Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
збірник лекцій фізична та колоїдна хімія 1-4.doc
Скачиваний:
105
Добавлен:
18.04.2019
Размер:
6.11 Mб
Скачать

Електрохімічне визначення рН (за допомогою рН-метра) – найбільш точний метод. Базується на вимірюванні електрорушійної сили (ЕРС) досліджуваного розчину, що виникає між скляним електродом (чутливий до концентрації Н+) та електродом порівняння.

Скляний електрод: тонкостінна скляна колба з впаяною в неї срібною дротиною, що заповнена насиченим розчином NaCl в 0,1Н НСl (індикаторний).

Хлорсрібний – електрод порівняння (зовнішній)

Схема: (-)Ag/AgCl, HCl / мембрана / розчин з рНх /КСl, AgCl / Ag(+)

Переваги скляних електродів:

  • широкий діапазон рН в різних середовищах;

  • не чутливі до окислювально-відновних процесів;

  • індиферентні до ПАР і білків.

ЕРС вимірюється вольтметром, якщо шкала потенціометра проградуйована в одиницях рН – прилад рН-метр (рН-340, рН-262, рН-673, П-261, іономір ЕВ-74), то результат вимірювання ‑ рН досліджуваного розчину (не потребує побудови калібрувального графіка).

Визначення рНх за допомогою калібрувального графіка:

  • калібрування скляного електрода за серією буферних розчинів;

  • побудова калібрувального графіка у координатах Е – рН;

  • вимірявши Ех кола з досліджуваним розчином, за калібрувальним графіком знаходять рНх цього розчину.

Індикаторний метод

Індикатори – речовини, що здатні змінювати забарвлення залежно від ступеня активної кислотності (лужності) середовища.

Універсальні індикатори – суміш звичайних індикаторів, мають вигляд: індикаторного паперу або розчину.

Застосування: для швидкого та наближеного визначення рН розчинів.

Спосіб Міхаеліса

Базується на порівнянні забарвлення досліджуваної рідини з індикатором із забарвленням цього ж індикатора в стандартному розчині.

Прилад Міхаеліса: набір індикаторів, комплект стандартних розчинів, компаратор, 4 стандартні пробірки.

Застосування: для визначення рН слабкозабарвлених і каламутних рідин.

Вплив рН середовища на перебіг технологічних і ферментативних процесів

Технологічні процеси:

  • Хлібопечення (в кислому середовищі) – збільшується ступінь набухання білків борошна (додають кислоту в листкове тісто);

  • Освітлення желе для жельованих страв – підкислюють для осадження білків (руйнування гідратних оболонок між молекулами білків викликає втрату іонного стабілізатора, частинки злипаються, осаджуються);

  • згортання” молока в кислому середовищі;

  • маринування овочів, плодів, грибів (додавання оцтової кислоти, цукру, прянощів);

  • маринування м’яса перед тим, як жарити, використання кислих соусів для тушкування – в кислому середовищі відбувається розщеплення колагену та його частина – проколаген – добре розчиняється в кислому середовищі, крім того кислота прискорює процес переходу колагену в глютин;

  • корозійна стійкість інвентарю зменшується в кислому середовищі.

Ферментативні процеси (відбуваються при певних значеннях рН):

  • Шлунковий сік має значення рН=1,5 – 2,5. HCl необхідна для активізації шлункового ферменту пепсиногена у пепсин, який гідролізує у молекулах білків пептидні зв’язки, утворені карбоксильними групами ароматичних амінокислот, пептидні зв’язки, утворені лейцином, дикарбоновими амінокислотами з утворенням поліпептидів.

  • В дріжджовому тісті відбувається процес утворення молочної кислоти (спиртове, молочнокисле бродіння), яка сприяє набуханню клейковини в борошні.

  • Квасіння овочів – базується на утворенні молочної кислоти в результаті бродіння сахарів.

Роль молочної кислоти:

  • надання специфічного приємного смаку;

  • зберігання вітаміну С;

  • запобігання розвитку патогенної мікрофлори.

  • Підвищення кислотності молока внаслідок молочнокислого бродіння (призводить до порушення сольового балансу молока, що негативно спливає на його термостійкість).

  • Рівень кислотності сиру впливає на консистенцію та рисунок сиру. Для утворення нормального рисунку рН сиру повинна бути в межах 5,3 ‑ 5,9. При рН<5, рисунок не утворюється, деколи появляється дефект „самокол”.