71. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність (ОРД), дізнання та досудове слідство

Відповідно до Конституції України прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність (ОРД), дізнання та досудове слідство, є однією з основних функцій прокуратури, реалізується Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Важливе теоретичне значення в цьому питанні має порів­няльний аналіз особливостей прокурорського нагляду за додер­жанням законів при здійсненні дізнання та досудового слідства, з одного боку, та оперативно-розшуковою діяльністю - з іншого. Однією з основних відмінностей є об'єктивна можливість прокуро­рами фактично контролювати названі види діяльності у сфері протидії злочинності.

Результати аналізу проку­рорсько-наглядової діяльності на стадії досудового слідства дозво­ляють дійти висновку, що про­курорський нагляд у цій сфері має більш охоплюючий характер у тому розумінні, що в прокурора є можливість перевірити законність будь-якої дії, виконаної слідчим чи дізнавачем.

Іншою особливістю прокурор­ського нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю є те, що в цій сфері не можна здійснювати про­цесуальне керівництво. При про­веденні досудового слідства чи дізнання прокурор таке керів­ництво здійснює. Суть процесуаль­ного керівництва дізнанням та досудовим слідством полягає в тому, що прокурор тут є не пасив­ним спостерігачем за слідчими діями, а активним учасником цього процесу. Він не тільки стежить за тим, щоб слідчий і дізнавач діяли у межах дозволеного, а й сприяє розкриттю злочинів, виконанню вимог про повне, всебічне та об'єк­тивне встановлення усіх обставин справи, використовуючи надані йому законом повноваження.

Прокурорський нагляд за до судовим слідством є постійним. Це твердження розуміється у тому значенні, що законодавством передбачено стадії кримінального процесу, де надання кримінальної справи прокурору для вивчення та перевірки є обов'язковим, як обов'язковим є й надання копій процесуальних рішень, наявність у кримінальних справах наглядових проваджень як засобу контролю за ходом слідства тощо.

З метою посилення прокурор­ського нагляду необхідно допов­нити Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" статтею про порядок розгляду про­тесту прокурора на рішення суду про надання дозволу на проведення ОТЗ. Ненадання матеріалів оперативно-розшукової справи може бути підставою для скасування рішення суду про надання дозволу на здійснення ОТЗ.

Проблемним питанням у засто­суванні оперативно-технічних захо­дів є й недосконалість диспозиції ч. 14 ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" щодо можливості у разі оперативної необ­хідності невідкладного здійснення оперативно-розшукових заходів, які тимчасово обмежують права та свободи фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, законом не пе­редбачено жодної форми перевірки рішення керівника правоохорон­ного органу про вжиття таких заходів, оцінки справжньої необ­хідності у їх невідкладному здій­сненні.

Так, відповідно до пункту 4 ст. 14 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" до повноважень прокурора віднесе­но лише можливість надання вказівок про проведення оперативно-розшукових заходів в інте­ресах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно від­сутні. Однак такі повноваження прокурора не передбачено щодо припинення проведення певних оперативно-розшукових заходів, які проводяться на підставі до­зволу керівника органу. Трапля­ються випадки, коли оператив­ними працівниками витребується інформація про фінансово-господарську діяльність підпри­ємств щодо службових осіб, сто­совно яких відсутні дані про вчинення злочинів, тощо. Саме в разі виявлення таких порушень надання вказівки про негайне припинення таких заходів було б дієвим засобом припинення пору­шення вимог закону.

Заслуговує на увагу доповнення ч. 8 ст. 14 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" визначенням щодо можливості не тільки скасування прокурором незаконних постанов про заведення, закриття чи при­пинення оперативно-розшукових справ, а й закриття прокурором таких справ, які проводяться з порушенням визначеного строку або гарантованих Конституцією України прав та свобод.

Загалом висловлені у цій статті думки з приводу посилення про­курорського нагляду за додер­жанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, є лише окремими фрагментами, а в цілому вказана тема є актуальною для сьогодення як в теоретичному, так і в прак­тичному аспекті та потребує по­дальшого розвитку.

72. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань

1. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

2. Органи і установи виконання покарань зобов'язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим законодавством.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань. Для забезпечення законності в діяльності органів і установ виконання покарань та запобігання будь-яким можливим порушенням прав і законних інтересів як засуджених, так і персоналу, чинним законодавством передбачені такі інституції, як контроль та нагляд. Про них, зокрема, йде мова у статтях 27 та 29 Закону України "Про ДКВС України", норми яких передбачають, що за діяльністю ДКВС України у порядку, визначеному Конституцією та законами України, здійснюються контроль і нагляд. 

Зміст та форми контролю і нагляду за діяльністю органів і установ ДКВС України конкретизуються у відповідних нормативно-правових актах.

Перелік посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями щодо здійснення державного контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань та мають право без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань, закріплено у ст. 24 КВК України і до них належать:

Президент України;

Прем'єр-міністр України;

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевих державних адміністрацій, на території яких вони розташовані;

народні депутати України, а також депутати, уповноважені на те Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами;

Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють нагляд за виконанням покарань на відповідній території;

сільський, селищний, міський голова - на території відповідної місцевої ради.

Нагляд за виконанням кримінальних покарань відповідно до ст. 121 Конституції України є виключною компетенцією прокуратури як державного органу і полягає у діяльності прокурора по забезпеченню додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Стаття 22 КВК України передбачає, що прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Органи і установи виконання покарань зобов'язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим законодавством.

Стаття 44 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що предметом прокурорського нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.

Прокурору, який здійснює нагляд, надається право: 

1) у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; 

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень.

Прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.

Більш детально компетенція відповідних органів прокуратури щодо здійснення нагляду та його основні форми конкретизуються у відомчих нормативно-правових актах Генеральної прокуратури України, зокрема у наказі Генеральної прокуратури N 7гн від 26 грудня 2005 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян".

На Управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів Генеральної прокуратури України покладається організація наглядової діяльності та здійснення безпосереднього нагляду за додержанням законів у центральному органі виконавчої влади з питань виконання покарань та Департаменті державної виконавчої служби (щодо виконання покарань у виді штрафу та конфіскації майна).

На Головне Управління нагляду за додержанням законів у Збройних силах України та інших військових формуваннях Генеральної прокуратури України і відповідних військових прокурорів (регіонів, ВМС, гарнізонів) покладається здійснення нагляду на гауптвахтах, у кімнатах тимчасового затримання, військових частинах, щодо службового обмеження для військовослужбовців та виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а на військового прокурора Центрального регіону України - також здійснення безпосереднього нагляду за додержанням законів у дисциплінарному батальйоні Збройних Сил України.

На відповідні відділи прокуратур обласного рівня покладається здійснення безпосереднього нагляду за додержанням законів у:

- регіональних органах Департаменту та державної виконавчої служби;

- слідчих ізоляторах, у тому числі стосовно засуджених до арешту, які тимчасово тримаються в них до утворення арештних домів;

- у регіональних комісіях з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, територіальних управлінь (відділів) Департаменту.

На прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах (за відсутності спеціалізованих прокуратур - на відповідних територіальних прокурорів) покладається:

- здійснення нагляду за додержанням законів у виправних та виховних колоніях, виправних центрах, дільницях слідчих ізоляторів на території виправних колоній, лікувально-трудових профілакторіях регіональних підрозділів Департаменту;

- проведення досудового слідства у кримінальних справах про злочини, вчинені у виправних та виховних колоніях, виправних центрах, лікувально-трудових профілакторіях, у тому числі й працівниками цих установ;

- здійснення нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства про злочини вказаної вище категорії;

- представництво інтересів громадян та держави в судах, підтримання державного обвинувачення, а також участь у судових засіданнях при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків.

Районні, міські, міжрайонні прокурори здійснюють нагляд за додержанням законів у:

- кримінально-виконавчих інспекціях регіональних управлінь (відділів) Департаменту; 

- підрозділах державної виконавчої служби;

- спостережних комісіях та службах у справах неповнолітніх при здійсненні ними громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань.

Однією із основних форм здійснення прокурорського нагляду є проведення комплексних перевірок дотримання законності, які здійснюються:

- у слідчих ізоляторах, дільницях слідчих ізоляторів на території виправних колоній, регіональних комісіях територіальних управлінь (відділів) Департаменту з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, - щомісячно; 

- у кримінально-виконавчих інспекціях - щоквартально;

- в установах виконання покарань, дисциплінарному батальйоні Збройних Сил України, підрозділах державної виконавчої служби - один раз на півріччя. 

Крім того, з метою здійснення нагляду прокурор щомісячно перевіряє повноту реєстрації, законність розгляду та вирішення заяв і повідомлень про злочини і при здійсненні наглядових перевірок проводить особистий прийом засуджених.

За результатами проведених перевірок та з метою усунення виявлених порушень закону органами прокуратури вносяться передбачені Законом України "Про прокуратуру" документи прокурорського реагування, які є обов'язковими для адміністрації органів і установ виконання покарань

73. Міністерство юстиції, його завдання, структура та повноваження

§ 1. Міністерство юстиції, його завдання, структура та повноваження

Органи юстиції — це система органів виконавчої влади, яку очолює Міністерство юстиції України і до якої належать: - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК; - обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; - районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. До установ юстиції входять підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління органів юстиції, зокрема органи нотаріату, реєстрації актів громадянського стану, державна виконавча служба, служба громадянства та реєстрації фізичних осіб, науково-дослідні інститути судових експертиз. Правовою основою діяльності органів юстиції є: - Положення про Міністерство юстиції України; -•Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міське управління юстиції; - Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. У своїй діяльності органи юстиції керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України. Основними завданнями Мін'юсту України : - організація здійснення державної політики, підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки; - підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, розроблення проектів нормативних актів та міжнародних договорів з правових питань, здійснення правової експер-Розділ XI. - забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина; - організаційне та матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції, організація виконання судових рішень, роботи з кадрами, експертне забезпечення правосуддя; - організація роботи нотаріату, діяльності щодо реєстрації актів громадянського стану; - розвиток правової інформації, формування у громадян правового світогляду; - здійснення міжнародно-правового співробітництва. Розділ XI. Органи та установи юстиції Мін'юст України очолює Міністр, якого за поданням Прем'єр-міністра України призначає Президент України. Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Мін'юст України завдань і здійснення ним своїх функцій. Міністр має заступників, які виконують за дорученням Міністра окремі його функції та заміщують Міністра у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень. Міністр: - здійснює керівництво Міністерством, управліннями юстиції та підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери його управління; - за власною ініціативою чи за дорученням Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України готує питання на розгляд Кабінету Міністрів України; - організовує роботу колегії Міністерства і головує на її засіданнях; - відповідно до Конституції України є членом Вищої ради юстиції; - є розпорядником коштів Міністерства; - розподіляє обов'язки між заступниками Міністра, визначає ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Міністерства; - затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату, управління юстиції та підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління Міністерства; - здійснює у встановленому порядку призначення на посаду та звільнення з посади керівників управлінь юстиції та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства; - призначає на посаду та звільняє з посади керівника Центру правової реформи і законопроектних робіт при Мін'юсті України, а також його заступників, затверджує структуру, штатний розпис і кошториси витрат Центру; - присвоює у встановленому порядку працівникам центрального апарату Міністерства та підпорядкованих йому органів і установ, а також Центру ранги державних службовців.