманізму - характерний для адвокатської діяльно­сті, проявляється перш за все у конституційних завданнях адвока­тури щодо забезпечення права на захист від обвинувачення та по­дання правової допомоги. Існування адвокатури як інституту правової системи, який покликаний професійно захищати права і свободи людини, представляти інтереси громадян у різних орга­нізаціях та перед фізичними особами свідчить про особливу гуманну роль цієї інституції.

Принцип конфіденційності - один з найважливіших принци­пів, котрий має визначальний вплив на здійснення адвокатської професії, на стосунки між клієнтом і адвокатом та адвоката з ін­шими як фізичними, так і юридичними особами. Специфічність стосунків, що виникають у процесі подання адвокатом правової допомоги, здійснення захисту і представництва, покладають на адвоката певні зобов'язання щодо нерозголошення інформації, яка стає йому відомою у зв'язку з виконанням професійної діяль­ності. 

Колегіальність - це принцип, імпліцитно притаманний діяль­ності будь-яких адвокатських формувань в усі часи. Теоретично під колегіальністю розуміється такий набір правил менеджменту, який зумовлює прийняття важливих рішень групою осіб, кожна з яких несе персональну відповідальність лише за свою сферу діяльності.

Адвокатське бюро - організаційна форма адвокатської діяль­ності, за якої адвокат діє із створенням юридичної особи один. Ад­вокат, який бажає користуватися статусом юридичної особи, ство­рює бюро. Він має право наймати технічних та інших (крім адво­катів) працівників і користуватися іншими правами, які згідно із законодавством належать юридичній особі.

Адвокатське об 'єднання - організаційна форма діяльності ад­вокатури в Україні, за якої адвокат для здійснення адвокатської діяльності об'єднується з іншими адвокатами. Перелік видів адво­катських об'єднань, наведений у законодавстві України, не є ви­черпним