
- •Лекція №1. Вступ
- •Лекція №2. Агрегатні стани речовини. Газоподібний стан речовини
- •Основні положення кінетичної теорії газів
- •Основні закони і рівняння ідеального газу
- •Реальні гази
- •Застосування рідких газів
- •Лекція №3. Рідкий стан речовини
- •Властивості рідин залежать:
- •Значення в’язкості
- •Характеристики рідкого стану речовини
- •Лекція №4. Твердий стан речовини
- •Процеси, що відбуваються з утворенням кристалічної решітки:
- •Лекція №5. Термодинаміка: основні поняття та закони
- •Застосування хімічної термодинаміки для:
- •Залежно від кількості фаз системи класифікують на:
- •Перетворення речовин бувають:
- •Способи передачі енергії системі або від неї:
- •І та іі закони термодинаміки і закон термодинаміки (Майєр, 1842; Гельмгольц, 1847)
- •І закон термодинаміки для ізохорних та ізобарних процесів
- •Спонтанні процеси. Ентропія
- •Іі закон термодинаміки (Клаузіус, 1850; Томсон, 1851)
- •Сутність теплових процесів у харчових виробництвах
- •Теплофізичні закономірності процесів варіння і смаження
- •16 Лютого 2005р. Вступив у дію Кіотський протокол. Основні зобов’язання щодо скорочення викидів у повітря шести парникових газів (со2, сн4, n2o, sf6, hfCs, pfCs) узяли на себе індустріальні країни:
- •Виробництво нових синтетичних холодоагентів (групи нfc) для пкхм.
- •Застосування природних холодоагентів (со2, с3н8, nh3).
- •Удосконалення екологічно чистої холодильної техніки, що базується на низько ефективних принципах одержання холоду.
- •Розробка нових принципів одержання холоду.
- •Виробництво холодильних машин Стірлінга помірного холоду.
- •Лекція №6. Термохімія: основні поняття та закони
- •Калорійність основних складових частин їжі та алкогольних напоїв
- •Закони термохімії
- •Лекція №7. Хімічна кінетика
- •Зміна швидкості реакції в часі
- •Залежність швидкості реакції від концентрації реагентів
- •Вплив температури на швидкість реакції
- •Теорія перехідного стану
- •Початковий стан (Реагенти) → Перехідний стан (Активований комплекс) → Кінцевий стан (Продукти)
- •Вплив каталізатора на швидкість реакції
- •Розвиток ланцюга.
- •Обрив ланцюга.
- •Лекція №8. Каталіз. Ферментативний каталіз
- •К аталіз
- •Каталіз
- •Гомогенний
- •Гетерогенний
- •Ферментативний
- •Загальні властивості:
- •Властивості ферментів
- •Лекція №9. Хімічна рівновага
- •Вплив температури на стан рівноваги
- •Вплив тиску на стан рівноваги
- •Застосування принципу Ле Шательє
- •Застосування принципу Ле Шательє
- •Лекція №10. Розчини. Розчинність газів, рідин і твердих речовин
- •Рідкі розчини
- •Розчинність рідин у рідинах
- •Застосування екстракції
- •Лекція №11. Властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •Роль дифузії
- •Залежність р насиченої пари від температури над чистим розчинником і над розчином
- •Вплив процесу заморожування на властивості харчових продуктів
- •Лекція №12. Властивості розбавлених розчинів електролітів
- •Визначення рНх за допомогою калібрувального графіка:
- •Індикаторний метод
- •Спосіб Міхаеліса
- •Вплив рН середовища на перебіг технологічних і ферментативних процесів
- •Буферні розчини
- •Лекція №13. Основи електрохімії
- •Абсолютна швидкість і рухливість іонів. Закон Кольрауша
- •Фізико-хімічні методи дослідження
- •Водневий електрод. Будова, принципи роботи, призначення
Фізико-хімічні методи дослідження
Кондуктометрія – сукупність фізико-хімічних методів дослідження різних систем, основаних на вимірюванні їх електричної провідності. Кондуктометричні методи використовують для вимірювання констант дисоціації фізіологічно важливих електролітів, ізоелектричних точок амінокислот, пептидів і білків.
Методи кондуктометрії:
пряма кондуктометрія. Використовують якщо концентрація досліджуваної речовини в розчині має лінійну залежність з електричною провідністю розчину, а концентрації інших компонентів постійні.
непрямі методи, що поєднані з іншими фізико-хімічними методами аналізу (вимірювання рН, в’язкості, густини), які дозволяють визначати концентрацію газів у реакційній суміші за умови зміни електричної провідності суміші.
метод хронокондуктометричного титрування, використовується для визначення загального вмісту і стану електролітів у різних біологічних об’єктах, водах мінеральних джерел і продуктах харчування. Визначають константи швидкості реакцій, константи дисоціації та асоціації електролітів, основності кислот, коефіцієнт дифузії іонів, добуток розчинності важкорозчинних солей. Концентрацію електроліту в розчині визначають вимірюванням електричної провідності розчину в процесі титрування.
|
Розрізняють кондуктометрію:
|
Лабораторна установка для кондуктометрії |
Потенціометрія ‑ сукупність фізико-хімічних методів дослідження, в основі яких лежить вимірювання електрорушійної сили ланцюгів, складених із індикаторного електрода та електрода порівняння.
Рівняння електродного потенціалу Нернста (1888р.), що зв’язує рівноважний електродний потенціал з концентраціями реагуючих речовин.
,
де φ0 – стандартний електродний потенціал;
R – універсальна газова стала, дорівнює 8,31 Дж/(моль∙К);
Т – абсолютна температура;
F – стала Фарадея, дорівнює 9,65∙104 Кл/моль;
Величина електродного потенціалу залежить від:
температури;
природи металу і природи розчинника;
активності іонів у розчині (молярної концентрації);
За температури 250С (298К) і відповідних значеннях R, F і коефіцієнту переходу від натуральних логарифмів до десяткових рівняння Нернста має вигляд:
Стандартний електродний потенціал визначається як ЕРС елемента, складеного з досліджуваного електрода і нормального водневого електрода за умови, що концентрації (активності компонентів) потенціал визначальної реакції, яка відбувається на визначальному електроді, дорівнюють одиниці.
У потенціометрії широко використовується вимірювання потенціалу досліджуваного електрода відносно порівняльного електрода. Потенціали виражаються в шкалах або вибраного електрода, або перераховуються на водневу шкалу, яка відповідає стандартному (нормальному) водневому електроду порівняння [(Pt) H2 │ 2H+ (p = 1атм = 101,325 кПа), Н+ (а = 1)].
Чим метал є більш активним, тим більш від’ємний рівноважний потенціал він буде мати. Рівноважне значення електродного потенціалу визначається рівнянням Нернста.
Для аналітичних потенціометричних визначень в досліджуваний розчин потрібно занурити два електроди: робочий (індикаторний) електрод – за потенціалом якого визначають концентрацію іонів у розчині та електрод порівняння (стандартний) електрод – відносно якого вимірюють потенціал індикаторного електрода.